У дисертації здійснено теоретичне обґрунтування й вирішення актуального науково-практичного завдання із формування господарського механізму стабілізації середовища підприємства, що адаптується до ринкової системи відносин в Україні. Теоретичне обґрунтування полягає у систематизації управлінських елементів і рішень, що діють в середовищі перехідного періоду економіки, факторів та якостей економічної системи, які використовуються при налагодженні виробництва продукції, послуг і робіт підприємствами промислово розвиненого регіону з урахуванням досвіду та надбання різних соціально-економічних укладів. Вирішення науково-практичного завдання полягає у конструктуванні моделі сучасних відносин, яка базується на таких елементах цілеполагання як „ринок” і „план”, та алгоритму реалізації рішень. Використання моделі сучасних відносин, що враховують господарський механізм стабілізації, і названого алгоритму дозволило зосередитись на першочергових напрямках підвищення плідної роботи підприємств, що ведуть пошук можливостей використання технологічних потужностей, або освоєння нових видів діяльності, бо середовище виробництва зостається в Україні ще недостатньо стабільним. За підсумками дослідження можна зробити такі висновки: 1. Система державного управління і господарювання поповнюється господарським механізмом відносин, що збагачують підприємства більш стабільними умовами виробництва. Сутність господарського механізму слід розглядати на умовах взаємодії і зв`язку, що призводить до забеспечення життєдіяльності штучної системи, яка за організаційним змістом в дослідженні проявляє себе в формі підприємства і її поточні досягнення пов`язуються зі змістом процесів організації і господарювання, які надаються законодавчою базою держави. Взаємозв`язок відносин відображається у організаційному середовищі сукупності загальних умов, за якими матеріальна система зберігає якості цільного об`єкту за рахунок ресурсу зовнішнього створення. В цьому організаційному середовищі господарський механізм – це абстрактна суспільна система, яка наповнюється іманентними зв`язками і відносинами, чинниками загальної поведінки суб`єктів діяльності тощо. Господарський механізм приводиться в дію за методами плановості та ринкових зв`язків. Сукупність зв`язків між суб`єктами діяльності відповідає числу векторів прямого і зворотного впливу об`єктів економічної системи. 2. Управління взаємодією в сукупності штучних систем суспільного виробництва виконується за закономірностями рівноваги, що можливо здійснити в стабільній системі відносин. Якщо виникають протиріччя, що руйнують економічну систему, то в дію вступає господарський механізм, який включає в себе раціональну систему елементів, що стабілізують систему господарських відносин на основі пошуку оптимуму господарського механізму в середовищі загальносистемних відносин суспільного виробництва і середовища загальносистемних відносин. За закономірностями в середовищі підприємства реалізується організаційний режим економічних відносин, в середовищі господарського механізму – умови, що забезпечують рух підприємства до стабільного функціонування, що в сукупності забезпечує дію двох функцій: виробничо-організаційної і виробничої соціально-технологічної. 3. Система розвитку господарського механізму на підприємстві основується на сукупності інструментів, що визначаються економічними механізмами і якими забезпечується рух суб`єкта діяльності у конкретному соціально-економічному оточенні виходячи з тих посилок, що формуються в організаційно-економічному середовищі. 4. Перспективи розвитку середовища підприємства пов`язані з життєзабезпеченням їх діяльності і протиріччями, що притаманні економічній системі і підкоряються ієрархічному устрою управлінських відносин. В науковій системі зміст господарського механізму має зв`язок з функціями декомпозиції, які змінюються з часом і під впливом різноманітних складових менеджменту і маркетингу, тому ефективне середовище функціонування підприємства обумовлюється тими зв`язками, що мобілізуються колективами на зламних етапах розвитку суспільства, коли соціально-трудові відносини формуються під впливом двох середовищ – економічного і політичного. 5. Методичні положення моделі господарського механізму управління економікою, забеспечення ефективних умов виробництва продукції, послуги або роботи в нестабільний економічний і політичний період розвитку враховують синхронні зміни стабілізації відносин, які мають короткострокові циклічні коливання показників. Задача дослідника виявити найбільш ефективне середовище, що сприяє стабілізації виробництва за рахунок зовнішнього середовища на визначений період трансформації. Стратегія економічного розвитку базується на загальних, спеціальних і функціональних підсистемах, що забезпечують сталий розвиток функцій підприємства в режимі мониторінгу показників і корректировки змісту господарського механізму. 6. Господарський механізм стабілізації умов виробництва розглядається як система, яка забезпечує ритмічне виробництво з приближеною до максимального використання технологічних потужностей і людського ресурсу підприємства за алгоритмом, що запропонований в роботі. Дослідження дозволяють виявити ситуації. Які сприймаються виробниками як фактор задоволення суспільних інтересів, як фактор конкурентних переваг. 7. Встановлено, що господарський механізм сприяє поліпшенню загальноекономічного середовища на підприємстві при поєднанні зусиль владних і законодавчих органів держави, що завершується реалізацією більш не тільки властивостей підприємства, але й збагаченням держави, промислових регіонів тощо. При такому збігу обставин в державі господарський механізм перетворюється в економічне явище, яке наділяється властивостями продуктивної сили, що зумовлює зростання виробництва і на цій основі задоволенню потреб населення держави. 8. Організаційні умови виробництва орієнтується на розвиток і використання ресурсу не тільки підприємства, але й ресурсу організаційного, інформаційного, законодавчого і господарського характеру складових, що в роботі підтверджується матеріалами використання положень наукової розробки на підприємствах. |
