Анотація до роботи:

Гольда А.В. Мотиваційний механізм підвищення ефективності використання трудового потенціалу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним господарством. – Науково-дослідний економічний інститут, Київ, 2007.

В роботі досліджуються актуальні питання теорії та практики формування мотиваційного механізму підвищення ефективності використання трудового потенціалу в умовах становлення ринкових відносин. На основі узагальнення теоретичних розробок запропоновано структурно-логічну схему взаємодії основних елементів мотиваційного механізму на рівні держави, роботодавця та найманого працівника, що створює умови зростання результативності відтворення трудового потенціалу. Удосконалені науково-методичні основи еволюції мотивації трудового потенціалу в системі економічних категорій та підходи стосовно необхідності обов’язкового врахування різниці між простою і складною працею та диференціації системи винагород для створення конкурентних переваг залученню і ефективному використанню фахівців. Наведена оцінка сучасного стану мотивації вітчизняного трудового потенціалу та визначені пріоритетні напрями подальшого розвитку системного державного регулювання мотиваційного механізму ефективності використання трудового потенціалу.

Дисертаційна робота спрямована на вирішення однієї з найбільш важливих соціально-економічних проблем – удосконалення мотиваційного механізму підвищення ефективності використання трудового потенціалу. Вона узагальнює та розвиває науково-теоретичні аспекти генезису мотиваційного механізму ефективного використання трудового потенціалу, дає оцінку рівня мотивації людського капіталу в Україні та визначає існуючі тут проблеми, обґрунтовує основні напрями їх вирішення на державному рівні. Результати проведеного дослідження дають можливість зробити такі висновки та пропозиції.

1. Результати дослідження теоретико-методологічних основ мотивації трудового потенціалу в умовах ринкової економіки засвідчують посилення взаємозв’язків в системі таких категорій, як потреби, інтереси, мотиви і стимули. Людський капітал тут відіграє провідну роль в забезпеченні розширеного відтворення благ та послуг, а мотивація займає визначальне місце в структурі продуктивного використання трудового потенціалу.

2. Ефективне використання трудового потенціалу необхідно здійснювати за допомогою мотиваторів до продуктивної праці у вигляді системи, що поєднує матеріальні, соціальні та моральні стимули. Мотиваційний механізм ефективного використання трудового потенціалу можна визначити як систему, комплекс діалектично взаємодіючих принципів: цільового, безперервності, пропорційності та динамізму, демократичності, науковості та ефективності управління. Такий сучасний мотиваційний механізм на макрорівні – це механізм ефективного управління відтворення трудового потенціалу та ринкової економіки в цілому. В процесі еволюції ринкових відносин використання трудового потенціалу необхідно обов’язково врахувати різницю між простою і складною працею, диференціювати системи винагород для створення конкурентних переваг залученню і ефективного використання висококваліфікованих фахівців.

3. Аналіз існуючих мотиваційних систем в країнах з розвиненою ринковою економікою засвідчує необхідність їх врахування при розробці й впровадженні в практику господарської діяльності власної моделі, яка би першочергово базувалась на ефективному відтворенні вітчизняних ресурсів, забезпеченні потреб внутрішнього ринку, створювала сприятливі умови гармонійного розвитку особистості. Найбільш прийнятними елементами зарубіжних систем мотивації праці трудового потенціалу, які б могли використовувати вітчизняні підприємства, можуть бути такі, як: поєднання елементів погодинної і відрядної систем оплати праці; гнучкі тарифні системи; індивідуалізація оплати праці з урахуванням всіх можливих проявів цієї категорії; надання суттєвої соціальної допомоги та певних соціальних гарантій; можливості залучення працюючих до управління виробництвом, розвитку співробітництва та соціального партнерства.

4. Діалектика методичних підходів до визначення показників дії мотиваційного механізму ефективного використання трудового потенціалу від функціонального підходу до системного відбувається на основі розвитку аналізу макроекономіки – загальнонаціональної, державної, соціально-економічної діяльності. Вона інтерпретує всі елементи економічної системи в єдине ціле і функціонує на основі розвитку мікроекономіки – таких окремих елементів і структур, як домогосподарство та підприємство. Їх діяльність відбувається на основі проведення ефективної економічної політики держави, яка використовує фінансово-кредитну систему та інші важелі впливу на економічний і соціальний розвиток суспільства.

