1. Вперше виведені теоретичні залежності теплової взаємодії металу з керамічною формою і тривалості кристалізації виливків. 2. Теоретично розраховано розподіл температурних полів у керамічних формах з опорним наповнювачем та без нього. На основі аналізу теплової і механічної взаємодії форми з металом встановлено, що необхідний рівень міцності керамічних форм на вигин складає 1,1...1,5 МПа і повинен досягатися при температурах до 990оС. Розроблено відповідну оригінальну методику контролю міцності керамічних зразків при високих температурах. 3. Досліджено наповнювач алюмосилікатного класу – пірофіліт. Внаслідок низького коефіцієнту термічного розширення (до 6,1*10-6 К-1) і відсутності поліморфних перетворень зі змінами об’єму, пірофіліт надає керамічним формам високу міцність і точність розмірів, що забезпечує виготовлення виливків без дефектів з вини форми. Входячи як наповнювач до складу сумішей з низькомодульним рідким склом, пірофіліт вступає з ним у фізико-хімічну взаємодію і модифікує зв’язувальну композицію. 4. Вивчені процеси взаємодії низькомодульного рідкого скла із кремнеземистими та алюмосилікатними матеріалами. Встановлено, що взаємодія каолінової глини з рідким склом відбувається при нормальній температурі і призводить тільки до покращення вибиваємості або (для керамічних форм) зниження міцності після прожарювання. Взаємодія пірофіліту з низькомодульним рідким склом відбувається саме під час прожарювання керамічних форм, що зумовлюється відмінностями кристалічної будови пірофіліту і каоліну. В результаті замість розплаву лужносилікатної евтектики у кераміці утворюються більш тугоплавкі сполуки, які підвищують робочі температури вище 900оС і забезпечують міцність на вигин кераміки на рівні 1,3...1,6 МПа. 5. Досліджені хімічні принципи утворення фосфатних зв’язувальних систем кислотно-кислотного і амфотерно-кислотного типу. Установлено, що холодне тверднення алюмосилікатних композицій можливе при використанні матеріалів, які містять частки чистого алюмінію або його гідроксиди. 6. Тверднення алюмофосфатних сумішей з рідкої композиції гідроксидів та ортофосфорної кислоти призводить до утворення метафосфатів алюмінію, які піддаються поліморфним перетворенням з повним видаленням фосфорного ангідриду під час нагрівання до 1000оС. Прожарювання до цих температур видаляє увесь фосфор з керамічної форми, що знижує її міцність (з 4,0...6,0 МПа при нормальній температурі до 0,7 МПа при 900...990оС), але усуває можливість дифузії фосфору в поверхню виливка. Тверднення алюмофосфатних сумішей з попередньо приготовленої сухої композиції гідроксидів з ортофосфорною кислотою та наповнювачем призводить до утворення одно- та двозаміщених ортофосфатів алюмінію, які під час прожарювання керамічних форм переходять у тризаміщені, що існують без змін і без виділення фосфорного ангідриду до 1400...1600оС. Додавання каолінової глини до керамічних форм з гідроксидом алюмінію підвищує їх термостійкість та міцність (до 3,0...4,5 МПа при 900...990оС) внаслідок додаткового утворення алюмофосфатів. 7. Вивчені високотемпературні перетворення у матеріалах, на підставі чого визначено оптимальні комбінації наповнювачів для гіпсо-кремнеземистих сумішей. Перетворення кварц при 573оС, яке відбувається із збільшенням об’єму, компенсується перетворенням Са(ОН)2СаО при 530оС із зменшенням об’єму. Взаємно-компенсаційні об’ємні перетворення суміші під час нагрівання підвищують точність форм і виливків. Гідроксид кальцію підвищує загальну та поверхневу міцність сумішей, що зумовлено його спорідненістю за мінералогічним складом до високоміцного гіпсу. 8. Вперше запропонований диференційний термогравіметричний аналіз для встановлення режимів прожарювання гіпсо-кремнеземистих сумішей. Внаслідок цього тривалість циклу прожарювання форм знижено у 1,5 рази. 9. Проведена багатокритеріальна оптимізація рецептур сумішей для виробництва точних виливків дозволяє рекомендувати: - для виготовлення виливків із сплавів на основі чорних металів у багатошарових керамічних формах – суміші із низькомодульним рідким склом; алюмофосфатні суміші з ортофосфорною кислотою (5...10%), гідроксидом алюмінію (15...20%) і каоліновою глиною (10...15%). Наповнювач – пірофіліт; - для виготовлення виливків із сплавів на основі кольорових та благородних металів у гіпсових формах-монолітах – гіпсо-кремнеземисті суміші з комбінованим наповнювачем „пірофіліт (35...45%) – гідроксид кальцію (10...15%) – кварцовий пісок (45...50%)”. Очікуваний економічний ефект від використання нових рецептур сумішей: для процесу лиття сталевих виливків в керамічні форми 1600...2700 грн на 1 т продукції; для процесу лиття виливків із сплавів благородних металів у гіпсо-кремнеземисті форми – 50...60 грн на 1 кг виробів. Проведені виробничі випробування всіх розроблених сумішей. Керамічні форми з НРС та ортофосфорною кислотою заливали сталями 35ХГСЛ та 35Л. Шорсткість поверхонь виливків – 3,2...6,3 мкм, геометрична точність – задовільна. Форми із гіпсо-кремнеземистих сумішей заливали сплавами БрО5Ц5С5 і СрМ875, шорсткість поверхонь не більше 3,2 мкм. Технологія виготовлення форм не потребує заміни існуючого устатковання та коригування параметрів технологічного циклу. |