Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Ботаніка


230. Рифф Любов Едуардівна. Флора і рослинність кам'янистих відслонень Гірського Криму: дис... канд. біол. наук: 03.00.05 / УААН; Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр. - Ялта, 2004.



Анотація до роботи:

Рифф Л.Е. Флора та рослинність кам’янистих відслонень Гірського Криму. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 – ботаніка. Нікітський ботанічний сад – Національний науковий центр УААН, Ялта, 2004.

Дисертація присвячена дослідженню структури флори та рослинності кам’янистих відслонень різних материнських порід Гірського Криму. В обстежених місцезростаннях виявлено 682 види із 339 родів та 77 родин вищих судинних рослин. Проведено аналіз систематичної, ареалогічної, біоморфологічної та екологічної структури флори. Синтаксономія рослинності включає 3 класи (Asplenietea trichomanis, Thlaspietea rotundifolii і Onosmo polyphyllae-Ptilostemonetea), 10 порядків, 14 союзів, 4 підсоюзи, 35 асоціацій, 19 субасоціацій. Із них 54 синтаксони описано уперше. Проведено ординацію угруповань залежно від типу гірської породи та висоти над рівнем моря. Виявлено 115 рідкісних таксонів, серед них Anthericum liliago - новий вид для флори Криму, і 35 рідкісних синтаксонів. Запропоновано заходи щодо їх охорони.

1. В дисертації на основі порівняльного аналізу систематичної, ареалогічної, біоморфологічної та екологічної структури флори та класифікації рослинності уперше визначено ступінь флористичного та фітоценотичного різноманіття рослинного покриву кам’янистих відслонень Гірського Криму, що дало змогу оцінити його созологічну значущість та запропонувати заходи щодо охорони.

2. На кам’янистих відслоненнях Гірського Криму виявлено 682 види із 339 родів та 77 родин вищих судинних рослин. Найбагатішою є флора відслонень верхньоюрських вапняків, найбіднішою – роговиків. Найбільшу кількість спільних видів мають флори виходів верхньоюрських вапняків та магматичних порід, а найбільша відносна подібність властива флорам магматичних порід і роговиків. Найбільшою своєрідністю відрізняються флори карбонатних порід.

3. Флора кам’янистих відслонень Гірського Криму носить у цілому середземноморський характер, що підтверджується даними аналізу систематичної та ареалогічної структури. У спектрах провідних родин та родів лідирують таксони, притаманні флорам Середземномор’я. Понад три четвертини видового складу зустрічаються у середземноморському регіоні, при цьому найбільший тип складають рослини з давньосередземноморським ареалом, а найбільшу групу – кримські ендеміки.

4. Виявлено такі особливості біоморфологічної структури флори кам’янистих відслонень у порівнянні з флорою регіону в цілому: підвищення значення озимих однорічників та напівчагарничків; ефемерів і ефемероїдів, що відростають у пізньолітньо-осінній період, та літньо-зимовозелених рослин; видів зі стрижневою кореневою системою, без підземних пагонів та з каудексами. На основі порівняльного аналізу біоморфологічної структури флор обстежені гірські породи можна розділити на дві групи. До першої відносяться безкарбонатні водотривкі темнокольорові субстрати (магматичні, роговики та глинисті сланці). Для флор їх відслонень характерне збільшення частки озимих однорічників-ефемерів з короткою кореневою системою. В другу групу входять водопроникні карбонатні породи світлого кольору (верхньоюрські вапняки, вапняки та мергелі крейди-палеогену), а також верхньоюрські конгломерати. В їх флорах переважають полікарпічні трави, здебільшого, з літньо-зимовозеленим типом вегетації та глибокою кореневою системою. Ці відмінності обумовлені як властивостями самих гірських порід, так і особливостями їх розташування в регіоні.

