Анотація до роботи:

Шкарлет С.М. Формування економічної безпеки підприємств засобами активізації їх інноваційного розвитку. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Київ, 2008.

Дисертацію присвячено розв’язанню теоретичних і методичних проблем формування економічної безпеки підприємств та забезпечення динаміки їх економічного зростання засобами активізації інноваційного розвитку.

Досліджено еволюцію наукових поглядів щодо формування та змістовного розвитку категорії «безпека». Визначено факторний вплив параметрів економічної безпеки на формування глобальній моделі національної безпеки держави та розкрито систему передумов формування економічної безпеки підприємства. Поглиблено теоретико-методичні засади теорії інновацій та інноваційного розвитку, а також визначено їх сучасні особливості та вплив на процеси формування економічної безпеки. Здійснено дослідження стану економічної безпеки в сучасних умовах інноваційного розвитку підприємств.

Запропонована цілісна наукова концепція формування стану економічної безпеки промислового підприємства на засадах активізації його інноваційного розвитку задля забезпечення конкурентоспроможності та стійкого економічного зростання. Розроблено, обґрунтовано і впроваджено трьохступеневу модель економічної безпеки підприємства, в основі якої закладено синергію критеріїв, засобів і заходів її формування за параметрами дієвості, стійкості та релевантності менеджменту.

Формалізовано процедури проведення прикладної економіко-аналітичної та функціонально-вартісної діагностики й управління потенціалом економічної безпеки підприємства у контексті його інтенсивних та екстенсивних параметрів. Обґрунтовано процедури формування економічної безпеки підприємства за критеріями інноваційного розвитку, а також процедури управління економічною безпекою підприємств за структурою заходів активізації інноваційного розвитку та з використанням динамічних засобів активізації інноваційного розвитку.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукової проблеми формування економічної безпеки та забезпечення економічного зростання підприємств на засадах активізації їх інноваційного розвитку. Це дало можливість отримати наступні висновки теоретичного і науково-практичного спрямування:

1. Теоретичні дослідження дозволяють визначити, що феномен наукової категорії «безпека» необхідно розглядати у двох аспектах – у філософському та у прагматично-прикладному, а загальна морфологія категорії «безпека» у першу чергу передбачає задоволення потреб існування, цілісності, незалежності та розвитку. Спроможність забезпечення мети суб’єкта у контексті його самореалізації, розширеного само-відтворення та розвитку розцінюється як індикатор безпеки, зумовлюючи одночасно дію групи взаємопов'язаних чинників (антропність, системна ієрархічність, тривалість, прагматичність та синергізм). При цьому категорія безпеки одночасно залишається також потребою за власною сутністю і посідає в загальній структурі потреб наступний, слідом за безпосередніми фізіологічними потребами, щабель.

2. В аспекті сучасних прагнень України до розвитку та зміцнення її позицій у світі на перший план в ієрархії системоутворюючих компонентів національної безпеки виступає економічна сфера життєдіяльності та проблеми економічного розвитку країни. Основним продуцентом економічної безпеки держави є кінцевий результат виробничої діяльності її економічних агентів – резидентів (підприємств, установ, організацій), а методичною основою її формування є методи та заходи забезпечення динаміки розвитку економічних агентів шляхом активізації інноваційних процесів.

3. Доведено, що економічна безпека є універсальною категорією, яка відбиває захищеність суб’єктів соціально-економічних відносин на усіх рівнях. Базовим підґрунтям економічної безпеки підприємств і головним елементом активізації процесу її формування є механізм забезпечення збалансованого та безупинного розвитку, що досягається за допомогою використання усіх видів ресурсів і підприємницьких можливостей, за якими гарантується найбільш ефективне їх використання для стабільного функціонування та динамічного науково-технічного й соціального розвитку, а також запобігання внутрішнім і зовнішнім негативним впливам (загрозам).

4. В контексті активізації процесів формування економічної безпеки підприємства засобами інноваційного розвитку відзначено наступні функції інновації в цьому процесі: забезпечення росту та якісного оновлення продукції на рівні як окремого підприємства, так і національної економіки в цілому; здійснення прогресивних структурних економічних зрушень, що стосуються найважливіших народногосподарських пропорцій: відтворювальних, галузевих, вартісних; реалізація новітніх досягнень науково-технічного прогресу і підвищення на цій основі ефективності виробництва.

