У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми державної підтримки розвитку малого підприємництва шляхом визначення теоретичних підходів, оцінювання стану регулювання малого підприємництва, обґрунтування децентралізації управління, забезпечення інформаційної підтримки суб’єктів малого підприємництва та запровадження конкурсного фінансування підприємницьких проектів. Отримані в процесі дослідження результати підтвердили покладену в його основу гіпотезу, а їх узагальнення дає змогу сформулювати висновки і внести пропозиції, що мають теоретичне й практичне значення. 1. Визначено, що дотримання інтересів країни і суспільства не є пріоритетом вітчизняного підприємництва. При цьому економічна політика держави, яка проводиться останнім часом, не сприяє розвитку в підприємців соціальної відповідальності. Тому формування соціально-орієнтованої економіки, в рамках якої діятимуть соціально відповідальні підприємці, можливе лише за підтримки держави. Спрямовуючими механізмами суб'єктів підприємництва повинні стати ціннісні орієнтири. Від підприємництва вимагається допомога соціально незахищеним групам населення, здійснення заходів щодо повнішого задоволення соціальних потреб людей, допомога у створенні належних умов життєдіяльності всіх верств населення. Від держави вимагається підтримка дотримання соціальної відповідальності підприємців. 2. Завдання державної політики полягає в досягненні загальної рівноваги, при якій держава прагне підтримувати конкурентну рівновагу, тобто коли споживачі максимізують значення функції корисності, а підприємці максимізують одержаний прибуток. Виходячи з цього побудова державної політики у сфері малого підприємництва полягає у поєднанні принципу невтручання у виробничу діяльність підприємця з принципом соціального партнерства, у дотриманні принципів децентралізації управління та стабільності нормативно-правового режиму. 3. Регуляторні бар’єри, які створюються державою, гальмують розвиток та функціонування малих підприємств у ринкових умовах. Їх негативний вплив простежено у розвитку малого підприємництва Запорізької області. Так, непрозорість регуляторної політики та відсутність законодавчо встановленої відповідальності контрольних органів, значні перешкоди при реєстрації, складність та об’ємність державної звітності призвели до зростання кількості малих підприємств, які займалися операціями з нерухомістю, оптовою та роздрібною торгівлею, здаванням під найм і послугами юридичним особам, тобто тими видами економічної діяльності, які не потребують значних вкладень і витрат. При цьому лише 30% загальної кількості малих підприємств діяли у виробничій сфері. Значний податковий тиск та непропорційні великі відносно до отриманих доходів ставки відрахувань на соціальні заходи призвели до того, що заробітна плата в малих підприємствах залишається на рівні, що є більше ніж у 2 рази нижчим, ніж в цілому по області. Загалом вплив регуляторних бар’єрів виявився в тому, що у 2005 р. 21% малих підприємств не вів господарської діяльності, і було створено тільки 9% нових підприємств від їх загальної кількості. 4. Існують значні розбіжності в рівні сприятливості регуляторного середовища по регіонах, що свідчить як про недостатність контролю за діяльністю державних органів на місцях, так і про низьку ділову етику місцевого підприємництва. Розходження можливостей створення, функціонування та розвитку малих підприємств в адміністративно-територіальних одиницях призвели до значного розкиду показника кількості малих підприємств області у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення: від 96 підприємств у м. Запоріжжі до 10 – у Кам’янко-Дніпровському районі. 5. Відсутність методик оцінки результативності функціонування малого підприємництва залежно від рівня управління в адміністративно-територіальних одиницях визначила необхідність формування авторської методики, яка передбачає систему групувань адміністративно-територіальних одиниць за кількісними та якісними критеріями рівня розвитку малого підприємництва. Їх збігання за більшістю ознак свідчить про наявність прямої залежності між заходами державної підтримки малого підприємництва і реальними показниками його розвитку. Запропонована методика дає змогу виділяти рівні управління в окремих адміністративно-територіальних одиницях та приймати ефективні управлінські рішення щодо підтримки розвитку малого підприємництва. 6. Неефективність чинної політики щодо підтримки малого підприємництва сприяла впровадженню такої системи, яка враховує інтереси самих підприємців. Вона передбачає здійснення заходів з надання допомоги суб’єктам малого підприємництва на місцевому рівні. При цьому передбачено її поділ на дві складові: організація управління та організація підтримки малого підприємництва. Місцеві адміністрації здійснюють вплив на громадські об’єднання підприємців та сприяють розвитку інфраструктури підтримки малого підприємництва. У разі неефективності прийнятих заходів державної підтримки, суб’єкти малого підприємництва мають можливість впливати на державну політику через місцеві та обласні адміністрації. 7. У дисертації запропонована концепція розвитку інформаційного забезпечення підприємців Запорізької області на основі створення інформаційно-маркетингових центрів підприємництва. На місцевому рівні на основі постійного збору та аналізу статистичної інформації щотижня в таких центрах створюються блоки оперативної поточної інформації про стан справ в малому підприємництві: у сфері податків, фінансів, ситуації на кредитному ринку, про ціни на основні товари і послуги в регіоні і сусідніх регіонах. Ця інформація розсилається в усі місцеві інформаційно-маркетингові центри. На державному рівні відбувається взаємодія адміністративно-територіальних одиниць у сфері обміну інформацією про товари та послуги, що виготовляються на території кожного з них. На підставі цього створюється уніфікована бізнес-карта кожної адміністративно-територіальної одиниці, яка містить інформацію про ресурси, інфраструктуру, потенційні можливості території. Це дає змогу залучити додаткові інвестиції для розвитку малого підприємництва. 8. У роботі запропонована дворівнева підтримка соціально значущих проектів, що включає на першому рівні підтримку соціально-ділових центрів, центрів розвитку підприємництва, навчальних центрів місцевої адміністрації і центрів соціальної підтримки населення; на другому – фінансових інститутів, консультаційних центрів, аудиторських фірм, засобів масової інформації, бізнес-центрів, агентств і центрів розвитку малого підприємництва, фондів підтримки, страхових компаній і лізингових фірм. Це забезпечує якнайповнішу реалізацію проектів, дає можливість отримання державних дотацій, пільгового фінансування і кредитування, а отже, ефективного розвитку малого підприємництва. 9. Виходячи з результатів дослідження, запропоновано такі практичні рекомендації: - Державному комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва здійснити заходи щодо створення інформаційної інфраструктури підтримки розвитку малого підприємництва; - Кабінету Міністрів України підготувати пропозиції щодо формування державної регуляторної політики з використанням методики оцінки результативності функціонування малого підприємництва залежно від рівня управління в адміністративно-територіальних одиницях; - обласним державним адміністраціям впровадити систему підтримки малого підприємництва, яка орієнтована на місцевий рівень. |
