У дисертації подано теоретичне обґрунтування і запропоновано нове вирішення завдання формування готовності майбутніх аграріїв до реалізації міжнародних фахових програм завдяки підходу, згідно з яким така готовність розглядається як одна з цінних професійних якостей майбутнього фахівця і шлях до самореалізації в суспільстві. Результати дослідження підтверджують гіпотезу, що становить його підґрунтя, і дають змогу зробити такі висновки, що мають теоретичне і практичне значення. 1. Аналіз науково-педагогічної літератури за проблемою дослідження свідчить, що стан її розробленості характеризується фрагментарністю й відсутністю системного підходу до її вивчення. На сьогодні в українській науці недостатньо теоретично і практично розроблено структуру готовності майбутніх аграріїв до реалізації міжнародних фахових програм, відсутня концепція готовності у контексті дослідження, не передбачені дієві механізми підготовки майбутніх аграріїв до реалізації міжнародних фахових програм. У дисертації розкрито сутність готовності майбутніх аграріїв до реалізації міжнародних фахових програм, уточнено саму дефініцію, на підставі аналізу вітчизняної та зарубіжної наукової літератури систематизовано знання про зміст і структуру готовності у контексті дослідження, що безпосередньо впливає на якість і ефективність підготовки майбутніх аграріїв до реалізації міжнародних фахових програм. 2. Вивчення освітнього досвіду інших держав, аналіз широкого спектру наукових досліджень із проблем комунікації та міжнародної інтеграції, застосування комплексу емпіричних методів дозволило з’ясувати реальний стан проблеми формування готовності майбутніх аграріїв до реалізації міжнародних фахових програм. Здійснений аналіз засвідчив, що студенти мають проблеми у спілкуванні, фаховій і психологічній підготовці, відчувають потребу реалізуватися як фахівець, особистість і громадянин. Це підтвердило припущення про необхідність спеціальної підготовки за соціокультурним, громадянським, психологічним і фаховим напрямами. 3. На підставі проведеного аналізу психолого-педагогічної літератури було обґрунтувано педагогічні умови ефективності формування готовності майбутніх аграріїв до реалізації міжнародних фахових програм, а саме: врахування особливостей формування фахової готовності, набуття соціокультурних знань і вмінь, формування громадянської позиції, покращення психологічної адаптації в іншомовному середовищі, які разом визначають ефективність процесу формування готовності майбутніх аграріїв до реалізації міжнародних фахових програм як складової їх успішної фахової діяльності. Було розроблено критерії сформованості готовності майбутніх аграріїв до реалізації міжнародних фахових програм з метою оцінювання навчальних досягнень студентів у процесі підготовки. Так, стан фахової готовності залежить від рівня професійних знань і вмінь, сталості професійно-важливих мотивів, рівня розвитку самостійності у поповненні знань і вдосконаленні вмінь. Критеріями оцінювання рівня соціокультурних знань і вмінь є відповідність соціолінгвістичній ситуації, граматична правильність, лексичний контроль, знання про соціальну культуру країни та налаштованість на неї, глобальна інтерактивність. Громадянська позиція характеризується яскраво вираженим патріотизмом, усвідомленням своєї ідентичності з рідним народом. Здатність до психологічної адаптації в іншомовному середовищі визначається чіткими цілями та планами на майбутнє, що є підґрунтям високої мотивації, готовності адаптуватися до нових умов і долати кризові ситуації. Основними показниками сформованості готовності майбутніх аграріїв до реалізації міжнародних фахових програм визначено прояв професійних якостей у практичній діяльності; володіння мовою збагачене з розумінням соціокультурних аспектів комунікативної поведінки членів культурного співтовариства; здатність забезпечувати адекватність, адаптивність в умовах, що змінюються, здатність до мобілізації, що допомагає долати раптові кризи і тривалі стреси; здатність розв'язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів та ін. У ході дослідження було перевірено запропоновані педагогічні умови. Отримані результати унаочнили позитивні зрушення показників формування готовності майбутніх аграріїв до реалізації міжнародних фахових програм і підтвердили слушність гіпотези дослідження. 4. Урахування основних наукових результатів дисертаційного дослідження, вітчизняного й світового досвіду дає підстави з метою формування готовності студентів вищих аграрних навчальних закладів до реалізації міжнародних фахових програм запропонувати такі науково-методичні рекомендації: забезпечити формування готовності до реалізації міжнародних фахових програм за рахунок трансляції основних ідей та цінностей європейського фахового досвіду як передумови становлення майбутнього фахівця; озброїти викладачів вищих аграрних навчальних закладів технологією створення умов для розвитку ціннісних орієнтацій і набуття вмінь, необхідних для успішної реалізації міжнародних фахових програм; широко впроваджувати нові інтерактивні форми навчання, інформаційні та комунікативні технології; залучати вищі аграрні навчальні заклади до участі у діючих міжнародних фахових програмах з метою поширення накопиченого на сьогодні світового досвіду в галузі освіти; організовувати виховну роботу зі студентами маючи на меті створення атмосфери, що сприятиме формуванню громадянської позиції, причетності до закордонних цінностей та вимог до життя і праці шляхом участі у навчально-виховних програмах: "Ми у світовому професійному просторі", "Україна – європейська держава", "Європейська та світова спадщина", "Я – громадянин Європи", тощо; розробити серію ігрових імітаційних проектів, які б забезпечували формування власного погляду студентської молоді на шляхи успішного запозичення досвіду закордонних аграрних підприємств, наприклад: "Світовий аграрний досвід у галузі вирощування великої рогатої худоби (зернових культур тощо)", "Сучасна аграрна політика: засади та принципи формування"; підготувати належненауково-методичне забезпечення: навчальні програми, посібники, методичні розробки. Матеріали дослідження можуть бути використані у практиці вищої школи, у зовнішньоекономічній діяльності вищих навчальних закладів, у системі підготовки учасників міжнародних молодіжних програм, проектів, фахового стажування. Здійснене педагогічне дослідження не охоплює всіх аспектів порушеної проблеми. Перспективу подальшої розробки теми вбачаємо як у плані поглиблення досліджень, окреслених нами, так і нових, пов'язаних зі зміною соціально-педагогічних умов. На нашу думку, перспективним є детальне вивчення зв’язку фахового компонента з успішною реалізацією міжнародних фахових програм. |