5. Визначено, що структура інноваційних ідей формує своєрідну структуру головних причин провалу багатьох інноваційних проектів, оскільки при їх розробці ані потреби і запити споживачів, ані аналіз діяльності конкурентів та інші сфери, практично не аналізуються, а лише відтворюються крізь призму власних уявлень працівників підприємств-розроблювачів.

6. Дослідження підприємств, що є галузевими лідерами за обсягами прибутків і темпами зростання обсягів реалізації, дозволило встановити, що хоча вони і функціонують в умовах підвищеного ризику завдяки розробці та виведенню на ринок нових продуктів, які орієнтовані на більш повне задоволення потреб споживачів, але при успішній реалізації певної інновації формують «запас економічної безпеки», який набуває вигляд інноваційного портфелю конкурентоспроможної продукції (товарів, робіт, послуг) і характеризується більш низькими у порівнянні із середньозваженими, питомими витратами виробництва.

7. Стан економічної безпеки держави та підприємств, а також їх конкурентоспроможність забезпечуються лише через адаптацію технологічної структури національної економіки до вимог світового і внутрішнього ринків, яка передбачає активізацію інноваційно-промислового розвитку, орієнтовану на здобуття нових знань, розробку нових технологічних рішень, комерціалізацію інновацій, технологічну реструктуризацію і зміцнення динамічної конкурентоспроможності всієї економіки.

8. З’ясовано, що ключовими елементами процедури комплексної ідентифікації стану економічної безпеки, а також інструментів активізації процесів її формування та забезпечення є: 1) критерії економічної безпеки - реальні статистичні показники, за якими здійснюється оцінка стану економіки країни з точки зору забезпечення її сталого розвитку; 2) індикатори економічної безпеки - реальні статистичні показники розвитку економіки країни, які найбільш повно характеризують явища та тенденції в економічній сфері; 3) оптимальні значення індикаторів - інтервал величин, у межах яких створюються найбільш сприятливі умови для відтворюваних процесів в економіці; 4) порогові значення індикаторів - кількісні величини, порушення яких викликає несприятливі тенденції в економіці; 5) граничні значення індикаторів – кількісні величини, порушення яких викликає загрозливі процеси в економіці; 6) складові економічної безпеки: макроекономічна, фінансова, зовнішньоекономічна, інвестиційна, інноваційна (науково-технологічна), енергетична, виробнича, демографічна, соціальна та продовольча безпека.

9. За результатами дослідження категорії «економічна безпека» у процесовому розумінні обґрунтовано, що критерії, детермінанти та засоби її впровадження за принципом дії умовно поділяються на дві складові: підсистему статичної дії – констатуючі засоби стану економічної безпеки та підприємства в цілому; підсистему динамічної дії – рушійні фактори розвитку економічної безпеки та підприємства в цілому, що формує засади інноваційного розвитку підприємства – конкурентні переваги, конкурентоспроможність продукції, нові схеми організації виробництва, інновації щодо основної діяльності, технології, маркетингових програм та інновації в менеджменті підприємства.

10. Доведено, що морфологія сукупної соціально-економічної пари категорій «інноваційний розвиток – економічна безпека» розкривається переліком перспективних напрямків інноваційної спрямованості господарської діяльності щодо забезпечення економічного росту підприємства та формування його конкурентних переваг: 1) виготовлення нового, ще не відомого споживачам, продукту або створення нової якості продукту з урахуванням споживацьких вподобань, вимог і потреб; 2) впровадження, на підставі певного наукового відкриття, нового (взагалі або у даній галузі), ще практично невідомого методу (способу) виробництва, що може спричинити новий спосіб комерційного використання відповідного продукту; 3) комерційне освоєння нового ринку реалізації власних підприємницьких ініціатив на якому дотепер дана галузь або вид діяльності не були представлені; 4) одержання нового джерела сировини (напівфабрикатів) незалежно від первинної можливості існування, доступності або фізичного створення цього джерела у минулому; 5) проведення відповідної реорганізації стану і статусу підприємства у його зовнішньому оточенні, або впровадження заходів зміни стану і статусу інших підприємств-конкурентів.

11. Конструктивний аналіз теоретичних напрацювань і наявної практики ідентифікації потенціалу формування стану економічної безпеки підприємства дає змогу дійти висновку, що він має включати не тільки засоби та джерела інноваційного розвитку, що маються у наявності і можуть бути мобілізовані та використані для досягнення стану економічної безпеки, а ще й сукупність можливостей, що приховані, нереалізовані й невикористані як резерви досягнення такого стану, які цими засобами та джерелами формується та при певних внутрішніх та зовнішніх обставинах і змінах можуть з категорії можливостей перейти у категорію реальної дійсності.

