Анотація до роботи:

Гайдай Т.Є. Формування механізмів державного регулювання інвестиційними процесами комерційних банків. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 - економіка і управління національним господарством. -Науково-дослідний економічний інститут. – Київ, 2007.

У дисертації досліджено теоретико-методологічні та науково-практичні засади формування і реалізації механізмів регулювання і планування залучення інвестицій у реальний сектор економіки. Проаналізовано стан і умови інвестиційної діяльності в Україні, сучасний стан фінансово-кредитної системи України, інвестиційний клімат.

Встановлено, що функції держави в процесі регулювання інвестиційної діяльності в умовах України виконуються дещо однобічно, тому активне державне регулювання інвестиційними процесами є життєво необхідним в нашій державі. В зв’язку з цим в роботі запропонована система державного регулювання інвестиційної діяльності комерційних банків, яка охоплює розробку заходів на всіх етапах інвестування банками економіки, включаючи надання довгострокових кредитів суб’єктам господарювання та вкладання коштів у цінні папери. Розроблена система дозволяє оцінити потенційні можливості та перешкоди вкладання коштів банками в реальний сектор економіки та визначити основні напрями активізації інвестиційного процесу комерційних банків на макрорівні, у сфері грошово-кредитної та податкової політики, а також на рівні банку, у сфері банківського інвестиційного менеджменту.

Дисертаційна робота спрямована на розв’язання важливої економічної проблеми формування механізмів державного регулювання інвестиційними процесами комерційних банків. Вона узагальнює та розвиває теоретичні та методологічні положення економічної теорії щодо сутності, механізму функціонування та ролі регулювання діяльності комерційних банків у напрямі інвестування реального сектору економіки. Одержані розробки дали можливість сформулювати наступні висновки.

1. Ринкова трансформація національної економіки у інвестиційно-інноваційному напрямі потребує ефективного сприяння діяльності банківської системи, що передбачає ефективну взаємодію з реальним сектором економіки. Тому нагальною є необхідність створення більш дієвого механізму державного регулювання банківської системи, який би відповідав макроекономічним реаліям та новим ресурсним можливостям комерційних банків.

2. Проведений аналіз розвитку банківської системи України та його впливу на інвестування економіки показав значну активізацію інвестиційної діяльності банків, що проявляється у зростанні питомої ваги кредитів у ВВП, частки кредитів, наданих суб’єктам господарювання, а також частки наданих їм довгострокових кредитів. Поряд з цим існують такі проблеми, як незначний рівень надійності та капіталізації банківської системи, ризикованість кредитної політики комерційних банків та недосконалість їх відсоткової політики, нестабільність фінансового стану значної кількості комерційних банків та нерозвинутість фондового ринку України, вирішення яких можливо досягти завдяки створенню системи регулювання та реалізації комплексу заходів як з боку банку, так і держави.

3. Дослідження динаміки та сучасного стану розвитку банківського інвестування дозволило визначити причини і наслідки недостатньої інвестиційної активності комерційних банків в Україні: причини – створення умов, коли кошти вигідніше вкладати у посередницьку діяльність і сумнівні фінансові проекти (короткострокові облігації, займи, різні спекуляції та ін.), а не в об'єкти виробничої діяльності; наслідки – все ще обмежений обсяг інвестицій в реальний сектор економіки з боку комерційних банків.

4. Узагальнення іноземного досвіду регулювання інвестиційної діяльності банків дозволило зробити висновок, що в умовах нерозвинутості фінансового і фондових ринків в Україні дуже складно переймати досвід у розвинених західних країн, а вітчизняні розробки в цій сфері зводяться до вузького кола питань банківського менеджменту та маркетингу.

5. В дисертаційній роботі розвинені методи регулювання банківської інвестиційної діяльності як на мікро-, так і на макрорівні, що дозволило створити систему, яка передбачає: а) врахування потенційних можливостей і перешкод вкладання коштів в реальний сектор економіки; б) запровадження заходів регулювання як на рівні банку, так і держави; в) регулювання за взаємопов’язаними напрямами участі банків в інвестиційному процесі – мобілізація банками засобів на інвестиційні цілі; надання кредитів інвестиційного характеру; вкладання в цінні папери, паї, пайової участі (як за рахунок банку, так і з доручення клієнта).

