Мирза-Сіденко Валентина Миколаївна. Флора і рослинність Добровеличківсько-Олександрівського геоботанічного округу та їх созологічне значення: дисертація канд. біол. наук: 03.00.05 / Інститут ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України. - К., 2003.
Анотація до роботи:
Андрієнко Т.Л., Прядко О.І., Сіденко (Мирза-Сіденко) В.М. Рослинний світ гранітних відслонень Кіровоградщини та його охорона // Український ботанічний журнал. – 1995. – 52, №6. – С. 866-873.
Сіденко (Мирза-Сіденко) В.М. Рідкісні види лісостепової частини Кіровоградщини // Український ботанічний журнал. – 2000. – 57, №6. – С. 697-701.
Сіденко (Мирза-Сіденко) В.М. Рослинність Добровеличківсько-Олександрівського геоботанічного округу ( Кіровоградська область) // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Біологія. – 2002. – №4(19). – С. 11-17.
Онищенко В.А., Сіденко (Мирза-Сіденко) В.М. Класифікація лісової рослинності ур. Чорний ліс (Знам’янський район Кіровоградської області) // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Серія: Біологія. – 2002. – Вип. 145. – С. 178-194.
Прядко О.І., Онищенко В.А., Сіденко (Мирза-Сіденко) В.М. Ботанічні раритети Кіровоградщини // Заповідні куточки Кіровоградської землі. – К.: Арктур-А, 1999. – С. 34-51.
Сіденко (Мирза-Сіденко) В.М. Аналіз сучасного стану і тенденцій розвитку природно-заповідного фонду Кіровоградської області // Регіональні географічні дослідження. Наукові вісті. – Кіровоград, 1999. – С. 13-21.
Прядко О.І., Сіденко (Мирза-Сіденко) В.М., Арап Р.Я. Проектований Чорнолісько-Дмитрівський заповідник на Кіровоградщині // Проблеми становлення і функціонування новостворених заповідників. – Гримайлів, 1995. – С. 224-225.
Сіденко (Мирза-Сіденко) В.М. Веселобоковеньківський регіональний ландшафтний парк як заповідна територія з високим рекреаційним потенціалом // Актуальні проблеми валеологічної освіти, оздоровчої фізичної культури та фізичної реабілітації в навчальних закладах України: Зб. наукових праць Кіровоградського державного педуніверситету. – Кіровоград, 2000. – С. 67-70.
Мирза-Сіденко В.М. Рідкісні рослинні угруповання Добровеличківсько-Олександрівського геоботанічного округу (Кіровоградська область) та стан їх охорони // Матеріали XI з’їзду Українського ботанічного товариства. – Харків, 2001. – С. 247-248.
Мирза-Сіденко В.М. Флора і рослинність Добровеличківсько-Олександрівського геоботанічного округу та їх созологічне значення. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 – ботаніка. – Інститут ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України, Київ, 2003.
Дисертація присвячена вивченню флори і рослинності Добровеличківсько-Олександрівського геоботанічного округу та їх созологічного значення. Встановлено, що флора регіону нараховує 937 видів, які належать до 430 родів, 98 родин та 4 відділів. Виконано аналіз її систематичної, біоморфологічної, еколого-ценотичної, географічної структури та процесів синантропізації флори. Складено класифікаційну схему рослинності Добровеличківсько-Олександрівського геоботанічного округу за домінантною системою, яка включає 5 типів рослинності та 60 формацій. Розроблена синтаксономічна схема рослинності Чорного лісу (за системою Браун-Бланке), яка нараховує 1 клас, 1 порядок, 2 союзи, 2 асоціації, 5 субасоціацій. Проаналізовані динамічні зміни рослинності регіону. Виявлено 145 рідкісних і малопоширених видів, з них 26 занесені до „Червоної книги України”, 4 – до Світового Червоного списку, 3 – до Європейського Червоного списку. 119 видів є регіонально рідкісними. Виділено 12 рідкісних угруповань, включених до Зеленої книги України. Запропонована схема екологічної мережі на досліджуваній території.
Спонтанна флора судинних рослин досліджуваного регіону нараховує 937 видів вищих рослин, які належать до 430 родів, 98 родин, 4 відділів. Провідними родинами є Asteraceae (125 видів; 52 роди), Poaceae (83; 41), Fabaceae (60; 16), Lamiaceae (52; 24), Brassicaceae (46; 30), Cyperaceae (44; 10), Caryophyllaceae (43; 18), Rosaceae (40; 19), Apiaceae (36; 25), Ranunculaceae (33; 15). В 10 провідних родинах зосереджено 60% усіх видів флори.
Біоморфологічний аналіз флори виявив переважання трав’яних полікарпіків (600 видів, 64,0%) з напіврозетковою та безрозетковою будовою пагонів. Висока частка терофітів (13,3%) свідчить про значний вплив на структуру флори антропогенних факторів. Біоморфологічна структура флори в цілому типова для регіональних флор помірних широт Голарктики.
Еколого-ценотичний спектр флори характеризується переважанням видів степової (135 видів, 14,4%), лучно-степової (123 види, 13,1%), неморально-лісової (119 видів, 12,7%) еколого-ценотичної груп. Значна участь рудеральної еколого-ценотичної групи (105 видів, 11,2%) свідчить про антропогенний тиск на екосистеми регіону досліджень.
