Шестакова Тетяна Віталіївна. Формування готовності майбутніх педагогів до професійного самовдосконалення : дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2006. — 250арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 207-226.
Анотація до роботи:
Шестакова Т.В. Формування готовності майбутніх педагогів до професійного самовдосконалення. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Інститут вищої освіти Академії педагогічних наук України. – Київ, 2006.
У дисертації досліджено проблему цілісності педагогічних умов формування у студентів педагогічних ВНЗ готовності до професійного самовдосконалення як важливої складової їх готовності до педагогічної діяльності.
Ґрунтуючись на теоретичному дослідженні феномена самовдосконалення особистості розкрито сутність і зміст професійного самовдосконалення педагога, охарактеризовано його сутнісні ознаки і складові, провідні методи, етапи та механізм реалізації. У роботі конкретизовано зміст поняття “готовність до професійно-педагогічного самовдосконалення”, охарактеризовано її структурні компоненти: мотиваційно-ціннісний, когнітивно-інтелектуальний, операційно-діяльнісний. Відповідно до специфіки компонентів готовності до самовдосконалення виділено головні напрямки й етапи формуючих впливів на її розвиток у студентів педагогічних ВНЗ. Експериментально доведено залежність формування готовності майбутніх педагогів до професійного самовдосконалення від таких педагогічних умов як забезпечення особистісної орієнтованості навчально-виховної взаємодії, посилення ціннісно-смислового спрямування студентів на педагогічну працю, набуття досвіду їх професійної самоосвіти, самовиховання, самоактуалізації й самоменеджменту, гармонізації зовнішніх впливів і внутрішньої активності студентів, врахування специфічності та поетапності формуючих впливів на розвиток компонентів готовності до самовдосконалення.
Матеріали дослідження можуть бути використані для удосконалення професійно-педагогічної підготовки на засадах розвитку майбутніх учителів-вихователів як суб’єктів власного професійного розвитку.
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми підготовки майбутніх учителів до неперервного професійного зростання засобами самовдосконалення, що знайшло відображення в обґрунтуванні та експериментальній перевірці комплексу педагогічних умов та організаційно-методичній системі формування готовності майбутніх педагогів до самовдосконалення у процесі їх професійної підготовки. Результати дисертаційного дослідження дозволили зробити такі висновки:
1. Теоретичний аналіз наукової літератури засвідчив високу суспільну й особистісну значущість, а також складність і багатогранність феномена самовдосконалення особистості, в науковій інтерпретації якого співіснують різноманітні підходи до тлумачення його сутності з позиції філософського, психологічного та педагогічного знання. Найбільш перспективними серед них, на нашу думку, є суб’єктний, акмеологічний, синергетичний, особистісно орієнтований та цілісний підходи, які й обрано базовими у нашому дослідженні.
2. Професійно-педагогічне самовдосконалення визначається нами як процес і результат творчого, цілеспрямованого, самостійного, самодетермінованого руху вчителя-вихователя до вершин особистісного і професійного розвитку, що досягається завдяки самоосвіті, самовихованню, самоактуалізації й самоменеджменту педагога та забезпечуєйого творчу самореалізацію в професії. Професійно-педагогічного самовдосконалення розглядається нами в єдності сутнісних ознак (таких, як аутоспрямованість, самостійність, самодетермінованість, усвідомленість, позитивна модальність, творчий характер, інтегративність) та сутнісних складових (самоосвіти, самовиховання й самоактуалізації), що функціонують завдяки методам пізнання і самопізнання, творення і самотворення і діють у нерозривній єдності на усіх етапах роботи педагога над собою (діагностування, цілепокладання, планування, виконання, контроль і корекція), провідним механізмом реалізації яких виступає самоменеджмент педагога.
3. Готовність до професійно-педагогічного самовдосконалення як цілісне відносно стійке особистісне утворення являє собою сукупність тісно взаємопов’язаних особистісних мотиваційно-ціннісних, когнітивно-інтелектуальних та операційно-діяльнісних детермінант неперервного професійного зростання учителя-вихователя, які забезпечують оптимальну реалізацію самоосвіти, самовиховання, самоактуалізації та самоменеджменту у професійній діяльності педагога. Основними структурними компонентами готовності майбутніх педагогів до професійного самовдосконалення є мотиваційно-ціннісний, когнітивно-інтелектуальний та операційно-діяльнісний, які забезпечують вмотивованість і цілеспрямованість, осмисленість і цілісність, ефективність і результативність дій педагога із самовдосконалення.
