Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Ботаніка


Шаповал Віктор Володимирович. Флора та рослинність депресій Лівобережжя Нижнього Дніпра : дис... канд. біол. наук: 03.00.05 / УААН; Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр. — Ялта, 2007. — 314арк. : іл. — Бібліогр.: арк. 170-208.



Анотація до роботи:

Шаповал В.В. Флора та рослинність депресій Лівобережжя Нижнього Дніпра. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 – ботаніка. Нікітський ботанічний сад – Національний науковий центр УААН, Ялта, 2007.

Дисертацію присвячено дослідженню структури флори та рослинності депресій Лівобережжя Нижнього Дніпра. Визначено систематичну, ареалогічну, біоморфологічну та екологічну структури флори. У депресійних локалітетах зареєстровано 493 види з 256 родів та 64 родин вищих судинних рослин. У хорологічній організації ендемічного елементу флори депресій Лівобережжя Нижнього Дніпра чітко означені 4 вектори флорогенезисних зв’язків. Домінування неоендеміків та прогресивний ендемізм флори депресій є функцією геологічної молодості території Лівобережжя Нижнього Дніпра, автогенезу Понтичного флористичного центру та його рецентного нижньодніпровського осередку. Розроблено проект синтетичної субординатно-серіальної класифікації біоморф. Подано продромус, синтаксономічний аналіз та ординаційну схему рослинності депресій Лівобережжя Нижнього Дніпра. Продромус об’єднує 7 класів, 7 порядків, 8 союзів, 3 підсоюзи, 15 асоціацій, 5 субасоціацій, 4 варіанти і 3 community; 18 синтаксономічних одиниць описано уперше. Дано пропозиції щодо оптимізації стану популяцій пріоритетних раритетних рослин флори депресій.

1. Уперше методами системно-структурного аналізу та еколого-флористичної класифікації установлено структуру флори та рослинності депресій Лівобережжя Нижнього Дніпра.

2. У флорі депресій зареєстровано 493 види з 256 родів та 64 родин. Очільними родинами є: Asteraceae, Poaceae, Fabaceae, Chenopodiaceae, Brassicaceae, Lamiaceae, Caryophyllaceae, Cyperaceae, Scrophulariaceae, Apiaceae та Polygonaceae. У родовому спектрі домінують Achillea, Potentilla, Veronica, Chenopodium, Plantago, Artemisia, Astragalus, Atriplex, Juncus, Trifolium, Vicia. Показано, що таксономічні параметри флори депресій корелюють з аналогічними атрибутами флор Євразійської степової області; означені риси середземноморських та бореальних флор.

3. За результатами географічного аналізу, флору депресій Лівобережжя Нижнього Дніпра репрезентують голарктичний (домінуючий – 165; 33,47%), євразійський степовий, європейсько-древньосередземний перехідний, древньосередземно-євразійський степовий перехідний та космополітний типи ареалу.

4. Ендемічний елемент депресійної флори: еуендеміки, конфінітні та екстензивні геміендеміки, – об’єднує 72 таксони (14,60%). Еуендеміки репрезентують 1,41% локальної флори. У хорології ендемічного елементу флори депресій означено 4 вектори (базиси) флорогенезисних зв’язків: паннонський, каспійський, локальний дніпровський та присивасько-кримський, що реалізуються через конкретні хорологічні групи, диз’юнкції ареалу та вікаризм. Доведено, що домінування неоендеміків та прогресивність ендемізму флори депресій є функцією геологічної молодості території Лівобережжя Нижнього Дніпра, автогенезу Понтичного флористичного центру та його рецентного нижньодніпровського осередку.

5. Установлено, що флора депресій є гетерогенним біоморфологічним комплексом. У спектрі елементарних біоморф домінують полікарпічні трави (277; 56,19%), за типом дезінтеграції – моноцентричні аклональні біоморфи (248; 50,30%). Біоморфологічна диверсифікація та екологічна лабільність (континуальність онтобіоморф по екологічному градієнту) є морфофізіологічним механізмом цілісності флори депресій, її емергентною адаптивною реакцією на гідрогенні флуктуації і антропопресію.

6. У спектрі екоморф флори депресій превалюють субмезофіти (195; 39,55%) та глікофіти (282; 57,20%). Екобіоморфологічна структура флори депресій почасти корелює з її хорологією.

7. За методом еколого-флористичної класифікації продромус рослинності депресій Лівобережжя Нижнього Дніпра об’єднує класи: Isoeto-Nanojuncetea, Molinio-Arrhenatheretea, Festuco-Brometea, Phragmitо-Magnocaricetea, Lemnetea, Potametea та Plantaginetea majoris, у т.ч. 7 порядків, 8 союзів, 3 підсоюзи, 15 асоціацій, 5 субасоціацій, 4 варіанти і 3 community. Уперше описано 18 синтаксономічних одиниць: 1 союз, 2 підсоюзи, 10 асоціацій та 5 субасоціацій.