Географічна структура флори характеризується переважанням субмеридіонально-субтемператних зональних типів та субконтинентально-субокеанічних кліматипів. За регіональним типом превалюють види з європейським, європейсько-західноазійським, євразійським типами ареалів. У складі флорі нараховується 34 субендемічних види, їх більшість належить до понтичного типу.
Синантропний елемент флори включає 231 вид (24,6% усієї флори), адвентивних видів – 128 (13,7%), серед них більшість – археофіти. Лідерами адвентивної фракції є рудеранти (40%). За походженням переважають давньосередземноморські та північноамериканські види. Відмічені тенденції поширення у складі синантропної флори широкоареальних видів.
Природна рослинність збереглась на 15-16% площі регіону дослідження, в її складі переважає лісова рослинність (9%). Розміщення рослинності є нерівномірним. Значні площі займають антропогенно трансформовані території.
Рослинність регіону за домінантною класифікацією представлена 5 типами (Silvae, Steppa, Prata, Paludes, Vegetatia aquatica). В її складі ми виділяємо 12 класів формацій, 17 груп формацій, 60 формацій, 31 групу асоціацій. Флористична класифікація лісової рослинності Чорного лісу розроблена за системою Браун-Бланке та налічує 1 клас, 1 порядок, 2 союзи, 2 асоціації, 5 субасоціацій.
Серед сучасних динамічних змін рослинності відмічені дигресивні (викошування, випасання, рубки, рекреаційне навантаження) та демутаційні (природні і штучні). При заростанні водойм активно виявляються сингенетичні зміни.
На основі созологічного аналізу у флорі Добровеличківсько-Олександрівського геоботанічного округу нами виявлено 145 рідкісних і малопоширених видів. З них 4 – це види із Світового, 3 – з Європейського Червоного списків, 1 – з Додатку Бернської конвенції, 26 – з Червоної книги України. 119 видів є регіонально рідкісними. Виділено 12 фітоценозів, занесених до Зеленої книги України. Пропонуємо включити до наступного видання Червоної книги України Sedum borissovae, Bellevalia sarmatica, до Зеленої книги України - реліктові болотні угруповання Equiseteta telmateia на рівнинній частині України.
Природно-заповідну мережу регіону досліджень формують 106 об’єктів і територій загальною площею 8477 га. В цілому природно-заповідна мережа задовільно репрезентує регіональну флору і рослинність. Запропоновані (за участю автора) для охорони природні території сприятимуть збільшенню репрезентативності природно-заповідної мережі. Запропонована регіональна екологічна мережа стане частиною загальнодержавної екомережі в південній частині Правобережного Лісостепу між Бузьким та Дніпровським екологічними коридорами.
Публікації автора:
Андрієнко Т.Л., Прядко О.І., Сіденко (Мирза-Сіденко) В.М. Рослинний світ гранітних відслонень Кіровоградщини та його охорона // Український ботанічний журнал. – 1995. – 52, №6. – С. 866-873.
Сіденко (Мирза-Сіденко) В.М. Рідкісні види лісостепової частини Кіровоградщини // Український ботанічний журнал. – 2000. – 57, №6. – С. 697-701.
Сіденко (Мирза-Сіденко) В.М. Рослинність Добровеличківсько-Олександрівського геоботанічного округу ( Кіровоградська область) // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Біологія. – 2002. – №4(19). – С. 11-17.
Онищенко В.А., Сіденко (Мирза-Сіденко) В.М. Класифікація лісової рослинності ур. Чорний ліс (Знам’янський район Кіровоградської області) // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Серія: Біологія. – 2002. – Вип. 145. – С. 178-194.
Прядко О.І., Онищенко В.А., Сіденко (Мирза-Сіденко) В.М. Ботанічні раритети Кіровоградщини // Заповідні куточки Кіровоградської землі. – К.: Арктур-А, 1999. – С. 34-51.
Сіденко (Мирза-Сіденко) В.М. Аналіз сучасного стану і тенденцій розвитку природно-заповідного фонду Кіровоградської області // Регіональні географічні дослідження. Наукові вісті. – Кіровоград, 1999. – С. 13-21.
Прядко О.І., Сіденко (Мирза-Сіденко) В.М., Арап Р.Я. Проектований Чорнолісько-Дмитрівський заповідник на Кіровоградщині // Проблеми становлення і функціонування новостворених заповідників. – Гримайлів, 1995. – С. 224-225.
Сіденко (Мирза-Сіденко) В.М. Веселобоковеньківський регіональний ландшафтний парк як заповідна територія з високим рекреаційним потенціалом // Актуальні проблеми валеологічної освіти, оздоровчої фізичної культури та фізичної реабілітації в навчальних закладах України: Зб. наукових праць Кіровоградського державного педуніверситету. – Кіровоград, 2000. – С. 67-70.
Мирза-Сіденко В.М. Рідкісні рослинні угруповання Добровеличківсько-Олександрівського геоботанічного округу (Кіровоградська область) та стан їх охорони // Матеріали XI з’їзду Українського ботанічного товариства. – Харків, 2001. – С. 247-248.