1. Аналіз психологічної, педагогічної та науково-методичної літератури з теми дослідження показав, що у зв’язку з загостренням екологічної ситуації зростає роль усвідомлення єдності та нерозривного зв’язку природи і суспільства, необхідності їх раціонального симбіозу як об’єктивної умови їх взаємного існування і розвитку. Аналіз причин екологічних дисбалансів доводить необхідність пошуку принципово нових способів взаємодії суспільства і навколишнього середовища, усвідомлення людиною єдності з природою. Розв’язання екологічних проблем значною мірою залежить від позиції педагогів професійно-технічних навчальних закладів, які готують молодь до опосередкованих виробництвом контактів з природою. У зв’язку з тим, що професійна освіта і виховання особистості формує певні норми поведінки у стосунках з природою і є важливим фактором вдосконалення способу життя, підготовка робітника нового типу передбачає не лише підвищення рівня його професійної кваліфікації, а й зростання його екологічної свідомості та культури. Ці завдання вирішуються, перш за все, на основі екологізації навчального процесу. 2. У дослідженні теоретично обґрунтовано положення щодо формування екологічних знань та переконань учнів професійно-технічних навчальних закладів, що реалізуються у процесі вивчення біології на основі інтегративно-гуманітарного підходу до навчання. Поєднання елементів природничих та гуманітарних наук є джерелом знань з екологічною спрямованістю за умови скоординованої роботи викладачів на інтегративній основі. Природничі знання реалізують завдання екологічної освіти на природничо-науковому рівні, а гуманітарні - розкривають суспільну значущість екологічного і природоохоронного матеріалу, сприяють розвитку екологічного мислення, збагачують мотиваційну сферу природоохоронної діяльності, яка включає гуманістичні, патріотичні, екологічні, естетичні та пізнавальні мотиви. Науково обґрунтовані положення щодо формування екологічних знань учнів професійно-технічних навчальних закладів у процесі вивчення біології на основі інтегративно-гуманітарного підходу до навчання полягають у необхідності повноцінної екологічної освіти учнів з врахуванням специфіки майбутньої професії, що зумовлює перегляд сучасної системи вивчення основ екології, зміни як її змісту, так і методів навчання; забезпеченні цілісності екологічних знань учнів профтехучилищ шляхом впровадження інтегрованих курсів екологічного спрямування як окремих навчальних предметів, зокрема, інтегрованого курсу біології та екології; усуненні бар’єрів між навчальними предметами, що дозволяє подолати їх роз’єднаність, сформувати відповідну базу для екологічного світогляду учнів; органічному поєднанні різнопредметних знань, необхідних для засвоєння екологічних знань; забезпеченні учнів не лише сумою екологічних знань, але й сформованим екологічним світоглядом з урахуванням екологічних аспектів майбутньої професії; забезпеченні в єдиному курсі ґрунтовності, дієвості, системності екологічних та біологічних знань та їх практичного використання; поєднанні отриманих знань з практичними діями в навчанні та на виробництві. 3. Критерії добору екологічних знань для їх інтеграції зі змістом курсу біології передбачають, що ці знання повинні: відповідати логіці курсу біології для професійно-технічних навчальних закладів; бути системними, мати практичне значення; розкривати вплив довкілля на всі рівні організації живого; показувати біосоціальну суть людини, вплив її діяльності на довкілля і навпаки; розкривати основні сучасні екологічні проблеми та напрями охорони природи; відповідати віковим особливостям учнів професійно-технічних закладів освіти; сприяти формуванню екологічного світогляду та екологічної культури майбутніх робітників; виконувати виховні функції – виховувати громадянина – господаря Землі, відповідального за життя на планеті . Включаючи відомості з екології чи екологічні знання у курс біології, доцільно сформувати їх в єдину цілісну систему, що забезпечується інтегративним підходом до переструктурування змісту навчального матеріалу та впровадженням інтегративних форм i методів навчання. 