Анотація до роботи:

Кулик І.В. Формування основ культури родинних взаємин учнів 1-4 класів шкіл-інтернатів у позаурочній діяльності. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 – теорія та методика виховання – Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. – Київ, 2009.

Дисертація присвячена проблемам теорії і практики формування в учнів 1-4 класів шкіл-інтернатів культури родинних взаємин у позаурочній діяльності. У роботі визначено теоретичні засади та практичний стан проблеми культури родинних взаємин; розроблено критерії оцінювання і показники сформованості культури родинних взаємин в учнів 1-4 класів шкіл-інтернатів.

У результаті теоретичного аналізу виявлено компоненти культури родинних взаємин учнів 1-4 класів шкіл-інтернатів: цільовий, змістовий, організаційно-процесуальний, які в реальному виховному процесі є взаємопов’язаними та взаємозалежними.

Визначено та експериментально перевірено умови, які сприяють підвищенню сформованості культури родинних взаємин у позаурочній діяльності, до яких належать: усвідомлення вихованцями норм і цінностей культури родинних взаємин; збагачення змісту позаурочної діяльності вихованців у процесі включення їх у родинні взаємини; формування елементів культури родинних взаємин у процесі взаємостосунків «брати-сестри»; теоретична і методична підготовка вчителів і вихователів початкових класів до роботи з родичами вихованців, організації їхньої педагогічної співпраці.

Педагогічний експеримент підтвердив ефективність запропонованих умов формування культури родинних взаємин учнів 1-4 класів шкіл-інтернатів у позаурочній діяльності.

У дисертаційному дослідженні представлено теоретичне обґрунтування і нове вирішення актуальної сьогодні проблеми – формування у дітей початкових класів в умовах школи-інтернату культури родинних взаємин, що відображено: у теоретичних положеннях про школу-інтернат як своєрідне соціальне середовище, для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки, у розробці моделі формування культури родинних взаємин, виявленні її складових як важливих соціально-педагогічних чинників виховного процесу, що впливають на процес розвитку родинних взаємин.

Результати теоретичного й експериментального дослідження підтвердили гіпотезу, засвідчили вирішення окресленої мети і поставлених завдань, а також дозволили зробити такі висновки:

1. У науковій літературі, державних і громадських установах, організаціях все частіше іде мова про помітне збільшення кількості дітей-сиріт і дітей, батьків яких позбавили батьківських прав. Зростають також випадки вроджених вад дітей, різко понижується мораль значної частини підростаючого покоління. Основними причинами такого різкого збільшення соціально незахищених дітей, їхніх правопорушень є зниження рівня духовності населення, відповідальності батьків, інших родичів за долю дітей, майбутнє нашого народу, держави. Загальновизнаною істиною в світовій науці є те, що міцна сім’я, глибокі родинні зв’язки, взаємини є могутнім першоджерелом високої моралі, духовності підростаючих поколінь, розвитку всього суспільства. Звідси очевидним є те, що наше дослідження присвячене суспільно значущій проблемі.

2. Аналіз теорії і практики формування основ культури родинних взаємин учнів 1-4 класів шкіл-інтернатів та розкриття сутності поняття «культура родинних взаємин» показало, що проблема формування культури родинних взаємин має тривалу історію: її першооснова знайшла відображення в народній педагогіці, у наукових працях філософів, психологів, соціологів, педагогів. Вивчення наукової літератури з проблеми дослідження дало змогу уточнити зміст поняття «культура взаємин» і «культура родинних взаємин» дітей молодшого шкільного віку, визначити структурні елементи культури родинних взаємин: об’єкти відносин, відносини об’єктів, основу відносин, матеріальний фон відносин, результат відносин. Знання системи родинних взаємин дітей молодшого шкільного віку та умов їхніх проявів дозволяють цілеспрямовано управляти процесами культурного, духовного, морального розвитку особистості, впроваджувати зміст, форми і методи виховання в учнів культури родинних взаємин в умовах школи-інтернату.

