Анотація до роботи:

Балко С.В. Формування ефективного механізму функціонування системи оподаткування сільськогосподарських підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК) – Південний філіал "Кримський агротехнологічний університет" Національного аграрного університету, Сімферополь, 2007.

Дисертація присвячена обґрунтуванню й подальшому розвитку теоретичних, методологічних і практичних засад формування ефективного механізму функціонування оподаткування аграрних підприємств.

Зроблено аналіз впливу системи оподаткування на ефективність функціонування сільськогосподарських підприємств. Розглянуто проблеми низького податкового потенціалу підприємств. Запропоновано концепцію антикризового регулювання рівня оподаткування у різні періоди розвитку соціально-економічної системи.

Обґрунтовано основні напрямки вдосконалення оподаткування сільськогосподарських підприємств на основі виробничих типів господарств, розробленої методики побудови єдиного податку для сільськогосподарських товаровиробників на основі виділених складових диференціальної ренти 1- го роду.

Розроблено комплексну стратегію розвитку системи оподаткування аграрних підприємств, спрямована на зниження податкового навантаження й збільшення податкових надходжень.

1. Існуюча система оподаткування вимагає визначення послідовної концепції її реформування, тому що основними проблемами податкової політики залишаються нестабільність і недосконалість податкового законодавства, нерівномірність податкового навантаження. Ключовим напрямком реформування податкової системи є орієнтація на стабільний економічний зріст, формування сприятливого середовища для ефективного розвитку агропромислового комплексу, превалюванні дії регулюючої функції податків над фіскальною.

2. Механізм функціонування оподаткування аграрних підприємств - це сукупність економічних, законодавчих і соціально-психологічних взаємин держави і платника податків, що забезпечують ефективне виконання функцій податків, у вигляді системи податкових і обов'язкових неподаткових платежів, з урахуванням об'єкта, суб'єкта оподаткування, ставок податків, пільг, санкцій, термінів і умов платежів, стосовно до сільськогосподарських підприємств. У результаті проведеного дослідження вважаємо за доцільне виділення двох функцій оподаткування: фіскальної і регулюючої.

3. Комплексний методичний підхід дослідження оподаткування передбачає використання методики податкового аналізу діяльності підприємств, методики визначення податкового навантаження на підприємства, методів статистичних угруповань, порівняльного економічного аналізу, кореляційно-регресійного аналізу й експертних оцінок. Оцінка ефективності оподаткування сільськогосподарських підприємств робиться за допомогою зіставлення показників абсолютного і відносного податкового навантаження з показниками результативності економічної діяльності аграрних підприємств.

4. Виділено декілька періодів розвитку спеціалізованого оподаткування аграрних підприємств. Період до введення фіксованого сільськогосподарського податку характеризувався визначеними пільгами і специфікою вичислення і сплати податку з прибутку, податку на землю і податку з власників транспортних засобів. З прийняттям Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" поступово стало зменшуватися податкове навантаження. Надалі, з продовженням терміну його дії, введено додаткове оподаткування прибутку від несільськогосподарських видів діяльності. Позитивними є зміни, якими встановлені зменшені ставки фіксованого сільськогосподарського податку, але одночасно підняті критерії реєстрації платників фіксованого сільськогосподарського податку і додатково встановлена сплата всіх соціальних внесків і відрахувань у пенсійний фонд, що впливає на діяльність підприємств. В черговий раз припинений спеціальний режим оподаткування діяльності в сфері сільського господарства, який би поліпшив фінансове положення сільгосппідприємств.

5. Система оподаткування в аграрній сфері з прийняттям фіксованого сільськогосподарського податку позитивно відбилася на функціонуванні підприємств - скорочується кількість збиткових підприємств, поступово стало падати податкове навантаження (до набуття чинності даного закону сума сплачених податкових і обов'язкових неподаткових платежів перевищіла 158,8 млн. гривень збитку, що зазнали сільськогосподарські підприємства Криму в 1998 році), але податкомісткість не досягла оптимального рівня – по колишньому висока частка збиткових підприємств, низький рівень рентабельності і відсоток сплати нарахованих податків, що обумовлює подальше вдосконалення податкового механізму.

6. C допомогою фіксованого сільськогосподарського податку вдалося спростити податковий механізм. Проте даний податок не враховує багатьох факторів, що істотно впливають на господарську діяльність. Сучасне сільськогосподарське виробництво поділяється на виробничі типи господарств. Для кожного виробничого типу, виходячи з природних умов, поєднання чинників виробництва, спеціалізації, повинна бути побудована своя податкова система. В даний час Методика Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 р., на підставі якої розраховується грошова оцінка землі, й у наступному фіксований сільськогосподарський податок, має ряд недоліків, внаслідок того, що застаріли вихідні дані використані для розрахунку грошової оцінки землі: змінилася собівартість, виробничі витрати зросли - тому диференціальна рента зменшилася. Змінився середній рівень рентабельності з періоду 1986-1990 р., на підставі якого був установлений норматив прибутку. Відповідно дану методику доцільно використовувати тільки з приведеним корегуванням.