4. Модель формування екологічних та біологічних знань учнів професійно-технічних навчальних закладів будувалася на основі обгрунтування і впровадження інтегрованого курсу "Біологія з основами екології". Розроблена модель враховує специфіку професійно-технічної освіти, особливості біологічної та екологічної науки і базується на сучасних загальнопедагогічних вимогах до оновлення змісту освіти. Вивчення інтегрованого курсу дозволяє упереджувати такі негативні явища, як дублювання навчального матеріалу, фрагментарність та формалізм природничих знань на основі єдиного підходу до навчального матеріалу, який стосується основ різних наук. Інтеграція біологічних та екологічних знань забезпечує дотримання логіки формування основних екологічних понять на основі розуміння суті фізичних, хімічних та біологічних процесів, які лежать у їх основі. Включення в інтегрований курс елементів знань гуманітарних навчальних дисциплін (літератури, народознавства, правознавства тощо) дає можливість гуманітаризувати його, забезпечити цілісність світогляду та моральне виховання учнів, яке протистоїть бездуховності, споживацтву, технократизму. 5. Обґрунтування змісту, форм і методів вивчення інтегрованого курсу “Біологія з основами екології” базується на таких провідних ідеях: унікальність і неповторність життя; єдність і цілісність світу; системність та ієрархічний принцип побудови живих систем; всезагальний взаємозв’язок і взаємозалежність явищ природи; взаємозалежність людини і довкілля; екологічно чисте довкілля – визначальна умова нормальної життєдіяльності живої системи на всіх рівнях її організації та умова виживання людства. Такий підхід до відбору змісту навчального матеріалу, у свою чергу, вимагав розробки нетрадиційної методики його вивчення з використанням елементів інноваційних технологій навчання. Процесуальний аспект вивчення інтегрованого курсу “Біологія з основами екології" передбачає формування не лише фактичних знань учнів з біології та екології, але й уміння діагностувати стан середовища чи об’єкта професійної діяльності, виявити відхилення від норми та усунути їх. Врахування прогностичного аспекту забезпечує можливість учням у майбутній професійній діяльності відносно легко засвоювати нові тенденції та технології в раціональному використанні природних ресурсів, їх збереженні та охороні. В основних положеннях, покладених в основу методики, ми врахували: результати вивчення історичного аспекту методики формування екологічних знань, встановлення їхнього пізнавального та виховного значення й місця у навчально-виховному процесі професійно-технічних навчальних закладів; вивчення змісту навчального матеріалу, його наукове обґрунтування та включення у навчальні плани й програми; вироблення організаційних форм і методів навчання, якi відповідають його цілям та змісту; розробку навчального обладнання та визначення вимог до підготовки викладачів. 6. Аналіз рівня екологічної підготовки учнів показав недостатню відповідність її професійним вимогам. Підтвердилася обґрунтованість основних положень щодо формування екологічних знань учнів; доведено педагогічну доцільність формування екологічних знань в межах інтегрованого курсу в професійно-технічних навчальних закладах; обґрунтовано дидактичні вимоги до впровадження та експериментально перевірено методику вивчення інтегрованого курсу “Біологія з основами екології”. Узагальнення результатів дослідно-експериментальної роботи довело переваги інтегративного підходу до формування екологічних знань учнів та підтвердило доцільність вивчення інтегрованого курсу “Біологія з основами екології” в професійно-технічних навчальних закладах різних профілів. Здійснене дослідження дало можливість обґрунтувати ряд пропозицій Науково-методичному центру професійно-технічної освіти Міністерства освіти і науки України та обласним методичним центрам і кабінетам, зокрема, щодо доцільності інтегративно-гуманітарного підходу до формування екологічних знань учнів у процесі вивчення біології та впровадження інтегрованого курсу “Біологія з основами екології” в професійно-технічних навчальних закладах. До подальших напрямів дослідження цієї актуальної проблеми вважаємо за доцільне віднести: теоретико-методологічне і методичне обґрунтування змісту і перспективних напрямів екологічної освіти в професійно-технічних навчальних закладах різного профілю (за групами професій); розробку інтегрованих курсів екологічного спрямування на основі загальноосвітніх і спеціальних предметів та методику їх викладання у сучасній професійній школі; обґрунтування перспективних напрямів розвитку екологічної освіти в Україні з урахуванням положень “Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті”. Основні положення дисертації викладені у працях: Екологія з елементами біології: Посібник для профтехучилищ / А.П. Дида, В.Ц. Жидецький, М.Є. Жидецька, Н.Л.Магура, М.М.Назарук, Г.М. Орач, Б.І.Хархаліс, І.А.Форикевич; За ред. М.М.Назарука, Н.Л.Магури. – Львів: ЛОНМІО, 1995. – 160с. (авторські – С. 7-43. – С.118-127. – С.151-158.).
