Анотація до роботи:

Скляренко Ю.І. Формування молочної продуктивності у корів різних генотипів при створенні сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01. – розведення та селекція тварин. – Інститут розведення і генетики тварин УААН, с. Чубинське Київської області, 2008.

Дисертація присвячена вивченню продуктивності та біологічних особливостей тварин вихідної породи, проміжних генотипів та сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи.

Генетичний потенціал корів сумського типу за надоями вищий у порівнянні з тваринами вихідної лебединської породи - на 672,5 кг (17%; Р<0,001) по першій лактації. За кількістю молочного жиру тварини лебединської породи вірогідно поступалися тваринам нового типу на 20,2 кг (Р<0,05).

Достовірний вплив живої маси теличок у різні вікові періоди на молочну продуктивність не встановлений, за винятком помісей першого покоління. Корови-первістки лебединської породи мали найменшу живу масу серед усіх тварин. Встановлено, що створення сумського типу не знизило відтворних якостей тварин. Основні морфологічні ознаки та функціональні властивості вимені корів покращуються з кожним поколінням. Достовірний вплив швидкості молоковіддачі на молочну продуктивність відсутній.

Сучасні тварини сумського типу мають молочну продуктивність за першу лактацію 4008,0±113,3 кг молока при вмісті жиру 3,79±0,05% та білка 3,06±0,01. Рівень оцінки з 100-бальною системою лінійної класифікації свідчить, що екстер’єр тварин в неповній мірі відповідає вимогам типу. Вим’я у оцінюваних тварин характеризується в цілому добрим розвитком.

1. Розроблена й теоретично обґрунтована система селекційного використання популяції лебединської худоби для створення сумського типу української чорно-рябої молочної породи, яка ґрунтується на доповненні теорії та практики тваринництва сучасними елементами великомасштабної та індивідуальної селекції. Завдяки поєднанню в селекції тварин високих надоїв з оптимальними складовими молока та бажаним типом будови тіла, створені умови для конкурентоспроможності сучасної й майбутньої популяцій української чорно-рябої молочної породи.

2. У тварин вихідної лебединської породи та помісей різних поколінь статистично достовірного впливу живої маси теличок у різний віковий період на майбутню їх молочну продуктивність не встановлено. Винятком є тварини – помісі першого покоління. У них жива маса у вісімнадцятимісячному віці та при першому осіменінні достовірно впливає на майбутню молочну продуктивність за першу лактацію. Так, на частку живої маси теличок у вісімнадцятимісячному віці, як чинника, що визначає майбутній надій за першу лактацію, припадає 6,5% (р<0,05).

3. Інтенсивне використання поліпшуючих порід суттєво вплинуло на ріст та розвиток корів поліпшуваної породи, починаючи від помісей першого покоління й закінчуючи коровами-первістками помісей третього покоління. Жива маса зростала з кожним поколінням і склала в абсолютному значенні відповідно 495±4,5, 498±4,6, 513±6,0 кг. Тварини F₃ за розведення «у собі» мають живу масу, яка відповідає цільовим стандартам для типу – 502±7,8 кг.

4. Використання кращого світового генофонду для виведення сумського типу української чорно-рябої молочної породи дало змогу підвищити генетичний потенціал за надоєм. З кожним поколінням надої зростали у середньому на 150-700 кг молока. Тварини F₃ за розведення «у собі» достовірно (р<0,05) переважали помісей першого покоління. Помісні тварини першого та третього поколінь достовірно відрізнялися між собою за надоями (р<0,05). За індексом молочності тварини F₃ за розведення «у собі» переважали тварин вихідної породи з високим ступенем вірогідності протягом усіх досліджуваних лактацій (р<0,001). Це пов'язано зі зміною напрямку продуктивності тварин з молочно-мясного на молочний, що призвело до більш гармонійного поєднання живої маси, особливостей екстер’єру та молочної продуктивності.

5. Простежується загальна тенденція збільшення віку першого отелення від збільшення частки крові голштинської породи. Так, між помісями різних поколінь встановлена достовірна різниця за віком першого отелення – між першим і третім поколінням (р<0,01), другим і третім (р<0,01) та другим і тваринами F₃ за розведення «у собі» (р<0,01).

6. Підвищення частки крові голштинської породи в генотипі корів лебединської породи призвело до поліпшення морфологічних та функціональних ознак вимені. За промірами вимені група первісток нового типу має такі показники: довжина – 34,8±0,8 см, ширина 28,0±0,5 см. Інтенсивність молоковіддачі дорівнює 1,86 кг/хв. Індекс відносної величини вимені достовірно впливає на молочну продуктивність ²=19,1 (р<0,05). Проведені дослідження на наявність полімастії: у більшості тварин (58%) вона відсутня.

