Результати проведеного дисертаційного дослідження дають змогу стверджувати: Культура спілкування особистості виявляється у сукупності її досягнень, котрі за своїм змістом втілюються у напрацьованому комунікативному досвіді в усіх його формах і проявах.
Зважаючи на суспільну потребу в особистостях з високим рівнем культури спілкування, означена якість має бути невід’ємною частиною особистісної культури майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей. Положення стосовно розвитку особистісної культури, сутності спілкування, формування культури спілкування особистості та гуманізації освіти є підставою для визначення феномена “культура спілкування майбутнього фахівця мистецької спеціальності” як індивідуального результату засвоєння та реалізації ним наповненого духовним змістом комунікативного досвіду, що виявляється у компетентності, моральності, естетичності комунікативної поведінки і становить основу для гуманістичних стосунків з людьми. 2. Особливості досліджуваної проблеми у практиці вищих навчальних закладів ІІІ – ІV рівнів акредитації визначаються: певною репрезентованістю завдань щодо формування культури спілкування у змісті професійної підготовки майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей на рівні визначення стратегічних завдань мистецької освіти та фрагментарністю їх відображення у навчальних планах та планах виховної роботи; низькою ефективністю професійної підготовки в аспекті формування культури спілкування майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей через відсутність системності в її плануванні та реалізації, застосування неефективного методичного забезпечення; недостатнім рівнем сформованості культури спілкування майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей – серед них переважають студенти з середнім (47,0%) та низьким (34,5%) рівнем сформованості феномена. В уявленнях студентів переважно не розвинені зв’язки між завданнями формування культури спілкування та цілями підготовки до майбутньої професійної діяльності. 3. Феномен культури спілкування майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей має системний характер і складається з когнітивного, регулятивного, ціннісно-смислового та поведінкового компонентів. Критеріальними характе-ристиками рівнів сформованості зазначеного феномена (високого, середнього, низького) можуть бути такі змістові параметри визначених компонентів, як: комунікативний тезаурус; когнітивні оцінки спілкування; мотиви регуляції спілкування; когнітивна, емоційна й вольова готовність до регуляції спілкування; ціннісні орієнтації щодо спілкування; вихованість; засоби спілкування. Теоретичний аналіз шляхів підвищення ефективності професійної підготовки у досліджуваному аспекті доводить перспективність впровадження у навчально-виховний процес вищих навчальних закладів теоретично обґрунтованої методичної системи формування культури спілкування майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей – доцільно упорядкованої динамічної єдності духовно наповненого змісту, форм і методів гуманістичної взаємодії викладачів і студентів, спрямованої на вироблення означеної якості.
Дієвість цієї системи забезпечується за умов: а) упорядкованості процесу формування культури спілкування майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей: у часі – на послідовних взаємопов’язаних етапах (адаптаційному, підготовчому, професійному); у формах суб’єкт-суб’єктної взаємодії між викладачами й студентами – колективній та індивідуальній; б) відповідності методичного забезпечення процесу формування культури спілкування майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей вимогам: єдності мети, змісту, форм і методів формування досліджуваного феномена; поступового збагачення змісту навчання інформацією про спілкування в мистецькій та освітній сферах; долучення до традиційних методичних компонентів навчально-пізнавальної діяльності нетрадиційних форм (проблемних лекцій та семінарів вирішення проблемних завдань, конференцій, прес-конференцій, проблемних лекцій, семінарів-ігор, семінарів-дискусій, тренінгів) та інтерактивних методів (кейс-методу, методів інциденту та проектів, евристичних методів, ігрових методів – дидактичних ігор) формування культури спілкування; в) гуманістичної спрямованості процесу формування культури спілкування майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей: створення позитивного морально-психологічного клімату, сприяння їхнім спільним та індивідуальним академічним успіхам й особистісному розвиткові. Результати експериментальної перевірки методичної системи формування культури спілкування майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей у вищому навчальному закладі підтверджують ефективність її поетапного впровадження, що забезпечувалося: на адаптаційному етапі – шляхом узгодження процесу спілкування студентів з чільними суспільними вимогами та сформованими на їх основі вимогами вищого навчального закладу в ході опанування спецкурсу “Основи етики й психології спілкування”; на підготовчому етапі – через наближення процесу спілкування студентської молоді до високого ділового рівня у процесі вивчення факультативного курсу “Етика ділового спілкування”; на професійному етапі – завдяки досягненню відповідності спілкування майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей вимогам професійної етики й умовам професійної діяльності у мистецькій та освітній галузях за допомогою факультативного курсу “Професійна етика”. 5. Методичні рекомендації для студентів (до спецкурсу “Основи етики і психології спілкування”, факультативних курсів “Етика ділового спілкування”, “Професійна етика”) та викладачів (“Формування культури спілкування майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей у вищих навчальних закладах”), підготовлені за результатами дослідження, можуть бути використані для вдосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей у вищих навчальних закладах, зокрема для застосування запропонованих методичних підходів до формування культури спілкування; розробки системи навчальних курсів й проблематики лекцій та семінарів, призначених для формування культури спілкування студентів; створення навчально-методичних посібників, підручників. Здійснене дисертаційне дослідження не вичерпує всіх проблем щодо формування культури спілкування майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей. Подальшої розробки потребують питання формування культури спілкування студентів у позааудиторній діяльності, підготовки викладачів вищих навчальних закладів до ефективного формування культури спілкування студентів, підготовки майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей до формування культури спілкування учнів навчальних закладів художнього профілю та учасників художньо-творчих колективів. Окремого аналізу потребують питання, що стосуються формування культури спілкування студентів шляхом самоосвіти та самовиховання. | 