1. На основі результатів дослідження визначено, що провідні світові тенденції, пріоритети освітніх систем України та Російської Федерації, оптимальні способи проектування та організації освітнього процесу, розробка нової моделі освіти, складовими якої стають елементи наукової, технічної, графічної, інформаційної, гуманітарної і проектної культур, визначають актуальним напрямом реалізації нового підходу до трудового навчання проектно-технологічну діяльність, при якій пріоритет належить засобам активного навчання і сучасним педагогічним технологіям. Нові підходи до еволюційних змін змісту трудового навчання зумовили необхідність модернізації професійної підготовки вчителя, зокрема формування у нього графічної культури. 2. Вивчення та узагальнення праць філософів, психологів, педагогів опрацювання наукової літератури з питань культури, творчості, діяльності та графіки, аналіз понять “культура” і “графіка” розкрили широкий спектр їх використання в різних відношеннях, дали змогу конкретизувати поняття “графічної культури”, розглянути його з соціально-педагогічних позицій. Аналіз психолого-педагогічних і методичних праць сучасних російських педагогів, вивчення досвіду їх роботи дали можливість виявити й охарактеризувати ієрархічні рівні графічної культури: “елементарну графічну грамотність”, “функціональну графічну грамотність”, “графічну освіченість”, “графічну професійну компетентність” та етапи її формування. Встановлено, що інтегруючим началом формування графічної культури є потенціал цілеспрямованої графічної підготовки. Похідною передумовою формування графічної культури у майбутнього вчителя технології та вчителя трудового навчання виступає освітня галузь “Технологія”. Результативна сторона процесу виявляється в систематичності та наступності етапів формування графічної культури та її компонентів. 3. Як показав порівняльний аналіз, в Україні та Російській Федерації графічна підготовка випускників шкіл не є задовільною, вона має стійкий низький рівень. Спираючись на ідеї українських і російських науковців, щодо продуктивного формування графічної культури майбутнього вчителя трудового навчання, вважаємо, що необхідно всіляко розвивати наступність загальноосвітньої школи з ВНЗ, забезпечити несуперечливість тлумачення основних графічних понять, принципів і законів, які повинні мати здатність до подальшого узагальнення і розвитку при переході з нижчого освітнього щабля на вищий. 4. На основі порівняльно-педагогічного дослідження визначено сучасні тенденції теорії та практики якісного формування графічної культури у майбутніх учителів трудового навчання, якими, зокрема, є ефективна організація навчального процесу та активна пізнавальна діяльність студентів. Питанням активізації та інтенсифікації навчального процесу як в Росії, так і в Україні приділяється значна увага. З’ясовані у процесі наукового пошуку чинники інтенсифікації формування графічної культури в російських ВНЗ можна творчо адаптувати й використати в навчальних закладах України. Методологічно значущим у контексті дослідження є виділення на основі систематизації та узагальнення різних наукових підходів російських учених, концептуальних положень та основних закономірностей процесу формування графічної культури. У дисертації наведене теоретичне узагальнення й виділення, на підставі обґрунтованих російськими науковцями положень, спеціальної групи принципів, дотримування яких сприяє ефективному формуванню графічної культури, а саме: цілісність та системність, передбачення, наступність, поетапність та послідовність, варіативність, фундаменталізм і практико-орієнтований характер навчальної інформації, забезпечення оптимального поєднання репродуктивних і творчих методів, поступове впровадження інформаційних технологій, адекватність форм навчання. Спираючись на ідеї зарубіжних і вітчизняних науковців можна стверджувати, що оптимальність навчально-виховного процесу, більш якісне формування графічної культури майбутнього вчителя трудового навчання забезпечується комплексним використанням раціонально поєднаних методів, форм і засобів навчання. Варто приділяти увагу діагностуванню та критеріям оцінювання графічних знань і вмінь у досліджуваному процесі. Як показало вивчення досвіду російських педагогів, логічним завершенням рейтингового моніторингу у вивчення дисципліни є “пакет досягнень”, що включає комплект різних продуктів діяльності студента. Науковий аналіз позитивного досвіду російських педагогів дав змогу систематизувати засоби наочності у групи за ступенем зростання в них елементів абстрактності: реальні технічні об'єкти технічні моделі рисунки і фотографії креслення схематичні зображення символіка і знакова наочність. Здійснено теоретичне узагальнення положень російських та українських науковців щодо якісного формування графічної культури за умов ефективного проведення аудиторних занять. Зокрема, це виявляється у використанні лекцій, які повинні мати системний характер з чітко визначеними структурно-функціональними зв’язками, головний акцент яких має бути зміщений у бік самостійної творчої діяльності студента, застосування механізмів мотивації, забезпечення відповідної матеріально-технічної, інформаційної баз. Визначено позитивне ставлення українських і російських педагогів до важливості впровадження проблемних лекцій. Аналізуючи цей підхід зазначимо, що в Російській Федерації приділяється значна увага використанню евристичних бесід як форми частково-пошукового методу із застосуванням контр-образів і контр-доказів, що значною мірою забезпечує готовність студентів до цілісного розв’язання навчальних проблем. Створенню творчої атмосфери сприяє використання бланк-конспектів, які