8. Установлено, що локалізація фітоценозів депресій скоординована з їх висотним профілем, гідрорежимом і типом ґрунту конкретних зон, історією та актуальним станом антропогенного пресу (фенісекціальної, пасквальної тощо дигресії). Диверсифікація та багатовекторність фітоценотичних зв’язків експлікують тотальну синантропізацію та ксероморфну динаміку рослинності депресій, природність та гомологію даного мозаїчного ландшафтного комплексу.

9. Созологічна компонента флори депресій Лівобережжя Нижнього Дніпра об’єднує 27 таксонів (5,48%), що репрезентують Червоний список МСОП (5), Європейський Червоний список (8), Бернську конвенцію (3), Червону книгу України (10), Червоний список Херсонської області (7) та перелік CITES (1). Формації, що долучені до Зеленої Книги України: Stipeta capillatae, Stipeta ucrainicae, Stipeta lessingianae та Amygdaleta nanae. Означено пріоритетні об’єкти фітобіоти та принципи оптимізації депресій.

10. У синантропній фракції флори депресій (51,12% об’єму локальної флори) домінують аборигенні елементи (апофіти), що є регіонально-самобутньою рисою. Депресії є потенційними екокоридорами та резервами щодо мережі природоохоронних територій Лівобережжя Нижнього Дніпра.

Публікації автора:

1. Дрогобич Н.Ю., Шаповал В.В. Гербарний фонд заповідного степу «Асканія-Нова» // Вісн. Луган. держ. пед. ун-ту імені Т. Шевченка. – 2003. – № 11 (66). – С. 14-17.

2. Дрогобыч Н.Е., Шаповал В.В. Распространение редких, исчезающих и эндемичных видов флоры цветковых в заповедной степи «Аскания-Нова». 2. Эндемичное ядро // Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова». – 2004. – Т. 6. – С. 6-13.

3. Шаповал В.В. Биоморфология флоры депрессий юга Украины // Тр. Никит. ботан. сада. – 2004. – Т. 123. – С. 14-28.

4. Шаповал В.В. Надземна продукція фітоценозів депресій Присивасько-Приазовського низовинного степу // Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова». – 2004. – Т. 6. – С. 14-20.

5. Шаповал В.В. Субординатно-серіальна класифікація біоморф. 1. Проблема методології біоморфоструктурного аналізу флори // Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова». – 2005. – Т. 7. – С 40-57.

6. Дрозд С.В., Шаповал В.В. Матеріали до інвентаризації синантропної флори буферної зони Біосферного заповідника «Асканія-Нова» // Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова». – 2006. – Т. 8. – С. 66-69.

7. Шаповал В.В. До синтаксономії рослинності депресій Лівобережжя Нижнього Дніпра. Класи: Isoeto-Nanojuncetea Br.-Bl. et R. Tx. ex Westhoff et al. 1946, Molinio-Arrhenatheretea R. Tx. 1937 та Festuco-Brometea Br.-Bl. et R. Tx. in Br.-Bl. 1949 // Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова». – 2006. – Т. 8. – С. 15-48.

8. Шаповал В.В. Історія та проблематика ботанічних досліджень подів південної України // Вісн. Луган. нац. пед. ун-ту імені Т. Шевченка. – 2006. – № 13 (108). – С. 144-159.

9. Соломаха В.А., Шаповал В.В., Вініченко Т.С., Мойсієнко І.І. Фітоценотична приуроченість та стан популяцій Allium regelianum A. Becker ex Iljin i Ferula orienthalis L. у регіоні Біосферного заповідника «Асканія-Нова» // Чорноморський ботан. журн. – 2005. – Т. 1, № 1. – С. 66-81.

10. Шаповал В.В. Ендемічний елемент флори депресій Лівобережного Злакового Степу // Чорноморський ботан. журн. – 2006. – Т. 2, № 1. – С. 83-101.

11. Литвиненко О.І., Шаповал В.В. Структурні одиниці Phlomis tuberosa L. в популяціях типчаково-ковилового степу // Метода: Зб. наук. праць. Вип. «Символ». – Херсон: Айлант, 1999. – С. 63-67.

12. Литвиненко О.І., Шаповал В.В. Особливості онтоморфогенезу близьких видів Phlomis L. як основа варіабельності їх поведінки у Причорноморських степах // Состояние и перспективы изучения онтогенеза растений природных и культурных флор Евразии: Мат-лы XV Междунар. науч. конф. (Харьков, 2-5 июня 2003 г.). – Харьков, 2003. – С. 89-91.

13. Шаповал В.В. Структура флори степових депресій півдня України // Актуальные проблемы ботаники и экологии: Мат-лы конф. молодых ученых-ботаников Украины (Одесса, 26-29 сентября 2003 г.). – Одесса, 2003. – С. 102-104.

