1. Теоретичний аналіз наукових засад естетичного виховання виявив значущість використання театрального мистецтва як засобу творчого розвитку особистості, підтвердив необхідність застосування театралізованої діяльності молодших школярів у навчально-виховному процесі з метою формування їх естетичної культури, вдосконалення загальних і спеціальних здібностей. 2. Вивчення філософської, психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження дало змогу з’ясувати та уточнити сутність понять “естетична культура” та “театралізована діяльність” молодших школярів. Під поняттям “естетична культура” особистості молодшого школяра розуміємо цілісність естетичної свідомості та естетичної діяльності, основою якої є емоційно-почуттєве переживання вражень, знання з мистецтва, що виявляється в різних формах естетичного ставлення (відчуття, оцінювання тощо) і є проявом ціннісної позиції особистості. “Театралізована діяльність” молодших школярів – це колективна за своєю природою діяльність, яка включає елементи театральної діяльності, реалізується в умовних педагогічних ситуаціях, спрямованих на пізнання навколишнього світу, збагачення і вдосконалення естетичного досвіду. 3. Визначені й обґрунтовані критерії та показники ефективності формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності відображають рівень сформованості естетичної культури молодших школярів, яка містить емоційно-мотиваційний, когнітивний та діяльнісний компоненти: сприймання мистецтва театру, власної театралізованої діяльності та діяльності інших (відчуття форми, композиції, емоційне реагування, співпереживання); знання про мистецтво, засоби театрального мистецтва (розуміння і застосування понять та засобів сценічної виразності); інтерес до театрального мистецтва, власної театралізованої діяльності (ініціативність, інтенсивність відвідування театрів, прагнення учнів до театралізованої діяльності в урочний та позаурочний час); оцінка театрального мистецтва, власної театралізованої діяльності та діяльності однолітків (здатність проаналізувати і зробити висновки щодо переглянутих вистав, сюжетів, засобів виразності, обґрунтованість оцінки виконавської творчості); володіння засобами театралізованої діяльності (асоціативна діяльність, регулярність застосування елементів творчості, самостійність виконання етюдів, вправ, усвідомлення свого “Я”, самовідчуття, впевненість при виконанні завдань тощо). За визначеними сутнісними характеристиками критеріїв і показників естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності умовно виявлено три рівні сформованості естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності – оптимальний (творчий), достатній (активний), низький (пасивний). 4. Доведено, що ефективного формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності можна досягти за умов: поєднання змістових компонент урочної та позаурочної театралізованої діяльності в циклах мистецьких та немистецьких дисциплін на основі особистісно зорієнтованого підходу, врахування вікових особливостей молодших школярів та природи театралізованої діяльності; використання набутих на уроках знань, умінь і навичок сценічної творчості як основи театралізованої діяльності для створення міні-вистав і забезпечення емоційної атмосфери, необхідної для емоційного “проживання” знань учнями; включення дітей у ролі як “актора”, так і “глядача-критика” для забезпечення комунікативної ситуації, що дає змогу оцінити себе, інших та підвищує рівень емоційного засвоєння знань, спрямованого на формування естетичної культури на будь-якому навчальному предметі; організації процесу формування естетичної культури молодших школярів на основі створення “єдиного простору” співтворчості учнів та батьків у позанавчальній діяльності. 5. У процесі експериментального дослідження підтверджено ефективність змісту і методики формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності, яка складається з блоків (напрямів). Блок А. Залучення молодших школярів до сценічної творчості, де кінцевою метою є постановка вистави. Блок А складається з трьох етапів і включає: організацію сприймання вистав (професійних, аматорських, шкільних); бесіди про театр; роботу власне над виставою, де перед учнями постають завдання на визначення художньої ідеї майбутньої вистави, виконавські завдання (завдання на ідентифікацію, на розвиток уяви), завдання на оформлення вистави (музичне оформлення, розробка ескізів і виконання декорацій, костюмів, ляльок тощо). Блок Б – залучення школярів до театралізованої діяльності. Б 1 – на уроках мистецьких дисциплін (і на уроці читання); Б 2 – на уроках немистецьких дисциплін (з огляду на доцільність теми та дидактичної мети уроку); Б 3 –
у позаурочних заходах мистецького спрямування (літературно-музичні ранки, концерти, конкурси тощо); Б 4 – у позаурочних заходах немистецького спрямування (художнє оформлення спортивних змагань, предметні олімпіади, мовні ранки, заходи з народознавства тощо). Методами формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності визнано: словесні (творчого читання – прослуховування виразного читання твору вчителем, заучування слів ролі, читання напам`ять, мовного спілкування, обговорення сприйнятого, бесіда за запитаннями і завданнями, метод активної дії слова на партнерів, звернення до казки та ін.); наочні (метод пантоміми, демонстрація слайдів, аудіо-, відеозаписів); практичні (ігрові імпровізації, добір пластичних дій, виразне проголошення реплік, пошук антонімічного образу та ін.); дослідницький метод – постановка завдання оцінити інсценівку (виставу); методи стимулювання та зацікавлення учнів, залучення їх до виступів перед аудиторією, створення предметно-просторового середовища, метод прикладу і наслідування, метод переконання (зараження) та ін. Доведена результативність використання в навчально-виховному процесі авторських програм: “Театралізована діяльність (1-4 класи)”, “Основи сценічної мови”, “Основи театру”, гурток “Ляльковий театр” та навчально-методичного посібника “Формування естетичної культури молодших школярів засобами театрального мистецтва”, за допомогою яких здійснюється цілеспрямований педагогічний вплив на особистість через взаємозв’язок теоретико-методичного і практичного компонентів. 6. Порівняльний аналіз, узагальнення, інтерпретація здобутих результатів формування естетичної культури молодших школярів дають змогу стверджувати про доцільність запропонованого змісту та методики формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності, оскільки вони становлять єдиний процес урочної та позаурочної театралізованої діяльності, уможливлюють проникнення їх у навчально-виховний процес (навчальні дисципліни та виховні заходи) як засіб активізації емоційної сфери молодших школярів у засвоєнні знань, що позитивно впливає на формування естетичної культури молодших школярів. Результати підсумкового зрізу показали, що в експериментальних групах рівень естетичної культури молодших школярів зріс порівняно з даними, отриманими під час констатувального експерименту, на 13,4% у респондентів оптимального рівня, на 13,3% у респондентів достатнього рівня, відповідно,
з 20,6% до 34,2% (оптимальний), з 23,3% до 29,7% (достатній). Респондентів низького рівня зменшилося на 20,1%, відповідно, з 56,1 % до 29,7%. 8 % респондентів достатнього рівня піднялися до оптимального. Змінилися кількісні показники і в контрольних групах. Респондентів із оптимальним рівнем естетичної вихованості на початок експерименту налічується 19,0%, достатнім – 23,8%, низьким – 57,2% проти 19,1%, 24,4%, 56,5%, відповідно, на кінець експерименту. 7. Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані в регіональних інститутах післядипломної педагогічної освіти для ознайомлення вчителів із специфікою формування естетичної культури школярів у процесі театралізованої діяльності, вчителями початкових класів для використання програми формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності. Проведене дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності та передбачає науково-педагогічний пошук, пов’язаний із дослідженням наступності естетичного виховання учнів середньої та старшої ланки основної школи. Перспективною може бути науково-пошукова робота, спрямована
на розробку шляхів взаємодії, творчої співпраці фахівців театру з педагогами
та учнями. |
