У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нові дані емпіричного дослідження особливостей самосвідомості працівників ОВС. Узагальнення результатів дисертаційного дослідження дозволило зробити наступні висновки: 1. В сучасних психологічних дослідженнях конкретизується обумовленість рівня професійної самореалізації і ефективності професійної діяльності рівнем розвитку професійної самосвідомості. Проблема розвитку професійної самосвідомості є провідною при підготовці працівників ОВС в контексті гуманізації їх діяльності. Дослідження самосвідомості є неповними в питаннях впливу мотивації на розвиток самосвідомості та динаміки самосвідомості на різних етапах професійного становлення. Самосвідомість є складним психологічним явищем, яке потребує системного підходу при вивченні. Цей підхід дозволяє враховувати вплив функцій, що виконують працівники ОВС, та професійного середовища на структуру самосвідомості та її розвиток, з одного боку, та регулюючий вплив самосвідомості на професійну діяльність, з іншого боку. Сучасні дослідження аналізу самосвідомості працівників ОВС є фрагментарними оскільки розглядають тільки окремі аспекти самосвідомості, які пов’язані з розв’язанням конкретних психологічних проблем працівників ОВС (суїцид, професійна деформація тощо). 2. Факторний аналіз дозволяє виявити структуру «образу Я» працівників ОВС, яка містить традиційні компоненти: самовідношення, локус контролю і мотиваційний компонент, – але має деякі особливості. Так, для структури самосвідомості працівників ОВС характерно: 1) наявність безумовного позитивного прийняття Я и орієнтація в самовідношенні на цінності; 2) пріоритет цінностей над потребами як рушійної сили розвитку самосвідомості; 3) інтернальний контроль в сфері професійних і міжособистісних відносин (спілкування є важливою функцією працівника ОВС). 3.Самовідношення, як компонент «образу Я», є показником професійної ідентифікації працівників ОВС. Загальна тенденція полягає у наступному: чим довше працівник ОВС у професії, тим більш позитивне самовідношення (це виявляється як на усвідомленому, так і на не усвідомлюваному рівні), і тим сильніше зближення загального «образу Я» із професійним. Професійний «образ Я» пов'язаний з тією діяльністю, що виконують працівники ОВС, тобто з правоохоронною, і, відповідно, з орієнтацією на право і цінності суспільства. Це знаходить своє відображення у формуванні у працівників ОВС так званого «ефекту фасаду» – позитивного, соціально схвалюваного, створеного спеціально для навколишніх «образу Я». Оскільки для «ефекту фасаду» характерна низька критичність, то його посилення може вести до формування професійної деформації. Компоненти «образу Я» (знання про себе і самовідношення) працівників ОВС тісно пов'язані зі сенсожиттєвою орієнтацією, що говорить про зовнішню спрямованість мотивації розвитку їх «образу Я», орієнтацію його на інтеріоризовані цінності суспільства. Розвиток самосвідомості працівників ОВС йде від недиференційованої активності (при освоєнні професії) до визначеності й однозначності (коли професія освоєна). Отримані результати дозволяють заключити, що внутрішня мотивація розвитку «образу Я» (мотивація самоактуалізації) повторює розвиток зовнішньої і забезпечує їй внутрішню основу. Внутрішня і зовнішня мотивації розвитку «образу Я» працівників ОВС спрямовують його розвиток убік з-причетності зовнішньому світові, децентрації, що є підґрунтям для розвитку громадянської позиції. Так, під час розглянутого періоду професійного становлення, зовнішня мотивація розвитку «образу Я» проходить такі етапи: каузальний, рефлексивний, інтеріоризація еталону (ідеального «образу Я»), перевірка інтеріоризованого еталону практикою, децентрація. Внутрішня мотивація проходить такі етапи: самоактуалізація самопрезентації, самоактуалізація усвідомленого пізнання, самоактуалізація безумовного прийняття себе, самоактуалізація істинності, самоактуалізація «з-причетності». 