У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове розв’язання актуального наукового та практичного завдання – розробки теоретико-методичних і практичних рекомендацій щодо формування комплексу конкурентних переваг вищих навчальних закладів на ринку освітніх послуг України. Результати проведеного дослідження дозволяють зробити такі висновки: 1. Досліджено теоретичні основи конкуренції, конкуренто-спроможності та конкурентних переваг в галузі вищої освіти. Проаналізовано стан і тенденції розвитку конкурентних переваг на ринку освітніх послуг України. Враховуючи потребу у використанні методів і форм ведення конкурентної боротьби серед вищих навчальних закладів України уточнено поняття „освітня послуга”, „конкурентоспроможність освітньої послуги”, „конкурентоспроможність вищого навчального закладу”, „конкурентна перевага”. Зокрема, запропоновано введення поняття „фактори конкурентності”, яке дозволяє відрізняти базові та розвинені конкурентні переваги визначеного вищого навчального закладу. 2. Визначено специфічні особливості конкуренції та конкурентоспроможності на ринку освітніх послуг. Відмінність освітніх послуг визначає основні особливості конкурентної боротьби на даному ринку і пріоритетні напрями пошуку і формування конкурентних переваг вищих навчальних закладів. У роботі доведено, що особливість освітніх послуг зобов’язує керівництво вищих навчальних закладів враховувати в його діяльності не лише потреби ринку праці, але й споживача, який отримує і фінансує надані послуги. 3. Розглянуто особливості процесу формування конкурентних переваг в розвитку вищих навчальних закладів України та рекомендовано звернути увагу на наступні нецінові фактори: термін навчання; програми підготовки фахівців (вузькоспеціалізовані, спеціалізовані); напрями та спеціальності підготовки; методи і форми надання послуги; жорсткий відбір абітурієнтів навіть при незабезпеченості ліцензійного обсягу (для забезпечення іміджу ВНЗ); змінення термінів і характеру практик (як проміжний контроль якості навчання студентів); створення регіональних підрозділів для забезпечення інформаційно-навчальної підтримки випускників ВНЗ і т.д. 4. Досліджено сучасний конкурентний стан і тенденції розвитку вищих навчальних закладів на ринку освітніх послуг України, який дозволяє зробити висновки щодо тенденції посилення конкуренції на ринку освітніх послуг та необхідності впровадження бенчмаркінгових технологій для пошуку та формування конкурентних переваг вищих навчальних закладів України. Визначено зростання кількості студентів у закладах вищої освіти ІІІ - IV рівнів акредитації, що відображає реорганізаційні аспекти в системі вищої освіти України в цілому. 5. Зазначено, що фактори впливу на формування і розвиток конкурентних переваг вищих навчальних закладів можна поділити на основні і додаткові, цінові і нецінові. Основний перелік факторів конкурентних переваг, складений на основі аналізу анкетування абітурієнтів, студентів та їх батьків, як платників за освітні послуги було опрацьовано фокус-групою та визначено частку кожного з факторів в основному переліку. 6. Проаналізовано дві найбільш відомі і розповсюджені методики рейтингової оцінки діяльності вищих навчальних закладів в Україні, запропонованих Міністерством освіти і науки України та СЕПЕС-ЮНЕСКО. Використано дані методики для рейтингової оцінки діяльності досліджуваних ВНЗ України, визначено переваги і недоліки кожної з них. 7. Розроблено методику кількісної оцінки конкурентоспроможності вищих навчальних закладів на базі переліку напрямів та спеціальностей за якими здійснюється підготовка фахівців у визначеному ВНЗ. Доведено, що ефективність спеціальності є найбільш вагомим чинником для абітурієнтів при обранні вищого навчального закладу для отримання вищої освіти. Представлена методика може бути використана не лише при розрахунках конкурентоспроможності існуючих, але й при плануванні відкриття нових спеціальностей у ВНЗ. 8. Визначено методику та стратегію формування конкурентних переваг у розвитку ВНЗ України. Запропоновано створення бізнес-центру освіти, який надасть можливість отримувати більш повну інформації щодо кон’юнктури ринку праці та вищої освіти, а також визначати конкурентоспроможність існуючих спеціальностей на них. В дисертації визначено основні складові елементи, необхідні для створення та координації діяльності даного структурного підрозділу. 9. Доведено можливості використання бенчмаркінгових технологій у сфері освітніх послуг для максимально успішної діяльності ВНЗ та для швидкого і ефективного впровадження новітніх методів і технологій навчання. Даний метод надає можливість визначення конкурентних переваг існуючих конкурентів та можливість використання їх у діяльності досліджуваного ВНЗ за допомогою запропонованого інтегрального комплексно-поетапного методу формування конкурентних переваг. |