6. Розробка механізму дії інвестиційного банківського менеджменту складає елемент всієї системи регулювання інвестиційними процесами в банківських сфері та передбачає управління інвестиційним, кредитним портфелями, а також портфелем цінних паперів. Доведено, що використання теорії оптимального портфелю та залучення до цього процесу багатофакторних моделей є більш науково-обґрунтованим з точки зору ефективності вкладання коштів і з розвитком фондового ринку може успішно застосовуватися банками.

7. Проведений аналіз показав необхідність впровадження заходів грошово-кредитної і податкової політики, направлених на стимулювання надання довгострокових кредитів банками із відповідним нормативно-правовим забезпеченням.

8. Встановлена в дисертації математична залежність розміру довгострокових кредитів від довгострокових депозитів юридичних і фізичних осіб, статутного та балансового капіталу і зобов’язань нерезидентів надає підґрунтя для цілеспрямованого формалізованого аналізу надання інвестиційних кредитів банків з кількісною оцінкою впливу окремих факторів для визначення найбільш ефективних напрямів регулювання банківською кредитною діяльністю, а також прогнозування грошових вкладень в економіку України.

9. У середньостроковій перспективі розвиток інвестиційної діяльності комерційних банків передусім залежатиме від рівня економічного зростання і політичної стабільності. На рішення банків вкладати кошти в реальний сектор економіки впливатимуть терміни залучення і розміщення ресурсів, розширення кола фізичних осіб – вкладників і позичальників, пропорції у розподілі активів і пасивів, рівень процентних ставок.

Публікації автора:

У наукових фахових виданнях:

1. Гайдай Т.Е. Гнучкий адаптаційний механізм комерційного банку// Менеджер – 2003. – №3(25). – С. 89-93.

2. Гайдай Т.Е. Влияние государства на минимизацию кредитных рисков банковских учреждений // Менеджер. – 2004. - №2(28). – С. 92-96.

3. Гайдай Т.Є. Державні та галузеві механізми системи захисту комерційних банків від впливу кредитного ризику // Менеджер. – 2004. - №3(29). – С. 72-76.

4. Гайдай Т.Є. Напрямки поліпшення системи захисту від впливу кредитного ризику // Менеджер. – 2004. -№4(30). – С.78-81.

5. Гайдай Т.Е. Механизм управления коммерческим банком в конкурентной среде // Менеджер. – 2005. - № 3 (33). – С.136-139.

6. Гайдай Т.Є. Державний вплив на мінімізацію кредитних ризиків банківських установ // Вісник Донецького університету. Серія В. Економіка і право. – 2005. - № 1. – С. 304-308.

7. Гайдай Т.Є. Методологія функціонування адаптивної системи комерційного банку// Вісник Донецького університету. Серія В. Економіка і право. – 2006. - № 1. – С.449-451.

8. Вісящев В.А., Гайдай Т.Е. Напрями удосконалення аналітичної роботи в комерційному банку в контексті проблем сучасного фінансового ринку //Прометей: Регіональний збірник наукових праць з економіки. –2006.- № 1 (19). – С.310-317. (особистий внесок: розробка пропозицій щодо створення системи аналітичної роботи в комерційному банку).

В інших виданнях:

9.Вісящев В.А., Гайдай Т.Є. Джерела фінансування структурної перебудови економіки регіону для забезпечення його інноваційного розвитку. Наукові концептуальні доповіді VII Міжнародної науково-практичної конференції “Україна та її регіони на шляху до інноваційного суспільства” 31 жовтня – 1 листопада 2006. – С.100-107. (особистий внесок: дослідження та узагальнення вітчизняного досвіду залучення в економіку України внутрішніх ресурсів комерційних банків).