1. У структурі професійної готовності офіцера особлива роль належить лідерським якостям, які визначають його здатність справляти безпосередній емоційно-вольовий вплив на підлеглих і на цій підставі домагатися авторитету, керувати військовим підрозділом, організовувати спільну діяльність і ефективно вирішувати службово-бойові завдання. 2. Особистісний профіль лідерських якостей офіцера має ієрархічну багаторівневу структуру, в якій виділяються п’ять блоків: професійний (теоретична і практична підготовленість, професіоналізм, системне бачення військової діяльності, адаптивність, прогностичність, володіння методами керівництва колективом, військово-професійна спрямованість), соціально-психологічний (здатність налагоджувати продуктивні міжособистісні взаємини, уміння організовувати та стимулювати діяльність підлеглих, враховувати їх індивідуальні особливості, вимогливість, здатність викликати повагу і довіру, гнучкість у стосунках з людьми, толерантність), творчий (творче ставлення до роботи, військова креативність, педагогічна майстерність, широка ерудиція), особистісний (дисциплінованість, хоробрість, відповідальність, самовладання, енергійність, самостійність, працездатність, тактовність, комунікабельність, справедливість, виправка, моральність, принциповість, самокритичність) та індивідуально-типологічний (нормальна збудливість, сила і врівноваженість нервових процесів, стійкість до стресів, практичність мислення, фізична досконалість). 3. Визначення рівня сформованості лідерських якостей у майбутніх офіцерів можливе на основі комплексного врахування п’яти критеріїв: військово-професійного, соціально-психологічного, творчого, особистісного, індивідуально-типологічного. 4. Врахування визначених критеріїв дає можливість виділити три рівні сформованості лідерських якостей у майбутніх офіцерів: низький середній і високий. Курсантам з низьким рівнем властива невисока навчальна успішність і дисциплінованість, соціальна пасивність, нестабільність міжособистісних стосунків з товаришами, конфліктність, низький соціометричний статус у колективі, слабка лідерська орієнтація, недостатня сформованість комунікативних умінь. Курсанти з середнім рівнем розвитку лідерських якостей демонструють задовільну успішність у навчанні, виконують окремі громадські доручення, однак інколи допускають порушення навчальної та військової дисципліни, користуються повагою окремих членів колективу, проте іноді конфліктують з товаришами, прагнуть до лідерства але не завжди об’єктивно оцінюють свої можливості. Курсанти з високим рівнем сформованості лідерських якостей характеризуються успішністю навчальної діяльності, дисциплінованістю, користуються авторитетом у товаришів, посідають високий соціометричний статус у колективі, вміють налагоджувати безконфліктну міжособистісну взаємодію, адекватно оцінюють власні можливості, виявляють прагнення до лідерства. 5. Організаційно-педагогічними умовами успішного формування у курсантів лідерських якостей є: виділення завдань формування лідерських якостей у пріоритетний напрямок професійної підготовки курсантів; демонстрування викладачами і командирами підрозділів зразків лідерської поведінки у процесі навчальної та службової взаємодії з курсантами; забезпечення у навчально-виховному процесі можливостей для проявлення курсантами ініціативи і самостійності; ігрове моделювання у педагогічному процесі способів виконання курсантами лідерських функцій майбутньої професійної діяльності; індивідуалізація професійної підготовки курсантів на основі діагностики та корекції їхніх лідерських якостей; підвищення психолого-педагогічної компетентності професорсько-викладацького складу щодо формування лідерських якостей у курсантів. 6. Застосування у вищому військовому навчальному закладі педагогічної технології, розробленої на основі обґрунтованих умов, підвищує рівень розвитку лідерських якостей майбутніх офіцерів, що засвідчує істинність сформульованої гіпотези. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Перспективними є такі напрямки подальших наукових пошуків: дослідження динаміки становлення випускника вищого військового навчального закладу в ролі лідера військового колективу; вивчення педагогічних умов і шляхів розвитку лідерських якостей курсантів у процесі вивчення фахових дисциплін; розробка і валідизація методик діагностування лідерських якостей курсантів тощо. |