1. Результати аналізу психолого-педагогічної літератури свідчать про те, що багатоаспектність і багатофункціональність культури і моралі, їх суперечливі визначення зумовили різні підходи дослідників до трактування поняття „моральна культура”. Його трактують як позитивний аспект цивілізації, як феномен культури, як цілісне утворення, як самостійне явище, як моральну діяльність. За своєю сутністю моральна культура є складною інтегральною якістю особистості, що обумовлена специфікою професійної діяльності. У її структурі виділено такі компоненти: когнітивний, емоційно-мотиваційний, регулятивний та діяльнісно-практичний. Моральна культура розглядається нами як якісна характеристика морального розвитку, моральної зрілості особистості, високого рівня моральних відносин, які проявляються в культурі моральної свідомості, культурі моральних почуттів та культурі поведінки. Досліджуваний феномен „моральна культура особистості” становить нерозривну єдність моралі і культури, що фіксується в необхідних для повноцінного життя людини моральних нормах: відповідальності, справедливості, чесності, миролюбності, порядності тощо. 2. Аналіз змістових та діяльнісних компонентів досліджуваного феномена дав можливість визначити рівні сформованості моральної культури студента: творчий (високий), рефлексивно-пасивний (вище середнього), репродуктивний (середній) і емпіричний (низький). Сформованість моральної культури особистості ми досліджували на когнітивному, емоційно-мотиваційному, регулятивному та поведінковому рівнях. Критеріальними показниками визначено такі моральні норми: відповідальність за результати економічної діяльності; справедливість у взаємостосунках із суб’єктами економічної діяльності; миролюбність, толерантність у партнерських відносинах; повага людської гідності; порядність у всіх видах бізнесової діяльності. Норми характеризуються ступенем їх прояву, міцністю, глибиною, повнотою, дієвістю, соціальною значущістю характеристик, самостійністю у реалізації моральних знань, умінь, навичок. Унаслідок порівняння ієрархії особистісно-професійних якостей у випускників і підприємців установлено зміни, що відбулися у їх структурі. Вони свідчать про якісні перетворення моральної культури, де домінантне місце займає відповідальність під час здійснення економічної діяльності. Вона є одним із провідних засобів регуляції дій та взаємостосунків з іншими людьми, одним із критеріїв оцінки підприємницької діяльності. Визначений комплекс критеріальних показників забезпечив можливість встановити динаміку рівнів сформованості моральної культури особистості. 3. У процесі дослідження встановлено, що успішність формування моральної культури студентів забезпечують такі умови: використання концепції знаково-контекстного навчання; впровадження діалогічного спілкування професійного спрямування; залучення студентів до пізнавальної, ціннісно-орієнтаційної і практичної діяльності; вивчення спецкурсу „Моральна культура особистості”, зміст якого відображає розвиток рефлексії і ціннісного ставлення до людини. 4. Розроблено методику організації навчально-виховної діяльності, що забезпечує розвиток моральної культури особистості студента, яка реалізує сукупність обґрунтованих педагогічних умов. Вона полягає у здійсненні цілеспрямованого впливу на компоненти моральної культури і передбачає застосування комплексу методів і форм навчально-виховної роботи: дискусія, діалогізація, створення ситуацій морального вибору, етичного оцінювання та співвіднесення з відповідними моральними нормами та ін. Найбільш вживаними є різні види ігор: сюжетно-рольові, імітаційні, інтерактивні, ділові, позиційні. Найбільш ефективним є метод вправ у сфері „Я і бізнес”, „Я і моя професійна діяльність” та ін. Організація роботи з виховання моральної культури особистості передбачала формування синтезованих знань про моральну культуру, гуманізацію спілкування та взаємин молоді на основі суб’єкт-суб’єктної взаємодії викладача і студентів; діалогізацію спілкування, розвиток ціннісного ставлення до людини. Основними умовами спілкування, що забезпечували його ефективність були такі: розуміння, визнання й прийняття іншого як унікальної особистості; формування ядра особистої гідності кожного студента; використання активних форм роботи, які б реалізували мету завдання, оновлений зміст моральних норм. 5. Під час формуючого експерименту було враховано специфіку організації навчальної діяльності студентів торговельно-економічного інституту, психолого-педагогічні передумови впровадження методики формування моральної культури молоді в навчально-виховному процесі, а також значення самостійної діяльності студентів. Результати формуючого експерименту підтвердили правомірність запропонованої методики формування моральної культури студентів ВНЗ торговельно-економічного профілю: в експериментальних групах на 4,4% збільшилась кількість студентів з творчим рівнем сформованості моральної культури, та на 10,3% зменшилась їх кількість з емпіричним рівнем, у порівнянні з 4% та 5,2% відповідно у контрольній групі. Однак, виконане дослідження не вичерпує всіх аспектів цієї проблеми. Подальшого вивчення потребує розгляд проблеми формування моральної культури в позанавчальній діяльності, через самовиховання; питання свободоздатності особистості як умови її ефективного виховання. Основні положення дослідження відображено у таких публікаціях: 1. Бурдейна Л.І. Моральна культура особистості першокурсника. Наукові записки. Серія: Педагогіка і психологія / ВДПУ ім. Михайла Коцюбинського.- Вінниця, 2001.- Вип.4.– С.76 – 78. 2. Бурдейна Л.І. Проблема формування моральної культури спілкування майбутнього підприємця. Наукові записки. Серія: Педагогіка і психологія / ВДПУ ім. Михайла Коцюбинського.- Вінниця, 2002.- Вип.6. Частина 1.– С. 163 – 165. 3. Бурдейна Л.І. Педагогічні умови розвитку самовиховання студентської молоді. Наука, релігія і суспільство / “Наука і освіта.” – Донецьк, 2003.- №4.- С.198 – 202. 4. Бурдейна Л.І. Вплив навчальних дисциплін на формування моральної культури студентів ВНЗ торговельно-економічного профілю. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми // Зб. наук. пр. – Вип. 6 / Редкол.: І.А.Зязюн (голова) та ін. – Київ – Вінниця, 2004. – С. 273 – 279. 5. Бурдейна Л.І. Діалогічне спілкування як необхідна умова формування моральної культури студентської молоді // Педагогіка і психологія професійної освіти. – Львів, 2004. - №4. – С. 38 – 46. 6.Бурдейна Л.І. Моральна культура студентів ВНЗ торговельно-економічного профілю // Методичні рекомендації. – Вінниця, 2005. – 34 с. | 