12. Запропоновано визначати кількісно-якісні характеристики факторів формування потенціалу економічної безпеки певними ідентифікаційно-детермінальними параметрами: капітальні ресурси – є об’єктами відносин права власності і тому, легко відокремлюються як від економічних індивідів, так і від комплексних економічних систем; людські ресурси – практично невідділимі (а іноді складно-відділимі, у випадку наставницької передачі індивідуальних знань і навичок) від окремих індивідуумів і можуть бути капіталізовані лише опосередковано; системно-організаційні ресурси – притаманні економічному агенту як складній суспільно-економічній системі, практично невідділимі від неї, уявляють характеристичну картину її цілісності, утворюються і трансформуються разом із відповідним економічним агентом як його системно-господарські характеристики; ресурси позиціонування діяльності – є природними феноменами, що характеризують зовнішні позиції та взаємовідносини певного економічного агента і можуть розглядатися як ресурси завдяки диференціації позиціонування діяльності окремих економічних агентів відносно один одного у часі, просторі, ринковому сегменті, та уявленнях і вподобаннях споживачів.

13. Представлено авторську позицію ідентифікації системного взаємозв’язку категорій «ефект» (модуль) і «ефективність» (цільова спрямованість) у процесі формування економічної безпеки підприємства на основі реалізації засад активізації його інноваційного розвитку, що є багатоаспектним явищем і формується на підставі комплексного урахування: ресурсної складової інноваційного розвитку; стану узгодженості процедур активізації інноваційного розвитку з потребами, вимогами і впливом зовнішнього середовища; стану узгодженості потенціалу і управлінських впливів внутрішньої структури підприємства. Напрям реалізації інноваційного розвитку безпосередньо визначає стан формування економічної безпеки підприємства, а коефіцієнтом комплексної ідентифікації цього стану є тангенс кута нахилу вектора ефекту-ефективності по відношенню до директивної лінії концептуального спрямування.

14. Обґрунтовано, що кінцевий економічний результат щодо формування економічної безпеки підприємства визначається безперервним загальним внеском окремих засад інноваційного розвитку у діяльність підприємства та у обсяги одержуваного ним прибутку; при цьому окремі інноваційні проекти, органічно переплітаючись, доповнюючи та замінюючи один одного, утворюють дискретно-безперервний потік, миттєвим зрізом якого (статичною характеристикою в кожний момент часу t) є інноваційний портфель підприємства – комплекс інноваційних проектів, що перебувають у стадії розробки та реалізації в даний момент часу.

15. За авторською методикою доведено, що застосування динамічного концепції, у межах проектної системи «інноваційний розвиток – економічна безпека», дозволяє суттєво зменшити негативний вплив від непередбачених наукових або технічних проблем, а також дозволяє врахувати нові споживацькі вподобання або ймовірну величину попиту задля завчасного здійснення необхідної переоцінки життєздатності й перспективності управлінських рішень щодо засад активізації інноваційного розвитку. Економічні параметри оцінки проектної системи «інноваційний розвиток – економічна безпека» як принципово-нестаціонарного і динамічного процесу, повинні також ґрунтуватися на засадах безперервності, передбачаючи в будь-який момент ухвалення інноваційного управлінського рішення, відмінного від попередньо-запланованого й у тому числі такого, що стосується зупинки впровадження певних засад інноваційного розвитку або їх термінової переорієнтації.

16. За результатами досліджень доведено, що авторське застосування методології системної динаміки для формування економічної безпеки та конкурентоспроможності підприємства на засадах активізації його інноваційного розвитку цілком об’єктивно дозволяє: 1) досліджувати концептуальні схеми поточних і перспективних господарських ситуацій; 2) виявляти і докладно оцінювати явні і приховані фактори виникнення небезпек, загроз, інших кризових проявів, у тому числі й негативних ефектів втраченої можливості при реалізації певних засад інноваційного розвитку або в результаті бездіяльності; 3) будувати сценарії здійснення розвитку стану економічної безпеки і конкурентоспроможності підприємства; 4) прогнозувати поводження економічного агента в різних умовах і насамперед у кризових; 5) здійснювати генерацію альтернативних плани дій і програм розвитку стану економічної безпеки та конкурентоспроможності заходами активізації інноваційного розвитку; 6) досліджувати перспективні ситуаційні стратегії розвиту економічної безпеки і конкурентоспроможності підприємства, визначити порівняльний рейтинг таких стратегій і надавати обґрунтовані рекомендації про доцільність застосування певної системи засад активізації інноваційного розвитку підприємств.