5. Екологічна структура флори кам’янистих відслонень Гірського Криму характеризується підвищенням значення ксерофітного елемента, зростанням частки геліофітів, абсолютним домінуванням глікофітів. Найксеричніші умови створюються на відслоненнях вапняків та мергелів крейди-палеогену. Кількість геліофітів відносно більша на конгломератах, вапняково-мергелістих відкладеннях та глинистих сланцях.

6. Рослинність кам’янистих відслонень Гірського Криму за методом Браун-Бланке розподілена на 3 класи (Asplenietea trichomanis, Thlaspietea rotundifolii і Onosmo polyphyllae-Ptilostemonetea), 10 порядків, 14 союзів, 4 підсоюзи, 35 асоціацій, 19 субасоціацій. Із них 54 синтаксони (1 порядок, 10 союзів, 4 підсоюзи, 29 асоціацій, 10 субасоціацій) описано уперше. Багато одиниць є ендемічними для півострова, що свідчить про своєрідність його рослинного покриву.

  1. В результаті ординації встановлено, що фітоценотичне різноманіття рослинності кам’янистих відслонень Гірського Криму приблизно в рівній мірі обумовлено двома провідними факторами: відмінністю фізико-хімічних властивостей підстилаючих гірських порід та різницею у гідротермічному режимі місцезростань. Підтверджено наявність вертикальної поясності у розподілі вивченого типу рослинності за висотним профілем Кримських гір.

8. Петрофітні місцезростання Гірського Криму є осередком видоутворення і місцем зосередження раритетного фітогенофонду. Ендеміки складають 12% їх флори, що більше, ніж в цілому по регіону. Найважливішими центрами ендемізму, особливо реліктового, є відслонення карбонатних порід – вапняків і мергелів верхньої юри та крейди-палеогену. Виявлено 115 видів, які мають охоронний статус або рекомендуються до охорони. Знайдено новий для флори Криму вид (Anthericum liliago), а також нові місцезростання ще восьми надзвичайно рідкісних таксонів. Найцікавішими у синфітосозологічному аспекті є угруповання прияйлинських вапнякових осипів. Запропоновано нові перспективні для включення в природно-заповідний фонд України території.

Публікації автора:

  1. Рыфф Л.Э. Структура флоры обнажений верхнеюрских известняков южного макросклона Главной гряды Крымских гор // Бюл. Никит. ботан. сада. – 1998. – Вып. 80. – С. 21-26.

  2. Рыфф Л.Э. Растительность осыпей на магматических породах и роговиках в Горном Крыму // Укр. фітоцен. зб. – 1999. – Сер. А, вип. 3 (14). – С. 67-84.

  3. Рыфф Л.Э. Эндемичные сообщества скал среднего и верхнего поясов Горного Крыма (Drabo cuspidatae-Campanulion tauricae; Potentilletalia caulescentis) // Укр. фітоцен. зб. – 2000. - Сер. А, вип. 1 (16). – С. 53-61.

  4. Рыфф Л.Э. Об отношении растений каменистых обнажений Горного Крыма к химизму субстрата // Бюл. Никит. ботан. сада. – 2001. – Вып. 84. – С. 36-39.

  5. Рыфф Л.Э. Редкие растения осыпей Крыма // Тр. Никит. ботан. сада. – 2001. – Т. 120. – С. 58-63.

  6. Рыфф Л.Э. Состав биоморф флоры каменистых обнажений Горного Крыма // Учен. зап. Таврич. нац. ун-та. Сер. Биология. – 2001. – Т. 14 (53), № 1. – С. 189-193.

  7. Рифф Л.Е. Тенденції змін петрофітної флори та рослинності Гірського Криму під впливом антропогенних факторів // Наук. вісник Ужгород. нац. ун-та. Сер. Біологія. – 2001. - № 10. – С. 68-70.

  8. Корженевский В.В., Рыфф Л.Э. О новых синтаксонах и объеме класса Onosmo polyphyllae-Ptilostemonetea // Вісті Біосферного заповідника “Асканія-Нова”. – 2002. – Т. 4. – С. 20-29.