4. Аналіз процесу формування «образу Я» на різних етапах професійного становлення доводить, що така його особливість, як «ефект фасаду» – ідеалістично-ціннісне самовідношення зі зовнішньою мотивацією розвитку «образу Я», формується у працівників ОВС уже під час теоретичного навчання і досягає свого максимуму до 3-4 курсу. Вивчення впливу практики на розвиток «образу Я» демонструє, що його мотивація заздалегідь підготовляє структури «образу Я» до змін. Так, у курсантів, що готуються проходити практику, відповідно до всіх вимог, формується готовність до освоєння нової діяльності. У інших категорій розвиваються засоби підтримки позитивного самовідношення, що захищають від почуття провини. 5. Вивчення самосвідомості практичних працівників показало, що для них характерне усвідомлення тих рис, що пов'язані з провідною діяльністю – професійним і особистісним самовизначенням і конкретно з функціями, що відповідають обраній професії. Це характерно і для усвідомлюваного і неусвідомлюваного рівня. У практичних працівників ОВС відзначається позитивне самовідношення і не схильність до самозвинувачень. Їх «ефект фасаду» не тільки відображає ідентифікацію з цінностями суспільства (що відповідає правоохоронної діяльності), але наявність захисних механізмів. Для оперуповноважених характерне зближення їх загального і професійного «образів Я». Позитивність їх самовідношення підтримується «диференційованим впливом». Вони здійснюють диференціацію впливу на їх «образ Я» виходячи з джерела впливу: інтеріоризують вплив власної (професійної) групи і протидіють впливу чужої (населення, учасники карного процесу) групи. В оперуповноважених особливості і взаємозв'язок «образу Я» із зовнішньою мотивацією обумовлюють міру готовності до нової діяльності. У цілому для цієї групи характерний пріоритет професійного над особистісним. Для дільничних інспекторів характерний ідеалізований «образ Я», відірваний від дійсності, що є показником професійної деформації їх «образу Я». Позитивне самовідношення у них підтримується за допомогою «тактики знецінювання». ЇЇ суть полягає в тому, що людина робить предметом свого самосприйняття не тільки власні особистісні риси, але і саму оцінку цих рис. Завеликий обсяг професійних функцій та виконуваних робіт (вони виконують 86 функціональних обов'язків і 276 видів робіт) призводить до захисного знецінювання всього професійного (професійного вигоряння). В інспекторів по роботі з населенням та громадськими формуваннями – у представників нової професії в ОВС – також формується ідеалістично-ціннісне самовідношення, але вони більш критично ставляться до себе. Їх «образ Я» не несе на собі специфіки діяльності цієї професії, він знаходиться в стадії становлення. Дослідження цієї групи показало, що в нових професіях гендерна ідентифікація виявляється більш сильно, ніж професійна. Отже, «образ Я» працівників ОВС є системним утворенням, яке має складну, узгоджену структуру та залежить від функцій, що стоять перед працівниками ОВС, та умов їхньої діяльності. 6. Шляхи та засоби оптимізації процесу професійної ідентифікації мають враховувати особливості самосвідомості на різних етапах професійного становлення. Цілеспрямоване формування професійної самосвідомості повинно ґрунтуватися на специфіці конкретного етапу його становлення. Так, на першому етапі необхідно надавати достатню інформацію для усвідомленого вибору професії; на другому - формувати загальний еталонний «образ Я» професіонала, надаючи основи теоретичних знань з професії; на третьому етапі - диференціювати еталонний «образ Я» професіонала, надаючи спеціальні знання з професії; на четвертому - перевіряти еталонний «образ Я» практикою, коректуючи знання та вміння у відповідності до професійної діяльності. Система засобів розвитку і корекції «образу Я» працівників ОВС має застосовуватися у формі активного соціально-психологічного навчання. При психологічному супроводі працівників ОВС є доцільним приділяти увагу сенсожиттєвій орієнтації як засобу подолання труднощів професійного становлення та засобам, що підвищують внутрішню та зовнішню мотивацію під час розвитку професійного «образу Я». До перспектив дослідження належать: - питання встановлення зв'язків між різними компонентами самосвідомості при індивідуальній діагностиці; - дослідження особливостей самосвідомості у професійно успішних і неуспішних працівників ОВС для складання психограм і підвищення якості професійного добору; - можливості використання резервів міфологічного (неусвідомлюваного) рівня самосвідомості для подолання труднощів професійної діяльності працівників ОВС. | 