Результатом дисертаційної роботи є вирішення наукової задачі формування державної цільової програми підвищення конкурентоспроможності регіонів України. На основі проведеного в роботі дослідження можна зробити наступні висновки: 1. Проведений аналіз сили впливу конкурентоспроможності країн світу на економічне зростання та якість життя населення показав, що між економічним зростанням, якістю життя населення і конкурентоспроможністю країн, що аналізувалися, спостерігається істотний взаємозв'язок: досягнутий рівень конкурентоспроможності є основою економічного зростання, яке впливає на рівень якості життя населення країни. Серед країн світу Україна посідає невисокі місця практично по всім соціально-економічним показникам. Позитивні тенденції в економічному розвитку України та її регіонів в останні кілька років мають несуттєвий вплив на підвищення якості життя населення. Однією з основних причин цього є низька конкурентоспроможність вітчизняних товарів, підприємств, регіонів та країни в цілому. 2. Аналіз нормативно-правових, законодавчих і програмних документів показав, що в Україні на сьогоднішній день практично не існує методологічної і теоретичної бази для розробки державної цільової програми з підвищення конкурентоспроможності країни та її регіонів. При цьому в Україні діють або перебувають у стадії розробки близько 300 цільових програм. У роботі запропоновано методику формування державної цільової програми, в основу якої покладено загальноорієнтовані напрямки підвищення конкурентоспроможності регіонів України, яка є підґрунтям підвищення економічного зростання та якості життя населення. Механізм дії методики формування цільової програми спрямований на виявлення найбільш дієвих факторів, які характеризують конкурентоспроможність регіонів, що впливають на якість життя населення регіонів України і вироблення векторів державного і регіонального управління в соціально-економічній сфері. 3. Основною ціллю розвитку регіону і держави в цілому є підвищення якості життя населення, на основі сталого економічного зростання. Таким чином, у роботі було проведено комплексне системне дослідження впливу економічного зростання на рівень якості життя населення регіонів України. В результаті були зроблені наступні висновки: регіони з високим економічним зростанням мають низькі і середні показники якості життя населення, регіони з середнім економічним зростанням мають низькі і середні значення якості життя населення, в той же час, регіони з низьким економічним зростанням мають високі і середні показники якості життя населення. Отже, в регіонах країни склалося деформоване соціальне-економічне становище. 4. У роботі на основі аналізу робіт зарубіжних і вітчизняних вчених із застосуванням системно-логічного підходу було уточнено тлумачення поняття «конкурентоспроможність регіону». Під цим поняття мається на увазі здатність його науково-технічних можливостей та впроваджуваної економічної політики забезпечувати виробництво товарів і послуг, які затребувані міжнародним ринком, що в свою чергу створює умови для його стійкого економічного зростання і підвищення рівня життя населення. Для визначення конкурентоспроможності регіону необхідно враховувати безліч факторів, що впливають на дане поняття, проведене дослідження існуючих методів і моделей показало, що найбільш прийнятними для оцінки є рангові статистичні методи. Тому в роботі було запропоновано методику оцінки конкурентоспроможності регіону, яка враховує ієрархію даного явища (макро-, мезо- і мікроконкурентоспроможність), та заснована на обліку природно-ресурсного і економічного потенціалів, продуктивності і ефективності, а також концентрації капіталу в регіоні. Проведений в роботі аналіз рівня конкурентоспроможності регіонів України показав, що вони характеризуються відповідністю рівнів макро-, мезо- і мікроконкурентоспроможності, але високий і середній її рівень підтримують менше половини регіонів. 5. Комплексне дослідження, впливу конкурентоспроможності регіонів на економічне зростання і якість життя населення, показало, що вони мають не стійку кластерну структуру. В країні виділяються регіони, які мали незадовільні соціально-економічні характеристики протягом усього досліджуваного періоду, як при компонентному аналізі, так і при комплексному. Для поліпшення ситуації, що склалася в цих регіонах, необхідно включити їх до державної цільової програми. У зв'язку з існуючими обмеженнями по фінансовим і матеріальним ресурсам була розроблена методика виділення тих регіонів, які мають найбільш низькі показники по трьом критеріям: конкурентоспроможність, економічне зростання і якість життя населення, яка може бути взята за основу вибору першочерговості регіонів України, що підлягають включенню до державної цільової програми. 6. На основі дискретної динамічної когнітивної моделі в роботі було проведено якісне моделювання впливу факторів конкурентоспроможності на показники якості життя населення регіонів України. Проведене якісне моделювання підвищення конкурентоспроможності окремих регіонів України, виявило пріоритетні напрямки в цій сфері; були встановлені фактори конкурентоспроможності, що мають найбільш сильний вплив на підвищення якості життя населення. В результаті дослідження було вироблено ієрархічне дерево цілей програми підвищення конкурентоспроможності на прикладі Харківської області на основі аналізу як компонентного складу показників, що характеризують конкурентоспроможність, економічне зростання і якість життя населення населення, так і впливу факторів конкурентоспроможності на показники якості життя населення, що відображує першочерговість проведення заходів органами державного і регіонального управління у соціально-економічній сфері. |