Магура Н.Л., Талалуєва Н.О. Важливий компонент виховання // Радянська школа. – 1989. – №1. – С.62-64. (авторські – 2 с.) Магура Н.Л. Педагогічні основи екологізації навчально-виховного процесу у професійно-технічних навчальних закладах // Вісник Львівського університету: Серія педагогічна. – 1999. – Вип.4. – С.191-200. Магура Н.Л. Формування екологічних знань учнів професійно-технічних навчальних закладів у процесі вивчення біології // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2000. – №2. – С.207-213. Магура Н.Л. Народні вірування та традиції – важливий фактор формування екологічного світогляду // Науковий вісник Івано-Франківського Інституту менеджменту та економіки. – 1999. – №1. – С.56-60. Магура Н.Л. До проблем екологічної освіти в середніх профтехучилищах // Науковий вісник Івано-Франківського Інституту менеджменту та економіки. – 1999. – №1. – С.23-24. Магура Н.Л. Організація пізнавальної діяльності в процесі формування світогляду учнів // Актуальні проблеми вдосконалення підготовки кваліфікованих робітничих кадрів. – Львів. - 1990. – С.22-23. Магура Н.Л. Нове ставлення до природи // Методичний вісник навчально-методичного центру профтехосвіти. – Львів. – 1993. – №6. – С.31-32. Магура Н.Л. Сценарій “Дзвони Чорнобиля” // Методичний вісник навчально-методичного центру профтехосвіти. – Львів. – 1993. – №6. – С.26-31. Магура Н.Л. Україна... Земля, вода, повітря // Методичний вісник навчально-методичного центру профтехосвіти. – Львів. – 1993. – №9. – С.34-35. Магура Н.Л. Програма та тематичний план курсу “Екологія з основами загальної біології та охорони природи” // Методичний вісник навчально-методичного центру профтехосвіти. – Львів. – 1993. – №9. – С.36-38. Магура Н.Л. Літературно-музична лінійка до Міжнародного дня охорони природи // Методичний вісник навчально-методичного центру профтехосвіти. – Львів. – 1993. – №10. – С.16-19. Магура Н.Л. До проблем екологічного виховання учнів професійно-технічних закладів // Проблеми та перспективи розвитку лісівничої освіти, науки та виробництва: Тези міжнародної науково-практичної конференції. – Львів. - 1999. –С.82-83. Василькевич Х., Козій М., Магура Н.Л. Роль українського національного відродження у формуванні взаємин суспільства з природою // Питання соціоекології: Матерали першої всеукраїнської конференції “Теоретичні та прикладні аспекти соціоекології”. – Львів. - 1996. – С.77-78. (авторських - 0,5с.). Лозинська Н.Б., Магура НЛ. Екологічне виховання – складова безперервної освіти // Система неперервної освіти: здобутки, пошуки, проблеми: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - У 6- книгах. – Чернівці. - 1996. - Кн.3. – С.323-324. (авторських -1,5с.). Кондратюк А.П., Магура Н.Л. Формирование диалектико-материалистического мировоззрения учащихся СПТУ на уроках химии: Методические рекомендации. – Львов: ОНМЦ ПТО, 1987. – 30 с. (авторські - С.6-28).
|
