Розробка систем мотивації працівників до досягнення запланованого рівня продуктивності є необхідною умовою організації виробництва. Керівник підприємства, або менеджер завжди повинен пам'ятати, що для успіху діяльності слід максимально зблизити завдання господарства з особистими цілями і бажаннями робітників.
2. Механізм мотивації праці це складна система, яка вимагає всебічного врахування індивідуальних, психологічних особливостей працівників, їхніх потреб, інтересів, спрямованості, ціннісних орієнтацій. Для позитивного розвитку суспільства, потрібно, щоб кожний рівень потреб людини, колективу задовольнявся через умови конкуренції, тільки після цього ефективність використання трудових ресурсів буде збільшуватись. 3. Органи державної влади на ринку праці України, виходячи з національного інтересу, повинні забезпечити сприятливі умови для регулювання попиту і пропозиції на робочу силу шляхом посилення зусиль щодо інформаційного вдосконалення ринку, соціальної підтримки незайнятого населення, стимулювання розвитку підприємництва на селі, розвитку і вдосконалення законодавчої й нормативної бази функціонування ринку праці та інших напрямів. Оцінюючи законодавчу базу варто зазначити, що вона недостатньо орієнтована на нові стандарти управління людським потенціалом, які склалися в ринкових розвинених країнах. 4. Найбільш гарантована висока економічна активність припадає на категорію населення, яка має повну вищу освіту. Саме вона має вищий рівень зайнятості і найменший рівень безробіття. На цьому фоні особливо відрізняється економічна активність сільського населення яка має початкову загальну освіту. Високий рівень безробіття також у категорії працівників, що мають базову вищу освіту. 5. Внесок заробітної плати у загальний дохід сільського населення Дніпропетровської області значний. Сьогодні українське законодавство приділяє значну увагу питанням організації оплати праці в аграрній сфері. При цьому заробітна плата визначається як винагорода, обчислена, як правило, у грошовому вираженні, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Заробітна плата має значну питому вагу у загальних доходах населення Дніпропетровської області. У структурі доходів вага заробітної плати за останні п’ять років залишається сталою. Абсолютне значення всіх доходів за визначений період збільшилось в 3,1 рази, при цьому заробітна плата у 2006 році збільшилась на 203% в порівнянні з 2001 роком. 6. Ефективність праці певною мірою визначається діючою системою заробітної плати. Заробітна плата як соціально-економічна категорія, з одного боку, є основним джерелом грошових доходів працівників, тому її величина значною мірою характеризує рівень добробуту всіх членів суспільства. З іншого боку, її правильна організація зацікавлює працівників підвищувати ефективність виробництва, а відтак безпосередньо впливає на темпи й масштаби соціально-економічного розвитку всієї країни та її окремих регіонів. 7. Заробітна плата працівників практично по всім видам економічної діяльності має позитивну тенденцію. В абсолютному значення заробітна плата працівників сільського господарства знаходиться на низькому рівні і у 2006 році становила 59,9% від середньої заробітної плати працівника регіону. 8. Рівень заробітної плати за відпрацьовану годину в сільському господарстві Дніпропетровської області низький. Він майже удвічі нижчий середніх показників по області. 9. Основна частина заборгованості по заробітній платі в аграрній сфері Дніпропетровської області припадає на економічно-неактивні підприємства (63,4 %), тобто ймовірність зовсім не отримати зароблені кошти дуже висока. Це спричиняє знервованість працівників аграрного сектору і створю напруженість в соціальних відносинах на селі. Упродовж 2006 р. сума зарплати, не виплаченої працівникам економічно активних підприємств області, поменшала на 7,7 млн.грн., або на 31,4%, і, як зазначалось раніше, за станом на 1 січня 2007р. склала 16,9 млн.грн., з якої 9,1 млн.грн., або 54,1% - борги, що утворилися упродовж січня-листопада 2006 р. 10. Подальший розвиток сільського господарства в умовах ринкової економіки потребує насамперед підвищення ефективності праці загалом в аграрному секторі економіки й окремо кожному агроформуванні. Зниження зацікавленості робітників села в результатах своєї праці веде до трудової апатії, погіршення виконавчої та виробничої дисципліни, масової декваліфікації найактивнішого сільського населення. 11. Встановлено, що при формуванні процесу мотивації праці потрібно враховувати наступні аспекти керування працею: спонукальні чинники, нужда, мотив, потреба, елементи мотивації, мотивування, вибір мети, реалізація мети та оцінка задоволення потреби. Всі ці чинники взаємозалежні, а нужда як бажання пов’язується з зовнішніми факторами актуалізації процесу що мотивується. 12. Система доплат до тарифних ставок дозволяє врахувати і охопити ряд додаткових характеристик праці, не охоплених тарифною системою. Ця система створює стимули щодо тривалої дії. Але для її ефективного функціонування необхідно на підприємстві мати чітку систему атестації працівників усіх категорій з виділенням визначених ознак та критеріїв для встановлення того чи іншого виду доплат і із широкою участю в цій роботі трудового колективу. 13. Моральні стимули являють собою такі засоби що ґрунтуються на відношенні людей до праці як вищої цінності, на визнанні трудових заслуг як головних. Вони не зводяться тільки до заохочень і нагород, їхнє застосування передбачає створення такої атмосфери, такої суспільної думки, морально-психологічного клімату, при яких у трудовому колективі добре знають, хто і як трудиться, і кожному оплачується по праці. Такий підхід вимагає забезпечення впевненості в тім, що сумлінна праця і зразкове поводження завжди одержує визнання і позитивну оцінку та принесе повагу і вдячність. 14. Рішення економіко-математичної задачі умов вирощування сільськогосподарських культур в господарстві дає можливість встановити із числа наявних механізаторів найбільш оптимальне їх співвідношення в розрізі 1-го, 2-го та 3-го класів на всіх технологічних операціях. При цьому, після їх впровадження, знизились прямі затрати праці на один центнер продукції в середньому на 15%, що дає можливість отримати загальну економію в розмірі 535,7 тис. люд.-год. в господарствах аграрного сектору економіки Дніпропетровського району Дніпропетровської області. |