5. Аналіз сучасного стану мотивації вітчизняного трудового потенціалу засвідчує відсутність належних умов, стимулів до зростання ефективності використання економічно активного населення та наявності тут багатьох проблем, які потребують якнайшвидшого вирішення. Розподіл реального трудового потенціалу за розмірами заробітної плати свідчить про наявність значної міжгалузевої, регіональної диференціації та відсутність достатньої залежності розміру заробітної плати від професійно-кваліфікаційного рівня працівників, продуктивності праці, як у сфері виробництва, так і послуг.

6. Держава як регулятор і гарант колективно-договірних взаємовідносин має сприяти налагодженню ефективних відносин між всіма суб’єктами ринку, враховувати пропозиції тристороннього представництва. Враховуючи багатоаспектний ринковий простір, людина з її рівнем освіти, продуктивності праці та доходів, повинна відображати наступну взаємозалежність: інвестиції в людський потенціал – формування трудового потенціалу та зростання його якості – більш високий результат трудової діяльності з відповідним підвищенням продуктивності праці – збільшення доходів як вираз більш ефективного використання трудового потенціалу. Кардинальне поліпшення конкурентоспроможності вітчизняного ринку праці вимагає розробки науково обґрунтованого бачення стратегії і тактики подальшого генезису мотиваційного механізму ефективного використання трудового потенціалу шляхами: формування належних умов для розширеного відтворення трудового потенціалу, особливо професійно-інтелектуального розвитку, створення можливостей для продуктивного його використання через відповідне економічне підґрунтя, збалансований регіональний розвиток, впровадження системи стимулів до праці, забезпечення відповідних умов праці, а також реалізація соціальних гарантій зайнятого і незайнятого населення, що створить передумови для поліпшення всіх параметрів відтворення трудового потенціалу.

7. В основу формування мотиваційного механізму підвищення ефективності використання трудового потенціалу має бути покладено систему соціально-економічних, законодавчих та адміністративних методів, важелів, заходів та організаційних форм як ринкового, так і державного регулювання та управління системою відтворення трудового потенціалу, які охоплюють всю сукупність ознак останнього і приведення в дію яких забезпечує зростання ефективності його використання. Формування мотиваційних стимулів до конкурентоспроможної праці об'єктивно перетворюється в інноваційну мотивацію, яку можна визначити як систему взаємопов'язаних та взаємообумовлених стимулів, мотиваційних важелів, які мають впливати на соціальних партнерів, спонукаючи їх до активізації діяльності творчого змісту, спрямованої на створення на основі НТП нових продуктів, послуг, організаційних форм та інших нових споживчих вартостей, які користуються попитом, їх впровадження, використання, комерціалізацію з метою одержання корисного ефекту та задоволення суспільних потреб. Вважаємо, що проблему мотиваційного забезпечення конкурентоспроможної праці слід розглядати з позицій інтересів усіх соціальних партнерів, виходячи з розуміння необхідності масштабної інтелектуальної, технічної та технологічної модернізації національної економіки, розширеного відтворення науково-технічного та високотехнологічного потенціалу.

8. Комплексний, ситуаційний підхід до державного регулювання ефективного використання трудового потенціалу полягає у розробці та реалізації пріоритетних напрямків формування його мотиваційного механізму, який має стати невід’ємною частиною державної програми соціального розвитку та захисту трудового потенціалу, бути спрямованим на підвищення ціни послуг робочої сили, зростання життєвого рівня низькооплачуваних працівників та зниження внаслідок цього рівня бідності населення. Удосконалення державного регулювання у сфері мотивації праці має передбачати підвищення ефективності використання трудового потенціалу шляхом оптимального співвідношення між їх продуктивністю і оплатою послуг праці на основі принципу “результат-винагорода”; розширене відтворення трудового потенціалу на базу інноваційного розвитку виробництва, поліпшення умов праці, зростання розмірів доходів; запровадження стимулів до індивідуальних та сімейних інвестицій в людський капітал; забезпечення безперервної та якісної освіти, підготовки та перепідготовки трудового потенціалу; розробка та впровадження сучасних моделей мотивації, котрі ґрунтуються на системах індивідуального матеріального, соціального та морального стимулювання та індивідуальної відповідальності за кінцеві результати господарської діяльності; сприяння зростанню ефективних власників, менеджерів-підприємців та забезпечення їх прав та інтересів; методологічно забезпечити розрахунки трьох основних складових: мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму, мінімальної пенсії, які повинні базуватись на основі макроекономічного моделювання і прогнозних значеннях таких мікро- і макроекономічних показників, як вартість життя, безробіття, інфляція, продуктивність праці та ін.