  9. Рыфф Л.Э., Корженевский В.В. О флористических находках в Гурзуфском амфитеатре // Проблемы дендрологии, садоводства и цветоводства: Тез. докл. Междунар. конф. молодых ученых 25-27 сент. 1995 г. – Ялта, 1995. – С. 138.

  10. Рыфф Л.Э. Растительность скал и осыпей Горного Крыма // Тез. VII Молодеж. конф. ботаников в Санкт-Петербурге 15-19 мая 2000 г. – С.-Петербург, 2000. – С. 202.

  11. Рыфф Л.Э. Редкие и эндемичные растения скал и осыпей Горного Крыма // Актуал. вопросы современной биологии: Матер. I респ. конф. молодых ученых Крыма 18 мая 2000 г. – Симферополь: Таврия, 2000. – С. 27.

  12. Рыфф Л.Э. Флористические находки на денудационных склонах Горного Крыма // Современные научные исследования в садоводстве: Матер. Междунар. конф. по садоводству 11-13 сент. 2000 г. - Ч. 3. – Ялта, 2000. – С. 115-119.

  13. Рыфф Л.Э. Рекреация и проблема синантропизации скальной флоры ЮБК // Туризм на пороге III тысячелетия: экология, образование, культура, информация: Матер. Междунар. науч.-практ. конф. 26-29 сент. 2000 г. – Ялта, 2000. – С. 114-115.

  14. Рыфф Л.Э. Свойства материнских пород как основа фиторазнообразия Горного Крыма // Геоэкологические и биоэкологические проблемы Северного Причерноморья: Матер. Междунар. науч.-практ. конф. 28-30 марта 2001 г. - Тирасполь, 2001. – С. 250-251.

  15. Рыфф Л.Э. Редкие растения каменистых обнажений на заповедных территориях Горного Крыма // Заповедники Крыма на рубеже тысячелетий: Матер. респ. конф. 27 апр. 2001 г. – Симферополь, 2001. – С. 101-102.

  16. Рыфф Л.Э. Методические аспекты и перспективы изучения петрофитной растительности // Актуальные проблемы геоботаники. Современные направления исследований в России: методологии, методы и способы обработки материалов: Тез. докл. школы-конф. 22-26 окт. 2001 г. – Петрозаводск, 2001. – С. 156-157.

Волокитин Ю.С., Рыфф Л.Э. Урочище “Мертвая долина” (ЮБК) – территория, перспективная для сохранения биоразнообразия // Заповедники Крыма. Биоразнообразие на приоритетных территориях: 5 лет после Гурзуфа: Матер. II науч. конф. 25-26 апр. 2002 г. – Симферополь, 2002. – С. 43-46.

Рыфф Л.Э. О некоторых редких петрофитах Горного Крыма и проблемах их охраны // Заповедники Крыма. Биоразнообразие на приоритетных территориях: 5 лет после Гурзуфа: Матер. II науч. конф. 25-26 апр. 2002 г. – Симферополь, 2002. – С. 219-221.

  1. Рыфф Л.Э. Редкие петрофитные фитоценозы Горного Крыма и вопросы их охраны // Гори і люди (у контексті сталого розвитку): Матер. Міжнар. конф. 14-18 жовтня 2002 р. – Рахів, 2002. – Т. 2. – С. 452-455.

Крайнюк К.С., Рифф Л.Е. Рослинний покрив півострова Меганом (Крим) // Ю.Д.Клеопов та сучасна ботанічна наука: Матер. читань, присвячених 100-річчю з дня народження Ю.Д.Клеопова 10-13 лист. 2002 р. – К.: Фітосоціоцентр, 2002. – С. 234-238.

Рифф Л.Е. Продромус рослинності кам’янистих відслонень Гірського Криму // Ю.Д.Клеопов та сучасна ботанічна наука: Матер. читань, присвячених 100-річчю з дня народження Ю.Д.Клеопова 10-13 лист. 2002 р. – К.: Фітосоціоцентр, 2002. – С. 286-289.