1. Фундаментальні трансформації в економічному, політичному та соціальному житті суспільства різко загострили проблему формування моральної свідомості молоді. Зміна культурно-ідеологічних орієнтацій суспільства, нестабільність соціально-політичної ситуації супроводжується наростанням у молодіжному середовищі нігілістичного ставлення до моральних цінностей. У зв’язку з цим виникає потреба в науковому пошукові та обґрунтуванні нових підходів до морального виховання сучасної молоді. Особливо актуальною є проблема формування моральної свідомості студентів вищих педагогічних навчальних закладів, від яких значною мірою залежатиме рівень моральної зрілості підростаючих поколінь і суспільства в цілому.
2. На основі результатів аналізу філософської та психолого-педагогічної літератури з’ясовано, що моральна свідомість являє собою систему взаємопов’язаних моральних понять, цінностей і способів мислення, які визначають загальний спосіб розв’язання особистістю моральних проблем, а також здатність до моральної саморегуляції й вибору адекватних способів поведінки в ситуаціях соціальної взаємодії. У моральній свідомості особистості відображається розуміння моральних норм, принципів і цінностей, а також осмислюється особистий досвід дотримання суспільних норм, формується готовність до моральної поведінки.
3. Спираючись на когнітивно-еволюційний підхід, виділено критерії розвитку моральної свідомості студентів вищих педагогічних навчальних закладів: морально-інформаційний, морально-аналітичний і морально-ціннісний. Морально-інформаційний критерій характеризує обсяг та глибину засвоєння особистістю моральних уявлень і понять, морально-аналітичний – параметри соціоморального мислення (стратегії та прийоми розв’язання моральних проблем, здатність до децентрації, соціальна перспектива поведінки, тобто соціальний контекст, на який особистість орієнтується у ситуаціях морального вибору), морально-ціннісний – провідні ціннісні орієнтації, якими особистість керується у стосунках з оточуючими людьми.
Означені критерії дали змогу виділити чотири якісно своєрідні рівні розвитку моральної свідомості студентів: прагматичний, міжособистісно-орієнтований, суспільно-орієнтований, автономно-ціннісний. Прагматичний рівень характеризується дотриманням особистістю моральних норм лише тоді, коли це сприяє реалізації її безпосередніх інтересів, а також потреб значущих для неї людей. Для міжособистісно-орієнтованого рівня характерною є спрямованість особистості на референтне оточення, а також прагнення до позитивної самооцінки та схвалення значущими людьми. Студенти з суспільно-орієнтованим рівнем моральної свідомості вважають, що виконувати свої обов’язки і дотримуватися моральних правил потрібно заради підтримання порядку в суспільстві. Студенти з автономно-ціннісним рівнем моральної свідомості орієнтуються на внутрішні етичні принципи, які ґрунтуються на універсальних моральних цінностях: справедливість, рівність людей і повага до людської гідності.
4. Результати проведеного дослідження засвідчили, що значний виховний потенціал щодо розвитку та корекції моральної свідомості студентів вищих педагогічних навчальних закладів має когнітивно-еволюційний підхід, у контексті якого моральне становлення особистості розглядається як процес послідовної зміни інваріантних стадій соціоморального мислення. Можливості ефективного застосування цього підходу у формуванні моральної свідомості майбутніх учителів зумовлюються тим, що він: ґрунтується на діалогічній, суб’єкт-суб’єктній стратегії виховної взаємодії, що забезпечує свободу морального самовизначення студентів; відповідає віковим особливостям особистісного розвитку студентської молоді; сприяє формуванню професійно важливих якостей майбутніх учителів (рефлексії, емпатії, здатності до осмислення моральних ситуацій з позицій іншої людини, прогностичних здібностей, критичного мислення); забезпечує розвиток соціоморального мислення і формування продуктивних стратегій розв’язання морально-етичних проблем.
5. З’ясовано, що формування моральної свідомості студентів характеризується низкою особливостей, зумовлених віковими та соціокультурними умовами їх розвитку: активізація розвитку самосвідомості; перебудова змісту та співвідношення основних мотиваційно-ціннісних орієнтацій; розширення кругозору і поява теоретичних інтересів; посилення критичності у сприйнятті моральних норм; зростання довільного рівня моральної саморегуляції. Встановлено, що стихійна соціалізація призводить до відставання багатьох студентів у формуванні моральної свідомості: для 34% з них властивий прагматичний рівень моральної свідомості, для 44% – міжособистісно-орієнтований, для 15% – суспільно-орієнтований, лише для 7% – автономно-ціннісний. Крім того, для багатьох студентів характерні неадекватні переконання у сфері моральної регуляції поведінки: егоцентричне мислення (16%), песимістична оцінка моральності інших людей (12%), перекладення відповідальності за власні вчинки на інших (12%), мінімізація негативних наслідків або романтизація асоціальних вчинків (8%).
6. Визначено, що ефективний розвиток моральної свідомості студентів вищих педагогічних навчальних закладів забезпечується за таких педагогічних умов: педагогічна підтримка студентів у моральному самовизначенні; формування в студентській групі виховного середовища, що активізує засвоєння моральних понять і цінностей; залучення студентів до колективного обговорення морально-етичних дилем на матеріалі художніх творів і реальних життєвих ситуацій; використання групових форм навчально-виховної взаємодії, що забезпечують систематичну демонстрацію студентам моральних суджень, які перевищують їх актуальний рівень морального розвитку.
7. Аналіз результатів формуючого експерименту засвідчив, що реалізація обґрунтованих педагогічних умов суттєво стимулює розвиток моральної свідомості студентів, сприяє їх переходу на вищий рівень моральної зрілості. В експериментальних групах, на відміну від контрольних, на статистично значущому рівні зменшилась кількість студентів з прагматичним рівнем моральної свідомості (з 25,8% до 7,6%), водночас зросла кількість студентів з соціально орієнтованим (з 18,2% до 30,3%) і автономно-ціннісним (з 7,6% до 18,2%) рівнями моральної свідомості.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування моральної свідомості студентської молоді. Перспективи подальших досліджень полягають у з’ясуванні гендерних особливостей становлення моральної свідомості молоді, удосконаленні методичного інструментарію педагогічної діагностики моральної свідомості. |