4. Провідними критеріями сформованості готовності до професійно-педагогічного самовдосконалення визначено ступінь розвитку мотивації професійно-педагогічного самовдосконалення і гуманістичної спрямованості, аутопедагогічної компетентності й професійної свідомості, самосвідомості, мислення майбутнього вчителя-вихователя, його аутопедагогічної вправності й аутопедагогічної креативності. Проведений констатувальний експеримент засвідчив загальний негативний стан готовності студентів педагогічного ВНЗ до професійного самовдосконалення, яка знаходиться переважно на низькому та середньому рівні. Це унеможливлює ефективну реалізацію майбутніми учителями-вихователями функцій самовдосконалення у педагогічній професії та обумовлює необхідність цілеспрямованого формування зазначеної готовності у студентів педагогічних ВНЗ.
5. Найбільш вагомими педагогічними умовами успішного формування готовності майбутніх педагогів до професійного самовдосконалення визнаються особистісна орієнтованість навчально-виховної взаємодії та ціннісно-смислова спрямованість студентів на професійну педагогічну діяльність, набуття досвіду їх професійно-педагогічної самоосвіти, самовиховання, самоактуалізації й самоменеджменту, гармонізація цілеспрямованих зовнішніх впливів з внутрішньою активністю студентів, забезпечення специфічності та поетапності формуючих впливів на розвиток компонентів готовності до самовдосконалення.
6. Виділені педагогічні умови цілісно реалізуються в розробленій і апробованій організаційно-методичній системі формування готовності студентів педагогічних ВНЗ до професійного самовдосконалення, основу якої складає сукупність цілеспрямованих педагогічних впливів варіативних залежно від напрямку й етапу підготовки. Провідними напрямками формування готовності майбутніх педагогів до професійного самовдосконалення є стимульно-орієнтаційний, теоретико-когнітивний та практико-розвивальний, що забезпечують цілеспрямований розвиток відповідних компонентів готовності та комплексно реалізуються на усіх етапах формування готовності майбутніх педагогів до професійного самовдосконалення. Перший (базовий) етап забезпечує загальне ознайомлення студентів з проблематикою особистісно-професійного зростання педагога та формування базових знань і умінь у сфері професійно-педагогічного самовдосконалення та реалізується в межах викладання курсу “Основи педагогічної творчості”. Другий (поглиблюючий) – сприяє збагаченню і розширенню знань і умінь педагога в сфері самовдосконалення, закріпленню стійких мотивів особистісно-професійного зростання та стимулюванню багатоаспектного прояву самоактивності студентів в напрямку особистісно-професійного самовдосконалення та реалізується в межах викладання спецкурсу “Основи професійно-педагогічного самовдосконалення”. Третій (закріплюючий) – спрямовується на набуття майбутніми педагогами досвіду самовдосконалення та на закріплення здобутих аутопедагогічних знань і умінь, сформованих мотивів і інтересів, інтелектуальних здібностей шляхом їх комплексного використання в практиці власного професійного самовдосконалення та реалізується в межах проходження педагогічної практики.
7. Результативність запровадженої організаційно-методичної системи формування готовності студентів педагогічних ВНЗ до професійного самовдосконалення, що виявилась у позитивній динаміці зміни їх мотивів, знань, умінь та творчої активності в сфері професійно-педагогічного самовдосконалення, а також розвитку їх гуманістичних педагогічних цінностей й професійно-педагогічної свідомості, самосвідомості, мислення, засвідчила першочергову значущість виділеного комплексу педагогічних умов для ефективного формування досліджуваної готовності.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів даної проблеми. Подальшого наукового вивчення потребують питання, пов’язані з використанням специфіки фахової підготовки майбутніх педагогів та з урахуванням індивідуальних особливостей готовності студентів до професійно-педагогічного самовдосконалення в процесі її формування, а також залученням до реалізації цієї мети початкових ланок професійної освіти.
Публікації автора:
науково-методичні розробки:
Вайніленко Т.В. Основи професійного самовдосконалення педагога: Методичні рекомендації. – К.: НПУ, 2005. – 20 с.
Вайніленко Т.В. Діагностика готовності майбутніх педагогів до професійного самовдосконалення: Методичні рекомендації. – К.: НПУ, 2005. – 52 с.
Вайніленко Т.В. Підготовка майбутніх педагогів до професійного самовдосконалення: Методичні рекомендації. – К.: НПУ, 2005. – 40 с.
Робочий зошит з курсу “Основи педагогічної творчості і майстерності”: Навч.-метод. посібник /Н.В.Гузій, Т.В.Вайніленко. – К.: НПУ, 2004. – 31с. (0,4 авт.арк)
Основи професійно-педагогічного самовдосконалення: Програма спецкурсу /Автор-укладач Т.В.Вайніленко.–К.: НПУ, 2004.–12с.