7. Для побудови справедливого й ефективного оподаткування обґрунтована необхідність використання пропонованої форми оподаткування по виробничих типах сільськогосподарських підприємств, використовуючи розроблену методику побудови єдиного податку для сільськогосподарських товаровиробників на основі диференціальної ренти 1-го роду. Найчастіше підприємства, які розташовані в ідентичних грунтово-кліматичних умовах, все ж мають дуже істотне розходження в податковому навантаженні, що суперечить специфіці фіксованого сільськогосподарського податку, і є несправедливим фактором, який не стимулює виробництво. Побудова податку на основі виробничих типів підприємств дозволяє врахувати комплекс факторів, що впливають на рівень потенційної прибутковості аграрних підприємств, оптимально зрівноваживши фіскальну і регулюючу функції податків, і стимулюючи виробництво.

8. Стратегія розвитку оподаткування аграрних підприємств передбачає досягнення загальних податкових вилучень не більш 30% від прибутку сільськогосподарських підприємств, при досягненні їхнього високорентабельного виробництва і переробки сільськогосподарської продукції, що буде забезпечено державною програмою підтримки і сприяння розвитку цієї стратегічної галузі країни. Стратегія передбачає наступні тактичні дії: поступове зниження ставки податку з прибутку, введення в дію з 2009 року Єдиного сільськогосподарського податку, зниження загальної ставки ПДВ з 20% до 17% і 15%, поступово знизити ПДВ для сільгосптоваровиробників до 2% до 2018 року, встановити прогресивну шкалу оподаткування доходів фізичних осіб, з 2014 року пропонується ввести регресивне оподаткування прибутку для сільськогосподарських виробників, застосовувати Єдиний соціальний внесок (сума внесків у соціальні фонди). Дані міри передбачають зниження податкового навантаження, можливість напрямку додатково звільнених коштів на розширене відтворення, нову техніку і технології, підвищення ефективності діяльності, і відповідно збільшення податкових надходжень в абсолютній кількості без нанесення шкоди сільськогосподарському виробнику.

Публікації автора:

У фахових виданнях:

1. Балко С.В. Совершенствование налогообложения сельхозпредприятий // Экономические науки: Научн. тр. – КГАУ.– Симферополь, 2002.–№76–С.115–118.

2. Балко С.В. Методика исследования производственного типа хозяйства // Экономика и управление.– 2002. –№ 1 (32).–С. 36-37.

3. Балко С.В. Построение единого налога для сельскохозяйственных товаропроизводителей на основе дифференциальной ренты 1-го рода // Культура народов Причерноморья.– 2003.– № 46.–С.37-40.

4. Балко С.В. Налоги как механизм регулирования аграрной сферы Украины: сущность, основные этапы // Економіка: проблеми теорії та практики. – 2005.– Т.2, №205. –С.360–368.

5. Балко С.В. Анализ влияния системы налогообложения на экономику аграрных предприятий в АР Крым // Економіка: проблеми теорії та практики.– 2006.– Т.2, №216.– С.446-456.

6. Балко С.В. Стратегические направления развития системы налогообложения аграрных предприятий // Экономические науки: Научн. тр. – ЮФ «КАТУ» НАУ.– Симферополь, 2007.–№ 99–С.222–229.

7. Балко С.В. Особенности построения налогообложения сельскохозяйственных предприятий по производственным типам хозяйств// Экономические науки: Научн. тр. – ЮФ «КАТУ» НАУ.– Симферополь, 2007.–№ 103 –С.135 – 143.

В інших виданнях:

8. Балко С.В. «Проект установления фиксированного налога на основе дифференциальной ренты» // Студенческий вестник аграрных наук – Симферополь, 2002. – №1. – С.33-34.

Матеріали конференцій:

9. Балко С.В. Современное состояние системы налогообложения в Украине // Материалы VI научн.-практ. конференции «Научное обеспечение процессов реформирования экономических отношений в условиях рыночной экономики».– Симферополь: КИБ, 2005.– С.126–128.

10. Балко С.В. Некоторые аспекты налогообложения аграрних предпрятий/ Материалы VII научно- практической конференции «Научное обеспечение процессов реформирования экономических отношений в условиях рыночной экономики».– Симферополь: КИБ, 2006.–том II.–С.102–105.

11. Балко С.В. Стратегические направления развития системы налогообложения аграрных предприятий// Материалы международной научно-практической конференции «Научное обеспечение процессов реформирования экономических отношений в условиях глобализации».– Симферополь: КИБ, 20–22 апреля 2007.– С.144–147.