Анотація до роботи:

Корнійчук А.В. Формування густоти безвисадкових насінників цукрових буряків у зрошуваних умовах Криму.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05. – селекція і насінництво. Інститут цукрових буряків УААН, Київ, 2002 р.

Теоретично обґрунтовано і розроблено прийоми формування оптимальної густоти безвисадкових насінників у осінній і весняно-літній вегетаційний періоди. Визначено оптимальну вихідну густоту та після перезимівлі безвисадкових насінників, яка повинна бути відповідно в межах 10-12 (нижня) і 20-24 (верхня) рослин на 1 м та 5-6 (нижня) і 13-15 (верхня) рослин на 1 м рядка.

На основі результатів досліджень розроблено прийоми формування оптимальної густоти безвисадкових насінників: сівба на кінцеву (задану) густоту і механізоване проріджування навесні.

1. У дисертації наведене нове вирішення наукової проблеми підвищення ефективності безвисадкового насінництва цукрових буряків у зрошуваних умовах Криму, яке полягає у формуванні оптимальної густоти безвисадкових насінників упродовж онтогенезу. Проблема вирішувалася проведенням польових дослідів, в яких визначено оптимальні вихідну (восени) і після перезимівлі (навесні) густоту безвисадкових насінників. Технологія вирощування насіння цукрових буряків з використанням сукупності результатів досліджень забезпечує збереженість рослин у зимовий період на рівні 80-95%, врожайність насіння – 14-18 ц/га, схожість на 80-85% з одночасним зниженням ресурсозатрат.

2. Стійкість рослин до несприятливих умов довкілля, їх життєздатність і продуктивність зумовлюються перш за все вихідною густотою (восени). Показники росту як надземної частини безвисадкових насінників, так і коренеплодів, а також виживання рослин упродовж онтогенезу та їх продуктивність практично однакові при вихідній густоті 10-12 і 18-24 рослин на 1 м рядка.

При вихідній густоті 5-6 рослин на 1 м рядка знижується збереженість безвисадкових насінників у зимовий період, врожайність і якість насіння порівняно з густотою 10-12 і 20-24 рослини на 1 м рядка.

3. З метою одержання оптимально розвинених рослин перед зимівлею, а перед збиранням високопродуктивних насінників, вихідна густота у зрошуваних умовах Криму повинна бути в межах 10-12 (нижня) і 20-24 (верхня) рослин на 1 м рядка.

4. Одним із способів підвищення продуктивності безвисадкових насінників є формування оптимальної густоти після перезимівлі. Найбільша врожайність і якість насіння отримані при густоті 9-10 рослин на 1 м рядка. Наступне підвищення густоти до 13-15, як і зниження до 5-6 рослин на 1 м рядка призводять до зниження врожайності і якості насіння.

5. На основі проведених досліджень встановлені такі межі густоти безвисадкових насінників після перезимівлі: 5-6 (нижня), 13-15 (верхня) рослин на 1 м рядка.

6. Найбільш ефективним способом формування густоти в цих межах є сівба на задану кінцеву густоту, який регулюється нормою висіву насіння. У середньому за три роки при висіві на кінцеву густоту із розрахунку 10-12 рослин на 1 м рядка (норма висіву насіння 28-32 шт./м) збереженість рослин у зимовий період становила 83%, врожайність насіння 16,7 ц/га, схожість – 85%, на контролі, де не формували густоту (норма висіву насіння 50-60 шт./м), відповідно 83%, 14,6 ц/га і 80%.

7. Ефективним способом формування густоти безвисадкових насінників є також весняне механізоване проріджування при умові, що кількість рослин на 1 м рядка перевищує оптимальну на 25% і вище. При механізованому проріджуванні завдяки рівномірному розміщенню рослин у рядку виростають більш прийнятні з точки зору архітектоніки куща насінники: зменшується їх висота, збільшується кількість пагонів 1-го і 2-го порядків, щільність обнасінення, тобто насінники більш вирівняні, компактні, їм притаманна висока насіннєва продуктивність. У середньому за три роки при механізованому проріджуванні навесні врожайність насіння підвищилась на 2,4 ц/га, схожість – на 5% порівняно з контролем (без проріджування).

8. Впровадження запропонованих елементів технології вирощування безвисадкових насінників дозволяє економити і більш раціонально використовувати насіння еліти цукрових буряків, а також знижує його собівартість. Економічний ефект при впровадженні в 1999 році становив 75,2 тис. грн.

Рекомендації виробництву

1. При вирощуванні насіння цукрових буряків безвисадковим способом у зрошуваних умовах Криму оптимальна вихідна густота (восени) становить 12-15, після перезимівлі – 9-10 рослин на 1 м рядка. Це забезпечується сівбою на кінцеву густоту безвисадкових насінників із розрахунку 10-12 рослин на 1 м рядка (норма висіву насіння 28-32 шт./м).

2. При наявності після перезимівлі 20 і більше рослин на 1 м рядка проводити механізоване проріджування. Схема проріджування – залежно від густоти і рівномірності розміщення рослин.

Публікації автора:

1. Балан В.Н., Тарабрин А.Е., Корнейчук А.В. Биология и агротехника безвысадочных семенников корнеплодных культур в орошаемых условиях юга Украины. –К.: Норопринт, 2001 г., 348 с.

2. Корнійчук А.В., Тарабрін О.Є., Балан В.М. Вигідна культура для Криму // Цукрові буряки.-1999.-№4.-С.14-15.

3. Корнейчук А.В. Продуктивность безвысадочных семенников // Сахарная свекла.-1999.-№9.-С.25-26.

4. Корнечук А.В. Сохранность и продуктивность безвысадочных семенников в зависимости от исходной густоты насаждения // Научные труды Крымского государственного аграрного университета.-Симферополь, 1999.-Вып. 62.-С.260-267.

5. Корнійчук А.В. Формування густоти безвисадкових насінників // Цукрові буряки.-2000.-№3.-С.14.

6. Тарабрін О.Є., Корнійчук А.В. Агрокліматичні умови зимівлі безвисадкових насінників у Криму // Збірник наукових праць Інституту цукрових буряків.-К.,2000.-В.2.-С.107-114.