У дисертації надано теоретичне узагальнення та нове рішення наукового завдання, яке полягає в розроблених науково-методичних і практичних підходах щодо формування оптимальної структури капіталу в підприємствах роздрібної торгівлі. Основні наукові та практичні результати проведеного дисертаційного дослідження містяться в наступному: 1. Розмежовано та уточнено поняття „фінансові ресурси” та „капітал”, що має важливе значення при управлінні формуванням капіталу підприємства. На основі визначення різних підходів систематизовано та доповнено класифікацію видів і форм залучення капіталу з позиції ефективності його використання підприємством. 2. Виділено основні тенденції та специфічні риси, що характеризують процес формування капіталу в різних країнах, і досліджено відмінності цього процесу в різних галузях економіки України. 3. Досліджено характерні особливості та специфічні функції галузі торгівлі, визначено основні принципи формування капіталу в підприємствах торгівлі. Конкретизовано внутрішні та зовнішні фактори, що впливають на процес формування капіталу підприємствами торгівлі в сучасних умовах. 4. Визначено зміст і місце управління формуванням капіталу в загальній системі управління підприємством торгівлі, основні напрямки формування капіталу, систематизовано існуючі теорії структури капіталу, що має принципове значення для дослідження проблеми оптимізації структури капіталу в підприємствах торгівлі в сучасних умовах. 5. Досліджено стан і динаміку формування капіталу за сукупністю підприємств роздрібної торгівлі м. Харкова. Виявлено ряд тенденцій, що характеризують їх діяльність на сучасному етапі розвитку, які виражаються у зростанні питомої ваги позикового капіталу, підвищенні ролі товарної кредиторської заборгованості як зовнішнього джерела формування капіталу, використанні операційної оренди як засобу довгострокового фінансування господарської діяльності торговельних підприємств. 6. Визначена система критеріїв, відповідно до яких підприємства роздрібної торгівлі отримали можливість здійснювати комплексну оцінку структури капіталу з метою її удосконалення. 7. Обґрунтовано застосування фінансової стійкості як першої цільової установки управління структурою капіталу, за яку обрано коефіцієнт забезпеченості оборотних активів власним оборотним капіталом. Розроблено методичний підхід до оптимізації структури капіталу за критерієм фінансової стійкості, що дозволяє оцінювати фінансовий стан підприємств роздрібної торгівлі, активно впливати на рівень фінансової стійкості з метою поліпшення структури капіталу та активів підприємства. 8. Уточнено поняття вартості капіталу, яке займає важливе місце в системі теоретичних основ формування капіталу, відображаючи умови його залучення для фінансування всіх видів діяльності. Запропоновано методику визначення середньозваженої вартості капіталу, яка дозволяє враховувати витрати із залучення всіх основних джерел капіталу, у тому числі витрати та непряму рентабельність, пов’язані із залученням і використанням кредиторської заборгованості товарного характеру, і витрати по операційній оренді основних засобів. 9. Запропоновано використовувати факторний аналіз ефекту фінансового лівериджу з метою управління структурою капіталу за критерієм ефективності його використання, який дозволяє виявити межу граничної частки використання позикового капіталу, достатній рівень економічної рентабельності, допустиму середньозважену вартість позикового капіталу, що дозволить прийняти обґрунтоване рішення щодо оптимальної структури капіталу для конкретного підприємства. 10. Виявлено неефективність залучення та використання підприємствами роздрібної торгівлі власного та позикового капіталу, яка виражається у зменшенні забезпеченості оборотних активів власним оборотним капіталом, перевищенні витрат на залучення та використання капіталу над дохідністю активів і більш високі темпи зростання середньозваженої вартості позикового капіталу порівняно із зростанням економічної рентабельності активів. Це свідчить про необхідність оптимізації структури капіталу за визначеними критеріями. 11. Розроблено та обґрунтовано технологію послідовної оптимізації структури капіталу в межах його певного обсягу за визначеними критеріями з обов’язковою перевіркою отриманих результатів оптимізації за кожним наступним критерієм на відповідність попередньому критерію. 12. Розроблено методичний інструментарій формування оптимальної структури капіталу в підприємствах роздрібної торгівлі з урахуванням усіх основних його джерел у сучасних умовах економічного розвитку України, що підтверджується можливістю отримання економічного ефекту. 13. Використання запропонованих у дисертації методик дозволяє підприємствам роздрібної торгівлі самостійно визначати доцільність залучення різних видів капіталу з різних джерел, проводити комплексну оцінку оптимальності структури капіталу та здійснювати послідовну багатокритеріальну оптимізацію структури капіталу у межах його певного обсягу з метою досягнення стратегічних і тактичних цілей розвитку підприємства. |