3. Змістовий аналіз проблеми виховання учнів молодшого шкільного віку в умовах школи-інтернату дозволив довести, що культура родинних взаємин формується у процесі міжособистісних взаємин; активної взаємодії суб’єкта і соціально-виховного середовища, в якому він живе. Культуру родинних взаємин ми розуміємо як рівень міжособистісних взаємин, в основі яких лежать морально-етичні цінності та норми життєдіяльності сучасної української сім’ї, доброзичливе, чуйне і щире ставлення її членів один до одного. Зовнішньо вона проявляється як взаєморозуміння, взаємодопомога й взаємоповага, головними засобами прояву яких є висока культура спілкування, культура поведінки та культура мовлення. Виявлено певні особливості формування даних якостей в учнів початкових класів шкіл-інтернатів, зокрема необхідне формування культури родинних взаємин за шістьма основними напрямами їх життєдіяльності в позаурочний час (освітня діяльність, соціально-виховна, техніко-трудова, спортивно-туристична, народознавча та санітарно-гігієнічна), що дозволяє задовільнити конкретні і нагальні потреби вихованців в активізації процесу родинних взаємин.

4. Виходячи з необхідності розгортання педагогічного експерименту, було обґрунтовано і визначено критерії та показники (когнітивний, мотиваційно-емоційний та практично-діяльнісний), які характеризують якісний прояв культури родинних взаємин в умовах позаурочної діяльності. Розроблені критерії дали змогу визначити рівні сформованості культури родинних взаємин, кожному з яких відповідав певний тип (низький, середній, високий), яким притаманні наявність відповідних показників чи їх відсутність. Реалізація констатувального етапу дослідження дала підстави зробити висновок, що значний відсоток учнів 1-4 класів шкіл-інтернатів виявили високий – 15,3 % , середній – 27,6 % та низький 57,1 % рівні прояву культури родинних взаємин. Цілеспрямоване вивчення стану організації різних видів позаурочної діяльності в школах-інтернатах України дало змогу констатувати такі причини прояву досить низького рівня сформованості означеної якості у молодших школярів: недостатні знання основ родинних взаємин; неусвідомлення сімейних ролей та обов’язків; негативні приклади життя батьків, байдуже ставлення до рідних; нерозуміння поставленого завдання; відсутній інтерес до питання стосовно старших чи молодших братів і сестер.

5. З метою вирішення питання розгортання формувального експерименту було розроблено модель формування культури родинних взаємин в учнів 1-4 класів шкіл-інтернатів. Це дозволило спроектувати соціально-виховне середовище і основні напрями діяльності дітей у позаурочний час. Дана модель передбачала наявність компонентів організації діяльності (цільовий, змістовий та організаційно-процесуальний) з визначеними конкретними завданнями кожного із них; соціально-педагогічних умов, що забезпечували усвідомлене сприйняття учнями норм і цінностей культури родинних взаємин, змістове поповнення всіх напрямів позаурочної діяльності, які дозволяли формувати елементи культури родинних взаємин, сприяли професійній підготовці вчителів до роботи з родичами вихованців; організаційно-технологічного забезпечення різних форм і видів діяльності учнів; актуалізації особистісно-орієнтованих форм роботи; стимулювання взаємодії учень-педагог, педагог-родичі, родичі-учні; посилення інтересу дітей до родинних взаємин шляхом створення родинно-виховної ситуації та ін.). При цьому на практиці доведено, що процес формування культури родинних взаємин учнів 1-4 класів шкіл-інтернатів залежить від успішного використання таких механізмів, що сприяють усвідомленню вихованцями норм і цінностей культури родинних взаємин, включенню учнів у родинні взаємини, формуванню елементів культури родинних взаємин у процесі взаємостосунки «брати-сестри». Досить ефективно розгортається процес за умови, коли учні оволодівають навичками культури родинних взаємин у реальній практичній діяльності з ровесниками, родичами, педагогами (створення родовідного дерева, казок про родину, виготовлення подарунків і вітань для родичів, конкурси, естафети, малюнки).

6. Реалізація дослідно-експериментальної програми дала підстави стверджувати, що впровадження моделі формування культури родинних взаємин в учнів 1-4 класів в умовах школи-інтернату сприяє позитивним змінам за визначеними основними критеріями (когнітивним, мотиваційно-емоційним і практично-діяльнісним), зокрема зафіксовано, що в результаті реалізації програми дослідження в експериментальних групах відбулися позитивні зміни в рівнях сформованості культури родинних взаємин. Так, відсоток учнів з високим рівнем культури родинних взаємин суттєво зріс від 15,3 % до 23,8 %; дещо підвищився відсоток школярів із середнім рівнем культури родинних взаємин від 27,6 % до 43,5%; при цьому помітно знизився відсоток учнів з низьким рівнем культури родинних взаємин з 57,1 % до 32,7 %.

7. Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено методичне забезпечення підготовки майбутніх вчителів початкових класів до роботи в школі-інтернаті: розроблено програму і спецкурс «Формування культури родинних учнів шкіл-інтернатів» та курс лекцій для слухачів курсів підвищення кваліфікації при обласному інституті післядипломної освіти, який враховує особливості життєдіяльності дітей у школі-інтернаті. Отримані результати формувального експерименту підтвердили правомірність нашого припущення та ефективність дії запропонованих умов формування в учнів культури родинних взаємин в соціальному середовищі шкіл- інтернатів.

Запропоновані шляхи даного дослідження не вичерпують розв’язання всіх аспектів досліджуваної проблеми. Перспективним у подальшому дослідженні ми вбачаємо вивчення психолого-педагогічних умов формування культури родинних взаємин вихованців шкіл-інтернатів з урахуванням вікових особливостей учнів (старші підлітки, старшокласники), підвищення ефективності перепідготовки педагогічних кадрів цієї означеної проблеми; обґрунтування і розробку технологічного забезпечення соціального виховання учнів шкіл-інтернатів, узгодивши його з основними підходами до виховання дітей різних вікових груп.

Публікації автора:

1. Штангурська І. Історико-педагогічні аспекти становлення родинних взаємин дітей в інтернатних закладах / І. Штангурська // Педагогіка і психологія професійної освіти: наук.-метод. журнал. – Львів, 2005. – № 6. – С. 189-194.

2. Штангурська І. Формування культури родинних взаємин у працях вітчизняних і зарубіжних педагогів-психологів / І. Штангурська // Вісник Чернівецького нац. ун-ту. Педагогіка та психологія. – Чернівці : Рута, 2005. – Вип. 278. – С. 207-217.

3. Штангурська І. В. Особливості формування у вихованців шкіл-інтернатів культури родинних взаємин / І. В. Штангурська // Наук. вісник Ужгородського нац. ун-ту. Педагогіка. Соціальна робота. – Ужгород, 2005. – № 9. – С. 117-118.

4. Кулик І. В. Формування культури родинних взаємин у процесі духовного виховання молодших школярів шкіл-інтернатів / І. В. Кулик // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія / за ред. проф. Єрмакова С. С. – Харків : ХДАДМ (ХХПІ), 2006. –
   № 10. – С. 53-56.

5. Кулик І. В. Гуманізм як чинник виховання культури родинних взаємин молодших школярів шкіл-інтернатів / І. В. Кулик // Збірник наукових праць. Педагогічні науки. – Херсон : Вид-во ХДУ, 2006. – Вип. 41. – С. 172-176.

6. Кулик І. В. Виховання культури родинних взаємин молодших школярів в умовах школи-інтернату / І. В. Кулик // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді : зб. наук. праць. – К, 2006. – Кн. 2. – С. 180-185.

7. Кулик І. В. Дослідження рівня сформованості культури родинних взаємин в учнів 1-4 класів шкіл-інтернатів у позаурочній діяльності / І. В. Кулик // Вісник Прикарпатського університету. Педагогіка. – Івано-Франківськ, 2008. –
   Вип. ХХІІ-ХХІІІ. – С. 277-284.

8. Кулик І. В. Духовність як першоджерело формування культури родинних взаємин учнів 1-4 класів шкіл-інтернатів / І. В. Кулик // Духовний розвиток особистості: методологія, теорія і практика : зб. наук. праць. – Луганськ : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2007. – Вип. 2 (21). – С. 72-78.

9. Кулик І. В. Виховання культури поведінки молодших школярів шкіл-інтернатів / І. В. Кулик // Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість : зб. матеріалів ІХ Всеукр. наук.-практ. конф., 25-27 квітня 2006 р., Київ, у 5 т. / Редкол.: Тимошенко І.І. (відп. ред.) та ін. – К. : Вид-во Європ.
   ун-ту, Т. 3. – 2006. – С. 128-131.