У дисертації досліджено теоретичні й практичні аспекти проблеми формування готовності вчителів до творчої самореалізації в професійній діяльності в контексті системи післядипломної педагогічної освіти. Одержані результати дозволили сформулювати наступні висновки: 1. Творча самореалізація вчителів належить до науково-педагогічних категорій недостатньо розроблених у теорії педагогіки й психології: інтерпретації змісту цього терміна, представлені в наукових дослідженнях, різноманітні й неоднозначні; відсутня розроблена концепція творчої самореалізації вчителя (у тому числі вчителя іноземних мов), структура готовності педагога до процесу творчої самореалізації в професійній діяльності, методи і форми її формування. Аналіз психолого-педагогічних досліджень, присвячених вивченню феномена творчої самореалізації і професійної діяльності вчителів іноземної мови, дозволив сформулювати визначення поняття «творча самореалізація вчителів іноземної мови в професійній діяльності», яка визначається як цілеспрямований процес розвитку і використання особистісних (мотиваційно-ціннісної, емоційно-вольової, когнітивної) і професійних детермінант (загально-педагогічної та предметної) у творчій професійній діяльності, результатом якої стають позитивні зміни професійного рівня і рівня володіння іноземною мовою учнів, та «регламентні продукти» діяльності учасників педагогічного процесу. Дослідження поняття «готовність учителя іноземної мови до творчої самореалізації в професійній діяльності» здійснювалось на засадах загально-філософського, системно-синергетичного, особистісно-діяльнісного, аксіологічного й комунікативного підходів, що дозволило розглядати процес формування готовності як відкриту й динамічну систему, спрямовану на професійно-особистісний розвиток вчителя в процесі професійної іншомовної комунікативної діяльності. Готовність учителя іноземної мови до творчої самореалізації в професійній діяльності є комплексним новоутворенням особистості й включає особистісний компонент, представлений мотиваційно-ціннісною, емоційно-вольовою й когнітивною складовими; змістовно-операційний компонент, обумовлений загально-педагогічною й предметною складовими. Творча позиція вчителя є важливою ланкою, що поєднує структурні частини його готовності. Розроблено відповідні критерії й визначено показники рівнів сформованості складових готовності, подано характеристику кожного рівня готовності. Високий рівень передбачає наявність у вчителя потреби в постійному самовдосконаленні в особистісному, професійному й соціальному зростанні; навичок самоорганізації й рефлексії; комунікативного рівня, що дозволяє вільно спілкуватися іноземною мовою; творчої та пошукової діяльності учителя. 2. В основу розробленої моделі формування готовності вчителів іноземної мови до творчої самореалізації в професійній діяльності покладено структура готовності вчителя. Структурно-змістові елементи моделі включають мету, завдання, принципи, умови й технологію формування готовності в системі післядипломної освіти. Технологія, описана в моделі, включала три етапи (мотиваційно-діагностичний, навчально-діяльнісний, рефлексивно-оцінний), що реалізовувались на різних рівнях системи післядипломної освіти (на курсах підвищення кваліфікації, у міжкурсовий період), а також у процесі самоосвіти вчителів. Ефективність формування готовності вчителя іноземної мови визначалася створеними в системі післядипломної освіти психолого-педагогічними умовами. До психологічних умов відносимо психолінгвістичні (зумовлені мовною взаємодією учасників навчального процесу) та умови ефективної комунікації, що передбачають створення сприятливої психологічної атмосфери й організацію навчального простору відповідно до вимог комунікативного підходу в навчанні іноземної мови. Педагогічні умови розкриті через навчально-методичні умови (єдність програмно-цільової спрямованості курсової й науково-методичної підготовки, комунікативну й соціокультурну спрямованість навчання, вимоги до навчальних матеріалів) та технологічні, що включають використання інноваційних форм навчання (у тому числі тренінгів та інформаційно-комунікативних технологій) і орієнтацію вчителів на самоосвіту. 3. На основі моделі формування готовності вчителів іноземної мови до творчої самореалізації в професійній діяльності створено методику визначення рівнів їхньої готовності, розроблено технологію формувального експерименту. Методика визначення рівнів готовності пройшла апробацію, результатом якої з’явився детальний опис і обґрунтування проблеми самореалізації вчителів іноземної мови в професійній діяльності. Методика експериментального дослідження включала формувальний експеримент, технологія реалізації якого представляла собою поетапну діяльність з формування готовності вчителів до творчої самореалізації. Система педагогічних впливів учителів, реалізована в ході формувального експерименту, охоплювала курсову підготовку, науково-методичну діяльність і самостійну роботу вчителів з підвищення професійного рівня. Програма експерименту включала наступні напрямки: роботу вчителя над аналізом особистісних детермінант (цінності, мотиви, емоційно-вольова сфера); розвиток загально-педагогічних знань, умінь і навичок; удосконалення рівня володіння іноземною мовою й методики її викладання. У ході апробації технології формування готовності вчителів іноземної мови до творчої самореалізації в професійній діяльності отримано результати, що підтверджують ефективність її використання (кількість учителів з середнім рівнем готовності збільшилася на 29,5 %, з високим рівнем – на 7,8 %). У вчителів, що брали участь в експерименті спостерігалася стійка динаміка особистісного й професійного розвитку. Педагоги навчилися будувати й коректувати індивідуальну траєкторію свого професійного й особистісного розвитку, підвищили рівень володіння іноземною мовою, сформували навички використання сучасних технологій навчання іноземної мови, уміння здійснювати самоаналіз і рефлексію своєї професійної діяльності. 4. Аналіз результатів апробації моделі дозволив розробити методичні рекомендації щодо формування готовності вчителів іноземної мови до творчої самореалізації в професійній діяльності в системі післядипломної освіти. Дані рекомендації дозволяють підвищити ефективність процесу формування готовності за рахунок створення умов на рівнях інститутів післядипломної освіти (рекомендації для директорів і методистів), навчальних закладів (рекомендації для адміністрації й керівників методичних об’єднань) і можуть бути використані вчителями для професійно-особистісного саморозвитку. Методичні рекомендації для директорів і методистів інститутів післядипломної освіти включають різні аспекти організації навчання, які забезпечують ефективність процесу формування готовності вчителів іноземної мови до творчої самореалізації в професійній діяльності (використання спецкурсу, створення «портфоліо» вчителів іноземної мови). Рекомендації для адміністрації і керівників методичних об’єднань визначають умови організації педагогічного спілкування і професійної діяльності вчителів іноземної мови. Методичні рекомендації для вчителів акцентують важливість особистісних і професійних якостей педагога. Разом з тим, виконана робота не претендує на вирішення всіх питань, пов’язаних із зазначеною проблемою, і розкриває лише окремі її аспекти, пов’язані із системою післядипломної освіти. Як перспектива для подальшого вивчення визначені наступні напрямки досліджень: гендерні особливості процесу самореалізації вчителя; розробка системи моніторингу в установах післядипломної освіти динаміки готовності вчителів іноземної мови до творчої самореалізації для подальшого прогнозування розвитку регіональної освіти тощо. |