На основі проведених досліджень в дисертаційній роботі викладені науковообґрунтовані методичні підходи до вивчення продовольчих ринків, зокрема, ринку прісноводної риби; виявлено основні тенденції та особливості формування ринку риби відповідно до оцінки попиту та пропозиції; запропоновано концепцію подальшого розвитку ринку продукції прісноводного рибництва. Результати роботи дають підстави зробити такі висновки: 1. Дослідження ринку прісноводної риби підтверджує складність його проведення, що зумовлена специфікою галузі та особливостями її функціонування: зниження обсягу виробництва продукції та погіршення її якості, що спричинило стійкий кризовий стан галузі й зменшення частки ринку прісноводної риби; складність вибору об’єкта і методик аналізу, способів збирання даних та прийомів їх вивчення; недостатність в галузі висококваліфікованих економістів-аналітиків; обмеженість коштів для реалізації розроблених рекомендацій. Аналіз діючих методик дослідження ринку продовольчої продукції показав, що вони не завжди враховують особливості ведення прісноводного рибництва. Тому автором запропоновано найприйнятніша методика, яка реалізується послідовним здійсненням етапів: визначення проблем і цілей дослідження; розробка та реалізація плану оцінки ринку; обробка й аналіз даних; підготовка звіту і обгрунтування рекомендацій. 2. Оцінку формування попиту на прісноводну рибу і продукти її переробки та тенденцій обсягу виробництва здійснено за матеріалами анкетування 302 респондентів Київської області. Його результати свідчать, що більшість опитаних надає перевагу прісноводній рибі. Найбільше її купують громадяни, у яких місячний сімейний сукупний дохід на одну особу не перевищує 400 гривень (20,1 %), при цьому 59,6 % опитаних витрачають до 10 % сімейного сукупного доходу на придбання прісноводної риби. Встановлено, що найспоживанішими є такі види риб: короп, судак, товстолобик, карась і щука. Велика кількість респондентів (36,4 %) споживає рибу раз на тиждень, купуючи її на продовольчих ринках. На забезпечення попиту рибною продукцією впливає також вістань водних об’єктів від місць продажу товару. Більшість респондентів (91,0 %) проживають неподалік від місць рибного промислу, що дає їм можливість споживати свіжу та якісну рибу протягом року, а також більшою мірою самостійно її виловлювати. 3. Виявлено специфіку забезпечення рибною продукцією окремих регіонів країни. Зокрема, в Київській області та м. Києві попит на прісноводну рибу забезпечується за рахунок її вилову на Київському та Канівському водосховищах, ставках, річках та інших водоймах. Крім того, протягом кількох останніх років у досліджуваному регіоні виловом риби займаються спеціалізовані товарні рибні господарства у таких водоймах: Косівське та Галайківське водосховища, став на р. Молочній, озеро Конча Заспа. Окремим функціональним підрозділом є товариство „Спілка рибаків”. За рахунок діяльності на цих об’єктах вилов прісноводної риби збільшився у 2007 році на 167,7 тонн. Протягом 2000-2007 рр. здійснювався вилов водних живих ресурсів також рибалками-любетелями, який становив 6476 кг у 2007 р., що на 1976 кг менше, ніж у 2000 році. Серед всієї сукупності видової структури рибних ресурсів регіону найпоширенішими є товстолобик (23,64 %) та короп (26,70 %). 4. При аналізі фінансових результатів господарської діяльності окремих груп рибних господарств регіону було встановлено, що галузь прісноводного рибництва протягом останніх трьох років була збитковою як у загальному по Київському регіону, так і по всіх групах господарств. Серед виділених груп найкритичніша ситуація спостерігалася в діяльності сільськогосподарських підприємств, де рівень збитковості протягом досліджуваного періоду коливався від -51,0 до -45,1 відсотка. Такі групи господарств, як підприємства об’єднання „Укррибгосп” та інші господарюючі суб’єкти характеризуються зростанням рівня збитковості, відповідно на 11,9 та 4,8 відсоткових пункти. 5. Регіональні ринки прісноводної риби не забезпечені продукцією даної галузі в необхідних обсягах. Так, Київський регіон за рахунок власного виробництва риби покриває потреби попиту на цю продукцію лише на 4,9 відсотка. Однак, з урахуванням обсягу даного продукту, завезеного з інших областей, населення м..Києва та області забезпечується рибою згідно з рекомендованими нормами споживання даного виду продукції в межах 5-6 кілограм на одну особу в рік. 6. Однією із причин зниження покриття попиту на рибопродукцію є значні її втрати. Зокрема, ведення безвідходного виробництва продукції прісноводного рибництва неможливе за повної відсутності потужностей для охолодження та переробки виловленої риби згідно із санітарно-гігієнічними вимогами. А в тих підприємствах, де є обладнання для проведення згаданих операцій, воно в більшості застаріле і орієнтоване на великовитратні технології переробки та зберігання продукції. 7. Для прогнозування забезпечення потреб населення в продукції галузі прісноводного рибництва запропоновано модель, яка побудована на системно-функціональному підході і є основою концепції збільшення обсягу пропозиції за рахунок різних об’єктів вилову прісноводної риби, зокрема ставків, водосховищ, річок та інших водоймищ, з урахуванням їх рибопродуктивності та можливостей підвищення. Враховано також надходження продукції прісноводного рибництва з інших регіонів із подальшим його зменшенням. Узагальнення обґрунтування концепції розвитку галузі прісноводного рибництва в Київському регіоні свідчить, що за будь-яких варіантів прогнозів постає необхідність завезення даного продукту з інших регіонів у межах від 25,99 до 23528,12 тонн. За таких умов жителі м..Києва та області будуть забезпечені рибною продукцією з урахуванням їхніх потреб, які диференціюються залежно від рівня доходу на душу населення. Врахування прогнозного рівня рибопродуктивності водойм і збільшення витрат при всіх видах прогнозів та підвищення рівня цін, лише в окремих випадках призводить до отримання рибницькими господарствами прибутку. 8. Реалізація положень концепції можлива за умов належного організаційно-економічного забезпечення ефективного формування і функціонування ринку. Вона передбачає реалізацію заходів щодо підвищення ефективності функціонування галузі прісноводного рибництва: використання інтенсивних, ресурсозберігаючих технологій з урахуванням природно-кліматичних особливостей окремих регіонів; удосконалення селекційної роботи та видового складу рибних ресурсів; нарощування обсягів зимового лову риби; розвиток аматорського рибальства; поєднання господарських процесів у прісноводному рибництві з виробництвом інших видів продукції; створення на підприємствах підсобних виробництв з переробки рибних ресурсів; забезпечення рибної галузі висококваліфікованим персоналом; активізація маркетингової діяльності на підприємствах даної галузі; скорочення сектору „тіньової економіки”, мінімальний рівень якої становить 15,0 %, та створення умов для реального відображення обсягів продукції цього сектору в статистичному і бухгалтерському обліку; удосконалення механізму державної підтримки рибництва. 9. Впровадження запропонованих заходів щодо задоволення попиту на продукцію рибництва та забезпечення ефективних умов формування і функціонування вітчизняного ринку прісноводної риби сприятиме виконанню положень державної програми розвитку рибного господарства, яка передбачає у 2010 р. збільшити вилов риби і добування інших водних живих ресурсів до 750 тис. тонн, виробництво продовольчої рибної продукції - до 540 тис. тонн, кормового рибного борошна – до 33 тис. тонн, а споживання риби і рибопродуктів на одну особу – до 15-20 кг на рік. |