1. За результатами комплексного дослідження тварин подільського заводського типу новоствореної української чорно-рябої молочної породи встановлено, що ремонтний молодняк характеризувався інтенсивним ростом та розвитком, а корови високими показниками молочної продуктивності, екстер’єрні ознаки будови тіла та вимені корів характерні для тварин молочному типу, структурованість генеалогічних формувань забезпечує їхню міжлінійну диференціацію за продуктивністю, а рівень генетично-популяційних параметрів дозволяє вести пряму і опосередковану селекцію тварин за провідними господарськи корисними ознаками. 2. Встановлено вплив лінійної спадковості на розвиток ремонтних телиць за живою масою. Дочки бугаїв-плідників лінії Елевейшна 1491007 перевищували ровесниць решти ліній за приростом живої маси з достовірною різницею на їхню користь у 18-ти місячному віці на 10-14,3 кг. Перевищення нащадків лінії Елевейшна 1491007 збереглось за молочною продуктивністю у віці першої лактації. 3. Використання лінійних промірів для оцінки екстер’єру ремонтних телиць дозволило встановити закономірності онтогенетичного формування будови тіла у динаміці лінійного росту та приросту живої маси, які можуть слугувати показниками контрою інтенсивності розвитку тварин в процесі вирощування. Встановлено достовірну перевагу нащадків лінії Елевейшна 1491007 за всіма промірами будови тіла в порівнянні з ровесницями ліній В.Б.Айдіала 1013415 і Старбака 389756. 4. Встановлені достовірні коефіцієнти впливу генеалогічних формувань на показники екстер’єру ремонтного молодняку свідчать про можливість ефективності селекції екстер’єру за лініями, а високодостовірні коефіцієнти вікової повторюваності промірів будови тіла теличок – про ефективність раннього добору тварин за фенотипом. 5. Рівень молочної продуктивності корів подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи провідного племінного заводу на рівні 4289 кг молока за першу, 4780 кг – за третю та 5360 кг – за кращу лактації свідчить про сформований молочний заводський тип тварин. 6. Величини промірів статей, які визначають будову тіла корів-первісток та у віці другої, третьої і старше лактацій (висота в холці – 130,0-140,4 см, глибина – 69,6-75,0 см, ширина – 44,1-49,4 см та обхват грудей – 182,8-196,4 см; ширина в маклаках – 52,7-57,5 см; навскісна довжина тулуба – 153,4-166,3 см) характеризують відмінні якості екстер’єру тварин подільського заводського типу новоствореної породи. 7. Оцінка морфофункціональних властивостей вимені у віковій динаміці за показниками бажаної форми (ванноподібна – 68,4-78,4 %), обхвату (129,5-132,6 см), довжини (40,3-41,2 см), ширини (31,1-32,2 см), відстані дна від підлоги (58,2-63,9 см), довжини передніх і задніх дійок (5,8-6,3 і 5,3-6,4 см), інтенсивності молоковіддачі (1,78-1,95 кг/хв) та індексу вимені (44,2-44,9) свідчать про достатню консолідованість корів подільського заводського типу за якісними показниками вимені та про їхню придатність до машинного доїння. 8. Встановлений позитивний достовірний зв’язок величини надою врахованих лактацій з оцінкою морфологічних статей вимені – обхватом (r=0,238-0,725), довжиною (r=0,259-0,632), шириною (r=0,221-0,485) і функціональними – тривалістю (r=0,259-0,632) та інтенсивністю доїння (r=0,283-0,600) й індексом вимені (r=0,366-0,571) підтверджує можливість та доцільність ефективності селекції тварин за ознаками вимені, яка опосередковано буде впливати на величину надою. 9. Виявлене у корів-первісток існування достатньо високих та достовірних коефіцієнтів успадковуваності за оцінкою промірів статей будови тіла (h2=0,190-0,328) і морфофункціональних властивостей вимені (h2=0,206-0,493), свідчать про ефективність оцінки та добору тварин за екстер’єром у віці першої лактації. 10. Використання методики лінійної класифікації дозволило об’єктивно визначати особливості та мінливість екстер’єрних ознак тварин подільського заводського типу. Установлені на достовірному рівні коефіцієнти успадковуваності статей екстер’єру групових (h2=0,234-0,364) та окремих описових ознак (h2=0,113-0,404) в системі лінійної класифікації, будуть забезпечувати ефективність селекції досліджуваної породи за типом. 11. Встановлена наявність достовірного позитивного кореляційного зв’язку між груповими (r=0,368-0,455) та окремими описовими ознаками (r=0,144-0,396) лінійної оцінки і величиною надою, підтверджує можливість та необхідність селекції за екстер’єрним типом, що одночасно сприятиме зростанню молочної продуктивності в стаді. 12. Оцінка генеалогічних формувань тварин подільського заводського типу української чорно-рябої молочної породи підконтрольного стада за молочною продуктивністю виявила кращі, серед яких споріднена група Монтфреча 91779, лінії Валіанта 1650414 та Старбака 389756. За результатами власної оцінки бугаїв доцільно використати в повторному підборі поліпшувачів: Солов’я 6568 лінії Валіанта 1650414, Бовака 664899 та Вардена 5341 лінії Елевейшна 1491007, Келмаса 6529 спорідненої групи Монтфреча 91779 та Бригадира 384590 лінії Старбака 389756. 13. Встановлено, що серед генотипових факторів найбільший вплив на розвиток провідних господарськи корисних ознак чинять бугаї-плідники. Їхньою спадковістю на 21,9 % детермінується вік першого отелення корів, на 17,4; 21,4 і 9,8 % надої за першу, третю і кращу лактації, на 27,1; 32,1 і 28,8 % показники довічного надою, кількості продуктивних лактацій та тривалості господарського використання відповідно. Цей факт підтверджує, що в умовах великомасштабної селекції новостворені українські молочні породи найефективніше поліпшуються за інтенсивного використання у відтворенні бугаїв-поліпшувачів. |