У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми осягнення та відтворення явищ музичного стилю, що знайшло відображення в обґрунтуванні та експериментальній перевірці методики поетапного формування музично-стильових уявлень майбутніх вчителів музики у процесі інструментально-виконавської підготовки. Результати дисертаційного дослідження надали можливість зробити такі висновки. Актуальність формування музично-стильових уявлень майбутніх учителів музики зумовлена значущістю культурологічних, зокрема стильових засад у процесі пізнання мистецьких явищ. Водночас, вивчення сучасного стану професійної підготовки майбутніх учителів музики виявило формальне, поверхово-спрощене розуміння категорії стилю, декларативність підходів до усвідомлення стильової домінанти в процесах пізнання та відтворення музично-стильових явищ. Продуктивність осягнення творів музичного мистецтва має забезпечити цілеспрямоване використання художньо-когнітивного потенціалу стильового підходу в навчальному процесі. У результаті аналізу різнорідних наукових інтерпретацій музичного стилю виділено концептуальні положення дослідження: духовна сутність стильового феномену зумовлює розуміння стилю як специфічної форми творчого мислення; будучи системним явищем, що функціонує за діалектичними законами, в музичній реальності стиль виявляється в окремому музичному творі; стиль існує в свідомості людини у вигляді музично-стильових уявлень, які виступають наслідком сприймання певної кількості конкретних творів; опосередкований характер та інтонаційна природа музичного мистецтва потребують пізнання музичних явищ крізь призму взаємодії композиторського та виконавського стилю. Актуалізуючи значущість музично-виконавської діяльності, дані положення виступили підставою для розгляду цілеспрямованого формування музично-стильових уявлень студентів у процесі інструментально-виконавської підготовки як дієвого засобу оптимізації фахової підготовки майбутнього вчителя музики. У процесі дослідження “музично-стильове уявлення” розглядається як утворений в результаті стиле-слухового та аналітичного досвіду і збережений свідомістю особистості образ музичних явищ в їх стильових характеристиках. Встановлено, що це феномен інтегративного типу, цілісність якого забезпечується взаємозв’язком таких компонентів: емпіричного, аналітичного, креативного, операціонального. Умовне виокремлення змістовно-структурних компонентів відкриває перспективи спрямованого педагогічного керування процесом формування музично-стильових уявлень. Виходячи зі структурно-змістовних особливостей музично-стильових уявлень, визначено критерії їх сформованості у студентів: сформованість стиле-слухового досвіду, розвиненість мистецького тезаурусу, здатність до створення стильової музично-виконавської інтерпретації, спроможність педагогічної проекції музично-стильових уявлень. У процесі діагностувального обстеження виявлено незадовільний стан сформованості музично-стильових уявлень у майбутніх учителів музики. Результати дослідження вказують на те, що становлення цих уявлень відбувається здебільшого стихійно, відсутність необхідних методичних прийомів формування даних уявлень у класі інструментально-виконавської підготовки призводить до спонтанності та нерівномірності їх розвитку. У дисертації обґрунтовано зміст експериментальної методики, сутність якої полягає у поетапному формуванні музично-стильових уявлень у напрямку від фрагментарних до цілісних, від одиничних до загальних, від репродуктивних до творчо-продуктивних. Основою поетапного формування виступила змістовно-компонентна модель формування музично-стильових уявлень, що включає: пріоритетний розвиток компонентів музично-стильових уявлень, актуалізацію відповідних принципів, поетапне впровадження методів та прийомів навчання, варіювання педагогічних ситуацій та різновидів педагогічного впливу, врахування чинників оптимізації експериментального процесу. Доведено, що ефективність формування музично-стильових уявлень досягається за умов цілеспрямованого формування умінь сприймання музично-стильових явищ; використання методу стильового аналізу у процесі роботи над музичним твором; розвитку виконавської техніки студента в контексті певних стильових систем. Впродовж дослідної роботи виявлено, що формування музично-стильових уявлень має спиратися на принципи інформаційного забезпечення навчання; поступового розширення сфери самостійного навчання; урізноманітнення форм і видів діяльності; організації навчального матеріалу на засадах полістилістики та порівняння, який в дослідженні вважається провідним. Педагогічний експеримент засвідчив, що організація навчання за даними принципами, різнобічно охоплюючи всі сфери навчально-пізнавальної діяльності студентів, надає упорядкованості та цілеспрямованості процесу формування музично-стильових уявлень. Експериментальна робота показала, що розроблена система творчих вправ і завдань, спрямованих на розширення стиле-слухового досвіду, формування уміння стильової атрибуції, накопичення стилевідповідних виконавських засобів та прийомів, становлення навичок оперування та транслювання уявлень позитивно впливає на розвиток художньої свідомості студентів. Дієвим виявилось поєднання індивідуальних і колективних форм навчання, що включало спецкурс, різні види концертної діяльності, комбінування форм роботи в класі основного інструменту. Доведено, що розвиток музично-стильових уявлень студентів забезпечується використанням методів та прийомів активізації музичного сприймання (методи інтонаційно-стильового осягнення музики, установки, наведення), аналітичного осмислення музичних явищ (методи стильового аналізу, порівняння музично-виконавських інтерпретацій), творчого переосмислення стильової інформації (методи втілення творчої ідеї, виконання творчих завдань). Результативність запропонованої методики виявилась у позитивній динаміці розвитку музично-стильових уявлень студентів на всіх етапах навчання, що відбилось у розширенні стильового кругозору (перший етап), розвитку здатності до мистецько-стильових узагальнень, зростанні інтерпретаційних умінь (другий етап), активізації творчо-пошукової діяльності, опануванні навичок оперування та транслювання музично-стильових уявлень (третій етап). Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів даної проблеми. Потребують подальшого вивчення питання розвитку музично-стильових уявлень на основі взаємодії різних видів музичної діяльності; актуальним є дослідження специфіки становлення музично-стильових уявлень у школярів різних вікових категорій; окремого розгляду заслуговує проблема формування індивідуального виконавського стилю студентів музично-педагогічних факультетів. |