14. Шаповал В.В. Поширення і структура ценопопуляцій видів роду Phlomis L. (Lamiaceae Lindl.) на території Біосферного резервату «Асканія-Нова» // Й.К. Пачоський та сучасна ботаніка. – Херсон: Айлант, 2004. – С. 184-190.

15. Шаповал В.В. Конструкционные единицы в аспекте субординатно-сериальной системы «биологической флоры» // Конструкционные единицы в морфологии растений: Мат-лы Х Школы по теоретической морфологии растений (Киров, 2-8 мая 2004 г.). – Киров, 2004. – С. 233-235.

16. Шаповал В.В. Рід Phlomis L. sensu lato (Lamiaceae Lindl.) у флорі України: аналіз системи, альтернативи діагностування // Природничі науки на межі століть: Мат-ли наук.-практич. конф. до 70-річчя природничо-географічного факультету Ніж. держ. пед. ун-ту (Ніжин, 23-25 березня 2004 р.). – Ніжин, 2004. – С. 108-109.

17. Шаповал В.В. Динаміка адвентивної флори асканійського степу (ретроспективний аналіз) // Проблеми відтворення та охорони біорізноманіття України: Мат-ли всеукр. студентської наук.-практич. конф. до 115 річниці М.І. Гавриленка (Полтава, 25-26 березня 2004 р.). – Полтава: АСМІ, 2004. – С. 300-302.

18. Шаповал В.В. Структура синантропной флоры депрессий на юге Украины // Заповедное дело: проблемы охраны и экологической реставрации степных экосистем: Мат-лы Междунар. конф. (Оренбург, 2-5 июня 2004 г.). – Оренбург: Ин-т степи УРО РАН, 2004. – С. 193-195.

19. Шаповал В.В. До проблеми методології біоморфоструктурного аналізу флори // Актуальні проблеми ботаніки та екології: Мат-ли конф. молодих учених-ботаніків (Канів, 7-10 вересня 2004 р.). – Канів, 2004. – С. 82-84.

20. Шаповал В.В. Модуси онтогенетичної пластичності виду в ценозах реліктових депресій степу на півдні України // Онтогенез рослин у природному та трансформованому середовищі. Фізіолого-біохімічні та екологічні аспекти: Тези доп. II Міжнар. конф. (Львів, 18-21 серпня 2004 р.). – Львів: СПОЛОМ, 2004. – С. 91.

21. Шаповал В.В. Біоморфологія депресивних ценопопуляцій Damasonium alisma Mill. (Alismataceae Vent.) // Фальц-Фейнівські читання. – Херсон: Терра, 2005. – Т. 2. – С. 255-256.

22. Шаповал В.В. До екологічного аналізу та ординації рослинності депресій Лівобережжя Нижнього Дніпра // Проблеми фундаментальної і прикладної екології, екологічної геології та раціонального природокористування: Мат-ли ІІ Міжнар. наук.-практич. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених (Кривий Ріг, 12 жовтня 2006 р.). – Кривий Ріг: Видавничий дім, 2006. – С. 72-76.

23. Шаповал В.В. Продромус рослинності депресій Лівобережжя Нижнього Дніпра // Актуальні проблеми ботаніки, екології та біотехнології: Мат-ли конф. молодих вчених-ботаніків України (Київ, 27-30 вересня 2006 р.). – К.: Фітосоціоцентр, 2006. – С. 118-119.

24. Дрозд С.В., Шаповал В.В. Синантропна флора агроценозів буферної зони Біосферного заповідника «Асканія-Нова» // Синантропізація рослинного покриву України: Тези наук. доп. (Переяслав-Хмельницький, 27-28 квітня 2006 р.). – К.-Переяслав-Хмельницький, 2006. – С. 65-67.

25. Шаповал В.В. До об’єму судинної флори природного ядра Біосферного заповідника «Асканія-Нова» // Тези доп. І-го відкритого з’їзду фітобіологів Херсонщини (Херсон, 6 квітня 2006 р.). – Херсон: Айлант, 2006. – С. 64.

26. Шаповал В.В. Ammania verticillata (Ard.) Lam. у подах Лівобережного Злакового Степу // Синантропізація рослинного покриву України: Тези наук. доп. (Переяслав-Хмельницький, 27-28 квітня 2006 р.). – К.-Переяслав-Хмельницький, 2006. – С. 215-218.

27. Шаповал В.В. Локальні адвенти у флорі природного ядра Біосферного резервату «Асканія-Нова» // Досягнення та проблеми інтродукції рослин в степовій зоні України: Тези доп. І Міжнар. наук.-практич. конф. (Херсон, Нова Каховка, 18-20 жовтня 2006 р.). – Херсон: Айлант, 2006. – С. 72-74.