Публікації автора:

Монографії, статті у наукових фахових виданнях:

1. Лич В.М., Гольда А.В. Проблеми інвестиційного забезпечення розвитку людського капіталу // Економіка України: інвестиційно-інноваційні проблеми розвитку. Колективна монографія / За ред. В.Ф. Беседіна, А.С. Музиченка. – К.: НДЕІ, 2006. – С. 460-465. Особистий внесок: дослідження ключових економічних проблем, що призвели до зниження національного інтелектуального та освітнього потенціалу України, визначення шляхів ефективності інвестування в людський капітал.

2. Гольда А.В. Теоретико-методологічні передумови генезису мотивації трудового потенціалу в системі економічних категорій // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наук. праць. Вип. 3 (70). / Наук. ред. І.К. Бондар. – К., 2007. – С. 185-192.

3. Гольда А.В. Формування системи мотивації та стимулювання трудової діяльності з орієнтацією на кінцевий результат // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наук. праць. Вип. № 9 (64). / Наук. ред. І.К. Бондар. – К., 2006.– С. 158-162.

4. Гольда А.В. Зростання ролі держави у підвищенні конкурентоспроможності трудового потенціалу // Колективна монографія. Стратегія соціально-економічного розвитку: держава, суспільство, особистість. – К.: Видавничий дім “Корпорація”, 2005. - С. 165-166.

5. Гольда А.В. Реформування оплати послуг праці – необхідна умова ефективного використання трудового потенціалу // Проблеми підвищення ефективності інфраструктури: Збірник наук. праць. Вип.11.- К., 2005. – С. 210-216.

6. Гольда А.В. Роль мотивації у підвищенні ефективності використання трудового потенціалу // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наук. праць. Вип. 11 (42). / Наук. ред. І.К. Бондар. – К., 2004. – С. 76-79.

7. Гольда А.В. Зарубіжний досвід мотивації праці трудового потенціалу в умовах ринкової економіки // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наук. праць. Вип. 2 (33). / Наук. ред. І.К. Бондар. – К., 2004. – С. 94-97.

Статті в інших виданнях, тези доповідей:

8. Гольда А.В. Мотивації праці // Енциклопедія корпоративного управління. 2 том. / Науковий редактор, керівник авторського колективу Бондар І.К. – К.: Видавничий дім „Корпорація”, 2006. – С. 297-298.

9. Гольда А.В. Мотивація трудової діяльності – необхідна умова формування соціально-орієнтованої економіки. // Збірник доповідей та тез Міжнародного економічного форуму “Теорія і практика розвитку корпоративного сектора економіки України в контексті цілей тисячоліття та світової глобалізації”. У двох частинах. Частина перша. – К.: Видавничий дім “Корпорація”, 2004. – С. 226-229.

10. Гольда А.В. Шляхи підвищення мотивації використання трудового потенціалу. Тези доповідей 65-ї науково-практичної конференції: У 4-х ч. // Відповідальний за випуск П.В. Кривенко. – К.: КНУБА, 2004. – Ч.1. – С. 46-47.

11. Гольда А.В. Проблеми державного регулювання зайнятості населення // Теорія і практика розвитку корпоративного сектора економіки України в контексті цілей тисячоліття та світової глобалізації. Матеріали ІІ науково-практичної конференції “Управління економікою в ринкових умовах у контексті стратегічних напрямків розвитку України до 2011 року” – К.: Видавничий дім “Корпорація”, 2004. – С. 92-96.