У дисертації досліджувався процес формування в майбутніх учителів художньо-естетичного смаку як професійної якості. Автором визначено педагогічні умови, розроблено зміст і методику формування означеної якості у процесі підготовки майбутніх учителів до професійної діяльності. 1.Естетичне ставлення людини до світу за своєю природою і характером належить до найбільш загальних і відбивається на всіх сферах її життя і діяльності. Естетична культура, що відбиває це ставлення, органічно входить у структуру духовної культури вчителя, що відображає його здатність до вільного, повного сприйняття та аналізу різноманітних естетичних явищ, уміння адекватно оцінювати й класифікувати їх, а головне – будувати педагогічну діяльність відповідно до соціально значущих естетичних норм досконалості й краси. 2.Естетичний смак є інтегральним показником і критерієм рівня естетичної підготовки майбутнього вчителя, який виявляє себе як: регулюючий центр естетичної свідомості; стійке психічне утворення; здібність, що необхідна в будь-якій діяльності; настанова, що забезпечує основні якості особистості. 3.Художньо-естетичний смак є проміжною формою існування естетичного смаку, особливості якої визначаються змістом і засобами професійної діяльності особистості. Художньо-естетичний смак розглядається нами як новоутворення у структурі особистості фахівця, структурні компоненти якої зумовлюються психофізіологічними особливостями особистості; особливостями розвитку когнітивної сфери; особливостями естетичного досвіду і освіти. 4. Художньо-естетичний смак як професійна якість особистості вчителя виявляється у чутливості до сприймання і переживання естетичного в усіх його проявах, здатністю усвідомлено і аргументовано оцінювати природні предмети, явища, предмети мистецтва з точки зору їх естетичності та спроможністю здійснювати свою професійно – педагогічну діяльність за законами та на зразках естетичного. 5. Рівні сформованості художньо-естетичного смаку як професійної якості вчителя визначається такими компонентами і показниками: психофізіологічним, що передбачав виявлення розвиненості їхніх почуттів, емоційної чутливості, переживання; когнітивним, що виявляв розвиненість образного і абстрактно-логічного мислення, асоціативної, творчої уяви; імперативним, що виявляв їхню обізнаність у галузі мистецтва, естетичних норм суспільства, історії культури, законів існування і створення краси тощо; дієвим, що виявлявся в обґрунтуванні художньо-естетичних оцінок, створенні художньо-естетичного середовища для здійснення професійно-педагогічної діяльності, використанні художньо-естетичних творів як засобів означеної діяльності. 6.Природа художньо-естетичного смаку як новотвору в структурі особистості вчителя, що виникає під впливом зовнішніх ( об'єктивних) і внутрішніх (суб'єктивних) факторів, припускає можливість його цілеспрямованого формування за таких педагогічних умов: інтеграції естетичних знань у сферу професійно-педагогічної діяльності; включення студентів в активне, самостійне оцінювання творів мистецтва на умовах усвідомлення художнього образу; набуття студентами власного досвіду створення художнього образу в художньо-естетичній діяльності. 7.Результати констатуючого експерименту, проведеного на контингенті вчителів-практиків і студентів випускних курсів, засвідчили низьку ефективність існуючої системи професійної підготовки у формуванні художньо-естетичного смаку як професійної якості вчителя. Високий рівень сформованості означеної якості було визначено у 3% обстежуваних, у 4,9% - достатній рівень, 20,8% виявили середній рівень і 71,2% - низький. 8.Методика формуючого експерименту була розроблена на основі інтеграції мистецтв (літератури, музики та живопису) за спільністю художнього образу та спрямована на формування художньо-естетичного смаку майбутнього вчителя іноземної мови. Відбувалося це завдяки: розширенню емоційно-почуттєвої сфери особистості; сприянню педагогічної та методичної підготовки майбутнього вчителя; поглибленню загальної ерудованості, естетичної компетентності та художньої спрямованості студента. 9. Після реалізації визначених педагогічних умов у змісті і методиці формуючого експерименту було виявлено позитивну динаміку в розвитку художньо-естетичного смаку як професійної якості майбутнього вчителя. Зокрема, виявилось 10% студентів з високим та 41,1% - з достатнім рівнями розвитку художньо-естетичного смаку, 37,8% майбутніх учителів з середнім рівнем його розвитку та 11,1% студентів із низьким рівнем художньо-естетичного смаку. Проведене дослідження не вичерпує всіх питань означеної проблеми. Воно відкриває перспективу для більш детального і глибокого вивчення впливу художньо-естетичного смаку на ефективність і інноваційність професійної діяльності вчителя, виявлення закономірностей, що обумовлюють його індивідуальний розвиток в умовах кредитно-модульної технології організації навчального процесу у вищих навчальних закладах. | 