17. Результати і висновки дослідження дають змогу комплексно вирішувати проблеми формування економічної безпеки підприємств засобами активізації їх інноваційного розвитку. Викладені аналітичні та теоретичні матеріали можуть бути використані державними органами для розробки державної стратегії розвитку економіки, формування основ інноваційної політики для розробки нормативних актів, що регламентують заходи активізації інноваційної діяльності та процеси формування економічної безпеки на державному та підприємницькому рівні.

Публікації автора:

Монографії, навчальні пособники, підручники:

1. Шкарлет С.М. Економічна безпека підприємства: інноваційний аспект: Монографія. — К.: Книжкове вид-во НАУ, 2007. — 432 с. (25,5 д.а.)

2. Козаченко С.В., Шкарлет С.М. Економіко-організаційні аспекти створення програмного забезпечення. – Чернігів.:Чернігівський ЦНТЕІ, 2004. – 176с. (загальний обсяг 12,39 д.а., особисто автором 8,5 д.а. – моделювання організаційно-економічних відносин в системі інноваційної підприємницької діяльності, розробка механізму ефективного управління підприємницькою діяльністю)

3. Кравчук Г.В. Шкарлет С.М. Податковий менеджмент: навчальний посібник: – Чернігів: РВК «Деснянська правда», 2005. – 332 с. (загальний обсяг 19,3 д.а., особисто автором 5,5 д.а. – теоретичні та організаційні основи податкового менеджменту, контроль діяльності податкових органів, контроль справляння платежів за ресурси, контроль у сфері майнового оподаткування, контроль нарахування та сплати місцевих податків і зборів)

4. Козаченко С.В., Шкарлет С.М., Бобришева-Шкарлет Т.О. Діагностика та оцінка кризового стану суб’єктів підприємницької діяльності: навчальний посібник. – Чернігів: РВК «Деснянська правда», 2005. – 264 с. (загальний обсяг 15,35 д.а., особисто автором 5,45 д.а. – методика управлінської діагностики ефективності виробничих підприємств, методика технологічної діагностики, оцінки та управління виробничим циклом промислового підприємства, методику діагностики функціональної ефективності виробничого підприємства, частина методики діагностики функціональної ефективності керівної підсистеми виробничого підприємства)

5. Коваль П.Ф., Шкарлет С.М., Кисленко А.Є., Корнієнко Т.М. Бухгалтерський облік в бюджетних установах і організаціях: Навчальний посібник. Чернігів: Чернігівський ЦНТЕІ, 2006. – 170 с. (загальний обсяг 10,62 д.а., особисто автором 3,3 д.а. – організація обліку бюджетних установ, практичні завдання)

6. Коваль П.Ф., Шкарлет С.М., Мосійчук О.С. Бухгалтерський облік і прийняття управлінських рішень: Навчальний посібник. Чернігів: Чернігівський ЦНТЕІ, 2006. – 267 с. (загальний обсяг 16,7 д.а., особисто автором 3,1 д.а. – вступ, облік та управління грошовими активами, облік витрат і доходів в управлінні, звітність в управлінні діяльністю підприємств)

Статті у наукових фахових виданнях:

7. Шкарлет С.М. Функціонально-вартісне управління підприємством // Сіверянський літопис. - 2001. - №6. - С. 126-137. (0,95 д.а.)

8. Шкарлет С.М., Бобришева-Шкарлет Т.О. Характерні риси суб’єктів підприємницької діяльності у кризовому стані // Вісник Чернігівського державного технол. ун-ту. Збірник – Чернігів: ЧДТУ. - 2001. – №14. - С. 182-192. (загальний обсяг 0,5 д.а., особисто автором 0,15 д.а. – формалізовані моделі та ключові риси економічної кризи та неспроможності)

9. Шкарлет С.М. Характерні риси функціонально-вартісного управління // Сіверянський літопис. - 2002. - №1. - С. 102-112. (0,9 д.а.)

10. Шкарлет С.М. Економічний аналіз у підприємницькій діяльності // Сіверянський літопис. - 2002. - №3. - С. 144-152. (0,8 д.а.)

