1. Сімейне господарювання передбачає різні форми. Сукупність особистих селянських господарств, у зв’язку із значною внутрішньою диференціацією та розбіжностями у сутності господарювання, необхідно поділити на дві основні форми. Підприємницьке особисте селянське господарство – дрібне селянське господарство, яке є приватним дрібнотоварним господарством, що використовує власні засоби, власну працю для виробництва продукції з основною метою задоволення матеріальних потреб сім’ї. Домогосподарство (присадибне особисте селянське господарство) має обмежені розміри, засноване на особистій власності на засоби виробництва, особистій праці власника і членів його родини (у вільний від основної роботи час, переважно в порядку вторинної зайнятості), на взаємозв'язках із суспільним виробництвом з метою більш повного задоволення потреб населення в продукції. 2. З метою регулювання і стимулювання особистого селянського господарства, удосконалення його відносин із суспільним виробництвом пропонуємо доповнити класифікацію ОСГ за такими ознаками: за формою виробництва (надомна форма виробництва; власне ОСГ (на власній базі)), характером споживання продукту (споживче; переважно споживче; з товарним нахилом), наявністю великої рогатої худоби (з коровою; без корови; без худоби), розміром господарства (розвинуті особисті господарства; середні особисті господарства; дрібні особисті селянські господарства), рівнем спеціалізації (вузькоспеціалізовані; середній рівень спеціалізації; не спеціалізовані), віддаленість від міст (приміські; середньовіддалені; віддаленні). 3. Виходячи з факторів, що визначають диференціацію ОСГ і виділення з їх загальної сукупності найбільш характерних факторних груп (віддаленість від центру, повнота набору виробленої продукції, соціально-економічного характер), запропоновано узагальнену класифікаційну схему особистих селянських господарств як сукупності окремих господарств. Результати дослідження економічної ефективності особистого селянського господарства за різних умов господарювання, порівняно із суспільним виробництвом, свідчать про більш високу ефективність суспільного виробництва, а отже й необхідність посилення інтеграційних зв'язків особистого селянського господарства з більш ефективним суспільним виробництвом. 4. Різні оцінки можливостей і напрямів розвитку особистих селянських господарств зумовлюють необхідність вивчення їх економічної ефективності. Доведено необхідність комплексного ресурсного підходу до оцінки ефективності виробництва з урахуванням землі, виробничих та інших послуг суспільного виробництва, що використані в процесі господарювання ОСГ; обґрунтовано: методику визначення вибіркової сукупності і об’єктів обстеження, добору показників економічної ефективності; інструментарій обстежень; організація обстеження і методи збору необхідної інформації при проведенні дослідження і порівнянні діяльності ОСГ та сільгосппідприємств. 5. Подальшими напрямами розвитку ОСГ є: діюча (але не руйнівна) інтеграція особистого селянського господарства із суспільним виробництвом, включаючи сільськогосподарські заготівельні, переробні та інші обслуговуючі сільськогосподарське виробництво підприємства. Модель інтеграційних зв'язків ОСГ із суспільним виробництвом, заснованих на засадах підтримки ОСГ сільськогосподарськими підприємствами у формі безоплатної допомоги особистим селянським господарствам, практично зжила себе. Побудова взаємовідносин на основі моделі інтеграційних зв'язків ОСГ із сільськогосподарським підприємством на умовах договору сприятиме більш ефективному розвитку як особистого селянського, так і суспільного виробництва. Включення в цю модель інтеграційних зв'язків ОСГ із сільгосппідприємством переробного підприємства, в рамках інтегрованого міжгосподарського об'єднання, дасть змогу стабілізувати канали реалізації продукції ОСГ та грошового потоку на розвиток сільськогосподарського виробництва, а також сировинну зону переробних заводів. 6. В економічних відносинах ОСГ із сільськогосподарськими підприємствами в рамках міжгосподарського інтегрованого формування важливі всі елементи механізму економічних відносин, але основним є ціна на продукцію ОСГ і послуги для нього. З метою узгодження інтересів усіх членів інтеграції пропонуємо застосовувати механізм взаєморозрахунків, заснований на вирівнюванні прибутковості (рентабельності) вкладених ресурсів. За співвідношенням витрат ОСГ і сільгосппідприємства встановлюються пропорції розподілу продукції для власного споживання і сільгосппідприємства в порядку компенсації його витрат. |