7. Кількість корів, які походили від помісних за голштином тварин, склала 63,2%, але значна кількість – 36,8 % – мали батьків чистопородних голштинів. Найменші надої (4108,8±77,3 кг) мали тварини, які походили від чистопородних голштинських бугаїв-плідників, і різниця з помісними тваринами, у яких частка крові голштинської породи склала 63-75% (4346,9±85,0), була статистично достовірною (р<0,05). Із підвищенням частки крові голштинів в генотипі бугаїв-плідників (від 50 до 62,5%) простежується зростання молочної продуктивності (від 4272,7±94,7 до 4372,9±132,5 кг), з наступним поступовим зниженням величини надоїв з підвищенням умовної кровності батька за голштином. Вплив генотипу батька на кількість жиру в молоці дочок становить 2,3% (р<0,05).

8. Результати досліджень засвідчують, що за ступенем генотипової консолідації до висококонсолідованого за надоями можна віднести бугая-плідника Ковіста Джек Ет 394705. Менш консолідованими є бугаї-плідники Астронавт 1696885, Бріг 790, Ет 8732, за вмістом жиру в молоці - бугаї-плідники Звездний 5529 та Ет 8732.

9. Розроблена селекційна програма, спрямована на поступове підвищення спадковості голштинської породи західноєвропейської селекції у господарствах різних агроформувань. Цілеспрямований добір в активній частині популяції нової української чорно-рябої молочної породи (1280 корів селекційної групи) забезпечує ефективну селекцію ремонтних телиць і бугаїв.

Публікації автора:

1. Скляренко Ю.І. Вплив додаткових дійок на молочну продуктивність та захворювання окремих часток вим'я // Вісник аграрної науки. – 2003. – № 12. – С. 73-75.

2. Скляренко Ю.І. Оцінка корів-первісток на придатність до машинного доїння // Вісник аграрної науки. – 2005. – № 3. – С. 76-78.

3. Скляренко Ю.І. Ріст і розвиток молодняку великої рогатої худоби різних порід // Вісник аграрної науки. – 2006. – № 1. – С. 72-74.

4. Скляренко Ю.І. Оцінка корів сумського типу української чорно-рябої молочної породи за параметрами екстер'єру та індексами будови тіла // Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва УААН. – Харків, 2006. - Вип. 94. – С. 321-325.

5. Скляренко Ю.И. Особенности роста, развития и экстерьера животных лебединской породы разных генотипов // Доклады ТСХА. – Москва, 2007. - Вып. 279. - Часть 2. – С. 58-62.

6. Радченко Н.П., Скляренко Ю.І. Морфологічні особливості вим'я корів сумського внутріпорідного типу української чорно-рябої молочної породи // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького. – Львів, 2007. – Том 9. – № 2(33). - Частина 3. - С. 76-80. (Дисертант визначив морфо-функціональні властивості вимені корів-первісток, зробив аналіз).

7. Радченко Н.П., Скляренко Ю.І. Особливості екстер'єру телиць сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи // Науковий вісник Національного аграрного університету. – Київ, 2007. - Вип. 114. – С. 145-151. (Дисертант провів взяття промірів у ремонтних телиць в різні вікові періоди, зробив аналіз отриманих даних).

8. Радченко Н.П., Скляренко Ю.І., Дорошенко Н.О., Несін І.В. Визначення вим'я-масометричного індексу у корів-первісток сумського внутріпорідного типу української чорно-рябої молочної породи // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету. Серія "Сільськогосподарські науки". - Луганськ, 2007. - № 77 (100). – С. 220-223. (Дисертант визначив значення промірів будови тіла, вимені, живої маси корів-первісток, провів контрольні доїння та визначив вим'я-масометричний індекс, зробив аналіз отриманих даних).

9. Радченко Н.П., Скляренко Ю.И. Изменение экстерьера первотелок при создании сумского внутрипородного типа украинской черно-пестрой молочной породы // Тезисы докладов международной практической конференции "Проблемы повышения эффективности производства животноводческой продукции". – Жодино, 2007. – С.109-112. (Дисертант створив базу даних тварин вихідної лебединської породи та тварин проміжних генотипів, провів вимірювання тварин нового типу, обробив отримані дані).

10. Радченко Н.П. Скляренко Ю.І. Особливості екстер'єру корів-первісток сумського внутріпородного типу української чорно-рябої молочної породи // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. Збірник наукових праць. Серія "Сільськогосподарські науки". – Харків, 2007. – Вип. 15 (40). - Частина 1. - Том 2. – С. 102-106. (Дисертант провів взяття промірів, розрахунок індексів, обробив отримані дані).

11. Скляренко Ю.І. Молочна продуктивність тварин різних генотипів // Вісник аграрної науки. – 2007. – № 12. – С. 81-82.

12. Скляренко Ю.І. Консолідація сумського внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи за основними селекційними ознаками // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія "Тваринництво".– Суми, 2007. – Вип. 9 (13). – С. 83-85.