11. Шкарлет С.М., Бобришева–Шкарлет Т.О. Методологічні основи діагностики стану складних виробничих систем // Сіверянський літопис. - 2002. – №5. - С. 193–199. (загальний обсяг 0,65 д.а., особисто автором 0,25 д.а. – уточнена формалізована циклічна часова модель життєвого циклу виробничого підприємства)

12. Шкарлет С.М. Методологія реорганізації підприємств (управлінський аспект) // Вісник ЧДТУ. – 2002.– № 16. – С. 176 – 192. (1,2 д.а.)

13. Шкарлет С.М. Сучасні поняття з маркетингового менеджменту // Сіверянський літопис. - 2003. - №1. - С. 220-223. (0,45 д.а.)

14. Шкарлет С.М., Бобришева–Шкарлет Т.О. Структурно-комунікаційна діагностика стану підсистеми менеджменту суб’єкта підприємницької діяльності // Сіверянський літопис. - 2003. - №4. - С. 193-204. (загальний обсяг 0,75 д.а., особисто автором 0,35 д.а. – нормативи керованості, зв’язки підлеглості, нормативи діагностики функціональної повноти підсистеми управління виробничим підприємством)

15. Шкарлет С.М. Інноваційний функціонал вдосконалення взаємодії із зовнішнім середовищем // Економіка та підприємництво. Збірник наукових праць молодих вчених та аспірантів. - 2005. - №15. - С. 111-123. (1,05 д.а.)

16. Шкарлет С.М. Первинні засади структурної моделі економічної безпеки підприємства // Сіверянський літопис. - 2006. - №1(67). - С. 124-130. (0,75 д.а.)

17. Шкарлет С.М. Діапазонний підхід ідентифікації стану економічної безпеки та конкурентоспроможності підприємства в контексті оптимальності засад його інноваційної політики // Сіверянський літопис. - 2006. - №2(68). - С. 138-142. (0,75 д.а.)

18. Акименко О., Шкарлет С. Інновації, як об’єкт реальних інвестицій // Сіверянський літопис. - 2006. - №3(69). - С. 96-101. (загальний обсяг 0,85 д.а., особисто автором 0,45 д.а. – види економічного розвитку, головні переваги інноваційної діяльності)

19. Шкарлет С.М., Акименко О.Ю. Дослідження якісної сутності потенціалу економічної безпеки підприємства у ресурсно-перетворювальному аспекті // Сіверянський літопис. - 2006. - №4(70). - С. 183-192. (загальний обсяг 1,25 д.а., особисто автором 0,95 д.а. – визначення потенціалу, детермінант розвитку підприємства та формування його економічної безпеки за правилом «ДСР»,формалізовані детермінанти ресурсно-перетворювального потенціалу)

20. Шкарлет С.М. Сучасний світовий стан і динаміка підтримки та розвитку інноваційних процесів // Сіверянський літопис. - 2006. - №5. - С. 142-148. (0,7 д.а.)

21. Шкарлет С.М. Світовий досвід підтримки та розвитку інноваційних процесів // Сіверянський літопис. - 2006. - №6. - С. 118-125. (0,8 д.а.)

    Шкарлет С.М. Діагностика потенціалу економічної безпеки підприємства у функціональному аспекті його інноваційної політики // Культура народов Причерноморья: Научный журнал. - 2006. - №85.- С.155-161. (0,75 д.а.)

    Шкарлет С.М. Динамічний підхід до формування стану економічної безпеки підприємства на засадах його інноваційної політики // Стратегія розвитку України: науковий журнал. - 2006. - №1. - С. 233-241. (0,8 д.а.)

    Шкарлет С.М., Бортник А.В. Сутність економічного зростання підприємства // Стратегія розвитку України: науковий журнал. - 2006. - №2-4. - С. 261-265. (загальний обсяг 0,5 д.а., особисто автором 0,25 д.а. – аналіз економічного розвитку та детермінанти економічного зростання)

    Шкарлет С.М. Методичні інструменти діагностики ресурсної, технологічної і маркетингової ефективності заходів інноваційної політики // Економіка АПК. - 2006. - №4. - С. 58-65. (0,75 д.а.)

    Шкарлет С.М. Роль і місце інноваційної політики підприємства у формуванні його економічної безпеки // Экономика Крыма: Научно-практический журнал. - 2006. - 16. - С.32-35. (0,5 д.а.)

    Шкарлет С.М. Менеджмент економічної безпеки підприємства на засадах аналізу динаміки інноваційних процесів // Формування ринкових відносин в Україні. - 2007. - №3. - С. 87-92. (0,75 д.а.)