наукові статті у наукових фахових виданнях:
Вайніленко Т.В. До питання формування готовності майбутніх вчителів до професійного самовдосконалення //Творча особистість вчителя: проблеми теорії і практики: Зб. наук. праць /Ред. кол. Н.В.Гузій (відп. ред.) та ін. – К.: НПУ, 1999. – Вип.3. – С.8-12.
Вайніленко Т.В. Курс “Основи педагогічної творчості” в системі формування готовності майбутніх вчителів до професійного самовдосконалення //Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: Зб. наук. праць /Ред. кол. Н.В.Гузій (відп. ред.) та ін. – К.: НПУ, 1999. – Вип.4. – С.116-121.
Вайніленко Т.В. Самовдосконалення особистості як фундамент педагогічної творчості //Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: Зб. наук. праць /Ред. кол. Н.В.Гузій (відп.ред.) та ін. – К.: НПУ, 2003. - Вип.10. - С.3-9.
Вайніленко Т.В. Готовність до професійно-педагогічного самовдосконалення як передумова неперервного професійного зростання учителя-вихователя //Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Серія №5. Педагогічні науки: реалії та перспективи: Зб. наук. праць. – К.: НПУ, 2004. – Випуск 1. – С. 63-69.
Вайніленко Т.В. Сутність та зміст професійно-педагогічного самовдосконалення //Науковий вісник Чернівецького університету. Серія: Педагогіка і психологія: Зб. наук. праць. – Чернівці: Рута, 2005. – Випуск 278. – С.13-20.
Шестакова Т.В. Педагогічні умови та організаційно-методична система формування готовності майбутніх педагогів до професійного самовдосконалення //Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. – Київ-Вінниця: ДОМ “Вінниця”, 2006. – Випуск 12. – С. 444-453.
тези доповідей на конференціях:
Вайніленко Т.В. Формування готовності майбутніх вчителів до професійного самовдосконалення в процесі вивчення курсу “Основи педагогічної творчості” //Психолого-педагогічні проблеми підготовки вчительських кадрів в умовах трансформації суспільства: Матеріали Міжнародної науково-теоретичної конференції НПУ імені М.П.Драгоманова (18-19 жовтня 2000р.) /Укл. П.В.Дмитренко, О.Л.Макаренко. – К.: НПУ, 2000. – Ч.1. – С.137-140.
Вайніленко Т.В. Професійно-педагогічне самовдосконалення як проблема підготовки педагогічних кадрів //Проблеми вищої педагогічної освіти у світлі рішень II Всеукраїнського з’їзду працівників освіти. - К.: НПУ, 2002. - Ч.1. - С.136-139.
Вайніленко Т.В. Самовдосконалення особистості як наукова проблема //Вісник: Збірник наукових статей НПУ імені М.П.Драгоманова /Укл. П.В.Дмитренко, О.Л.Макаренко, О.П.Симоненко. – К.: НПУ, 2004. – Вип.5. – С.50-52.
Вайніленко Т.В. Професійне самовдосконалення педагога як проблема сучасної науки і практики //Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість: Зб. матеріалів VІІ Всеукр. наук.-практ. конф., Київ, 15-16 квітня 2004 р.: У 7-ми т. /Редкол.: В.П.Андрущенко (відп. ред.) та ін. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2004. – Т.2. – С.23-25.
Вайніленко Т.В. Критерії та рівні готовності майбутніх педагогів до професійного самовдосконалення //Педагогічна творчість, майстерність, професіоналізм: проблеми теорії і практики підготовки вчителя-вихователя-викладача: Матер. Всеукр. наук.-практ. конф. (Київ, 29 березня – 1 квітня 2005 р.). – К.: НПУ, 2005. – С.58-61.
Гузій Н.В., Вайніленко Т.В. Педагогічна майстерність, творчість, професіоналізм як сучасні технології розвитку особистості вчителя: досвід розробки стандартів педагогічної освіти //Вісник: Збірник наукових статей викладачів, докторантів, аспірантів НПУ імені М.П.Драгоманова /Укл. П.В.Дмитренко, О.Л.Макаренко, О.П.Симоненко. – К.: НПУ, 2002. – Вип.1. – С.169-177. (0,2 авт.арк.)
Педагогічна творчість в системі підготовки сучасного вчителя-професіонала /Т.В.Вайніленко, Н.В.Гузій, Л.Д.Індило, В.Х.Сидоренко //Наукові записки: Зб. наук. статей НПУ імені М.П.Драгоманова. Ювілейний випуск /Укл. П.В.Дмитренко, О.Л.Макаренко. – К.: НПУ, 2000 р. – Ч.1. – С.30-36. (0,03 авт.арк.)