до того ж допомагають усунути певні недоліки, властиві дисциплінам графічного циклу, і дають можливість організувати випереджувальне навчання, що розширює можливості і перспективи ефективного формування графічної культури. Вивчення українських і російських науково-педагогічних джерел свідчить, що в педагогіці України та Російської Федерації існує досить широкий спектр поглядів на класифікацію графічних задач. Здійснений, з метою оптимізації процесу формування графічної культури майбутніх учителів трудового навчання, порівняльний аналіз поглядів дав можливість розглянути класифікацію задач у контексті проблеми дослідження. На основі результатів наукового аналізу позитивного досвіду українських і російських педагогів сформульовано положення, якими слід керуватися при складанні графічних задач та при їх відборі (за рівнями складності, за ступенем прихованої проблемності), а також з’ясовано структуру і функції творчих задач з нарисної геометрії та особливості діяльності з вирішення графічних задач (операції орієнтування, планування, виконання, контролю рішення). У процесі формування графічної культури поряд з вирішенням графічних задач використовуються такі види діяльності: обґрунтоване російськими педагогами опитування у вигляді дискусії на початку заняття, визнані українськими та російськими науковцями самоперевірка графічних робіт, кросворди, ігрові елементи. Ігрові та групові методи є до певної міри універсальними у тому сенсі, що вони дають змогу досягати навчальних, виховних та розвивальних цілей. Системний аналіз досвіду України та Російської Федерації дав можливість показати пріоритетність використання новітніх технологій у підготовці майбутніх учителів технології та вчителів трудового навчання. Науковий доробок російських учених щодо застосування графічних комп’ютерних програм, починаючи з першого курсу, спрямовує процес навчання на рівень, що відповідає сучасним вимогам. Навчання комп’ютерної графіки має бути загальноосвітнім, інтегрованим зі спеціальними та професійно-орієнтованими навчальними дисциплінами. Для ефективного формування графічної культури цей практикум повинен мати проблемний характер. 5. Процес формування графічної культури має реалізовуватися не лише під час вивчення графічних дисциплін, а й у процесі вивчення інших дисциплін на індустріально-педагогічному факультеті. Головною умовою результативності є взаємозв’язана діяльність усіх викладачів факультету, дотримання спеціально розробленого російськими науковцями єдиного графічного режиму (ЄГР), що містить єдині вимоги до оформлення графічних зображень і є сполучною ланкою між різними дисциплінами. Доведено, що важливим компонентом у підготовці вчителів технології в Російській Федерації є оволодіння педагогічною графікою, яка стає невід’ємною складовою графічної культури майбутнього вчителя. У підвищенні ефективності формування і розвитку графічної культури, поряд з фундаментальними графічними знаннями та вміннями важливого значення набувають: методика навчання графіки, курсові та дипломні роботи, котрі реалізують навчальну та контролюючу функції, уміло спланована і організована на всіх етапах навчання самостійна робота студентів, педагогічна практика. 6. На основі проведеного дослідження обґрунтовано та розроблено авторську модель сучасного вчителя трудового навчання зі сформованою графічною культурою, яка є відкритою системою, що потребує постійних доповнень, систематичного удосконалення, збагачення, конкретизації, поповнення новим змістом відповідно до соціальних замовлень, які динамічно змінюються. Теоретично обґрунтовано, розроблено й апробовано методичні рекомендації щодо вдосконалення формування графічної культури вчителя трудового навчання в Україні. Зокрема, запропоновано оновлену, інтегровану дисципліну “Інженерна та комп’ютерна графіка” на основі “Нарисної геометрії та креслення”, яку студенти мають вивчати у 1, 2, 3, 4 семестрах і котра вирішує завдання формування графічної культури відповідно до визначених етапів. Доведено, що серед невід’ємних складових графічної культури вчителя трудового навчання є вміння виконувати грамотні пізнавальні малюнки, групувати науковий матеріал у лаконічні рамки схем, таблиць, діаграм, працювати крейдою на дошці, виконувати на високому професійному рівні наочні посібники, широко застосовувати графічну мову, користуватися графікою як педагогічним засобом, видом графіки, що використовується для пояснення, ілюстрації та полегшення розуміння будови предметів, сутності явищ і процесів, грамотно будувати будь-яке зображення на основі врахування законів його сприймання, вміння графічно пояснити свою думку, володіння інструментами і матеріалами для виконання зображень, естетичного сприймання світу, формування графічного стилю мислення тощо. Дослідження підтвердило необхідність розробки і введення для вивчення на індустріально-педагогічних факультетах інтегрованого курсу “Основи педагогічної графічної технології”, який має забезпечити ефективне формування перелічених вище вмінь. У цілому результати проведеного дослідження дають підстави вважати, що вихідна методологія правильна, концепція дослідження плодотворна, визначені завдання реалізовано, мета досягнута. До подальших напрямів дослідження проблеми формування графічної культури у майбутніх учителів трудового навчання, на нашу думку, належать: вивчення особливостей створення умов необхідних для ефективної організації позааудиторної роботи, детальніше вивчення проблем самостійної роботи студентів у процесі формування графічної культури, опрацювання особливостей розвитку графічної культури вчителя трудового навчання в процесі педагогічної діяльності. |