    Шкарлет С.М. Структурно-функціональні передумови формування інноваційної політики у контексті формування економічної безпеки підприємств // Формування ринкових відносин в Україні. - 2007. - №4. - С. 107-116. (0,85 д.а.)

    Шкарлет С.М. Актуалізація потенціалу економічної безпеки підприємства в контексті управління людськими ресурсами // Формування ринкових відносин в Україні. - 2007. - №5. - С. 135-139. (0,5 д.а.)

    Шкарлет С.М. Еволюція категорії «безпека» в науковому та економічному середовищі // Формування ринкових відносин в Україні. - 2007. - №6. - С. 6-12. (0,75 д.а.)

    Шкарлет С.М. Роль і місце категорії «економічна безпека» у глобальній моделі національної безпеки держави // Формування ринкових відносин в Україні. - 2007. - №8. - С. 107-116. (0,9 д.а.).

    Шкарлет С.М. Практична реалізація функціонально-вартісного управління потенціалом економічної безпеки підприємства у контексті використання засад його інноваційної політики // Сіверянський літопис. - 2007. - №1. - С. 172-178. (0,7 д.а.)

    Шкарлет С.М. Організаційна структуризація підприємства, як методичний елемент формування його інноваційної політики // Сіверянський літопис. - 2007. - №2. - С. 144-156. (1,15 д.а.)

    Шкарлет С.М. Теоретичні та економічні основи розвитку наукової категорії «безпека» // Сіверянський літопис. - 2007. – №3(75). - С. 112–116. (0,7 д.а.)

    Шкарлет С.М. Теоретичні основи формування економічної безпеки підприємств // Сіверянський літопис. - 2007. – №4. - С. 161–171. (0,85 д.а.).

    Шкарлет С.М. Ідентифікація стану економічної безпеки в сучасних умовах інноваційного розвитку підприємств // Стратегія розвитку України: науковий журнал. - 2007. - №1-2. - С. 304-315. (1,05 д.а.)

    37. Шкарлет С.М. Оптимізація портфелю інноваційної політики підприємства як фактор формування його економічної безпеки // Економіка та підприємництво. Збірник наукових праць молодих вчених та аспірантів. - 2007. - №18. - С. 77-91. (0,75 д.а.)

        Публікації в інших виданнях:

        38. Шкарлет С.М. Стабілізація бізнесу (управлінський аспект) // Матеріали 8 Міжнародної науково-практичної конференції 24-26 травня 2001 року – Київ.: Політехніка, 2001. С. 264-265. (0,13 д.а.)

        39. Шкарлет С.М. Региональные аспекты инновационной политики // Материалы IV Международной научно-практической конференции «Стратегия и тактика развития производственно-хозяйственных систем» , Гомель, 17-18 ноября 2005 года. – Гомель: ГГТУ им. П.О. Сухого, 2005. – с. 152-153. (0,13 д.а.)

        40. Шкарлет С.М. Наукові детермінанти категорії «безпека» та визначення економічної безпеки як предмета наукових досліджень//Матеріали ІІ міжвузівської науково-практичної конференції 27 квітня 2006 року – Чернігів: РВВ: «Юрист», 2006. с.6. (0,05 д.а.)

        41. Шкарлет С.М. Застосування принципів системної динаміки при побудові системи управління якістю та формуванні стану економічної безпеки підприємства // Матеріали ІІ Міжнародної конференції «Стратегія якості у промисловості і освіті» 2-9 червня 2006, Варна, Болгарія .Матеріали .У 2-х томах. Том 1. – Дніпропетровськ-Варна: Пороги-ТУ-Варна, 2006. – с. 194-195. (0,13 д.а.)

        42. Шкарлет С.М. Об’єкти, нормативна основа, інституціональні елементи, засоби здійснення та системні принципи організації економічної безпеки підприємства на засадах його інноваційної політики//Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. – Т.2. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2007. – с.243-247. (0,32 д.а.)

        43. Шкарлет С.М. Применение технологии общего управления качеством в обеспечении экономической безопасности предприятия // Матеріали ІIІ Міжнародної конференції «Стратегія якості у промисловості і освіті» 1-8 червня 2007, Варна, Болгарія .Матеріали .У 2-х томах. Том 1. – Дніпропетровськ-Варна: «Фортуна» - ТУ-Варна, 2007. – с. 541-544. (0,25 д.а.)