У дисертації здійснено теоретичне обґрунтування і запропоновано нове вирішення наукової проблеми формування екологічної свідомості майбутніх учителів початкових класів, що полягає в обґрунтуванні та експериментальній перевірці ефективних умов формування досліджуваної якості особистості – системи навчально-екологічних задач та завдань, партисипативних методів здійснення екологічної освіти, міждисциплінарного принципу інтеграції екологічних знань. Теоретичний аналіз проблеми й одержані результати науково-дослідної роботи дають змогу зробити такі висновки: 1. Вивчення сучасного стану професійної підготовки студентів вищих навчальних закладів, аналіз психолого-педагогічної літератури, досвід роботи у вищій школі засвідчили необхідність цілеспрямованого формування у майбутніх спеціалістів екологічної свідомості. Важливість формування цієї професійно значущої якості студентів зумовлена зростаючими вимогами суспільства України до особистості та діяльності майбутнього спеціаліста, суспільною потребою у масовій екологічній діяльності, специфікою професійної діяльності та закономірностями процесу професійного становлення творчої особистості педагога. 2. У контексті завдань системи вищої педагогічної освіти екологічну свідомість доцільно розглядати з точки зору екоцентричної екологічної свідомості, яка ґрунтується на положеннях: найвищою цінністю є гармонійний розвиток людини і природи; вплив на природу замінюється взаємодією з нею; діяльність по охороні природи продиктована необхідністю зберегти природу заради неї самої. Виходячи з цього, екологічна свідомість майбутнього вчителя – це складна, інтегративна, особистісно-професійна якість, яка являє собою сукупність екологічних уявлень, знань, поглядів, переконань, емоцій, що відображають екологічні умови життя, відносини між людьми та природою в процесі регулювання системи „суспільство – природа”, ставлення до природи, а також діяльність людини у навколишньому природному середовищі. 3. Теоретичний аналіз психолого-педагогічної сутності екосвідомості як особистісно-професійної якості майбутнього вчителя початкових класів дозволив визначити структурно-функціональну характеристику цього феномену. Її компонентами визначено: пізнавально-емоційний, інтелектуальний, компонент спрямованості та діяльнісно-поведінковий. Впливаючи саме на ці компоненти екологічної свідомості підвищується рівень її сформованості у студентів факультету підготовки вчителів початкових класів. 4. У ході констатувального експерименту було встановлено домінування низького та середнього рівнів сформованості екологічної свідомості студентів як контрольних, так і експериментальних груп (89,2 % і 90,7 % відповідно). Тому з метою підвищення рівня екосвідомості була розроблена дослідно-експериментальна педагогічна технологія формування екологічної свідомості майбутніх учителів. 5. Спираючись на доробок науковців щодо вивчення теоретико-методологічних аспектів системного підходу, було розроблено модель процесу формування екосвідомості в умовах вищого навчального закладу. Її компонентами визначено: загальнонауковий, змістовно-інформаційний і діяльнісно-поведінковий. 6. Ефективність реалізації моделі процесу формування екологічної свідомості студентів забезпечується комплексом спеціально створених педагогічних умов: реалізація міждисциплінарного принципу інтеграції екологічних знань дисциплін загальнонаукового, гуманітарного, природничого та професійного циклів; використання системи навчально-екологічних задач і завдань; застосування партисипативних методів здійснення екологічної освіти студентів ВНЗ; уведення в навчальний процес вищої школи спецкурсу „Актуальні проблеми педагогічної екології”. 7. Доведено ефективність поетапного формування екологічної свідомості студентів. У формувальному експерименті на першому етапі – пізнавальному (перші роки навчання у ВНЗ) - закладалися початкові елементи екологічної освіти студентів. Використовуючи як горизонтальні, так і вертикальні міждисциплінарні зв’язки, були забезпечені передумови для інтеграції екологічних знань, закладених у дисциплінах, що вивчаються студентами старших курсів. На другому етапі (3 –4 курси) продовжувалося формування екологічного світогляду, розвиток екологічного мислення. На цьому етапі формування екологічної свідомості відбувалося з дотриманням таких умов: міждисциплінарності, використання системи навчально-екологічних задач і завдань, застосування партисипативних методів навчання. Метою третього етапу (останні курси навчання) було забезпечення соціально-рольового включення майбутнього спеціаліста у професійну діяльність у контексті наявних екологічних проблем. У цей період важливе значення мало впровадження в освітній процес спецкурсу „Актуальні проблеми педагогічної екології”. 8. У результаті проведеного формувального етапу експерименту встановлено, що реалізація розробленої моделі з дотриманням виявлених умов формування екологічної свідомості студентів сприяє підвищенню рівня сформованості досліджуваної якості особистості. Перспективи подальшого дослідження означеної проблеми пов’язуємо з вивченням інтенсивності розвитку екологічної свідомості студентів ВНЗ; розробкою системних діагностик розвитку досліджуваного феномена; подальшим вивченням умов ефективного формування екосвідомості студентів. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ДОЛСЛІДЖЕННЯ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА 1. Хроленко М.В. Психолого-педагогічні основи формування екологічної свідомості майбутніх вчителів // Наука і сучасність Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. – К.: НПУ, 2004. – Т. 42. – С. 104-114. 2. Хроленко М.В. Формування екологічної свідомості як мета екологічної освіти та виховання студентів // Проблеми педагогічних технологій. – Луцьк: Волинський Академічний Дім, 2004. – Вип. 2. – С.74-77. 3. Хроленко М.В. Умови формування екологічної свідомості майбутніх учителів початкових класів // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. – Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2005. - № 20. – С.93-102. 4. Хроленко М.В. Проблеми змісту, типології та формування екологічної свідомості майбутніх учителів початкових класів // Проблеми педагогічних технологій. - Луцьк: Волинський Академічний Дім, 2005. – Випуск 3. – С.59-68. 5. Кмець А.М., Хроленко М.В. Формування екологічного світогляду та екологічної свідомості студентів педагогічного університету // Фальцфейнівські читання. – Херсон: Видавництво ХДУ, 2003. – С. 144-146. Авторським є визначення та обґрунтування типів екологічної свідомості студентів. 6. Хроленко М.В. Формування екологічної свідомості майбутніх вчителів // Збірник наукових статей Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. – К.: НПУ, 2003. – Випуск 6. – С.168-170. 7. Хроленко М.В. Деякі аспекти еколого-педагогічної підготовки майбутніх учителів початкових класів // Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції „Динаміка наукових досліджень – 2005”. - Том 35. - Дніпропетровськ: Наука і освіта. - 2005. – С.50-52. 8. Хроленко М.В. Актуальні проблеми екологічної освіти майбутніх вчителів // Зб. матеріалів VII Всеукр. наук.-практ. конф. “Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість”. – Том 2. - К.: Вид-во Європ. ун-ту. - 2004. – С. 214-217. 9. Хроленко М.В. Екологізація свідомості – шлях до виживання людства // Зб. матеріалів VIIІ Всеукр. наук.-практ. конф. “Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість”. – Том 4. - К.: Вид-во Європ. ун-ту. - 2005. – С. 191-193. | 