Анотація до роботи:

Петренко С. Д. Фізіолого-біохімічні процеси і продуктивність картоплі залежно від застосування мікробіологічних препаратів і їх сумісної дії з мінеральними добривами на чорноземах Центрального Лісостепу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.12 – фізіологія рослин. – Уманський державний аграрний університет, Умань, 2007.

Дисертаційну роботу присвячено актуальному питанню – оптимізації росту та розвитку, вивченню фізіолого-біохімічних процесів у рослинах картоплі нових сортів при застосуванні різних норм мінеральних добрив як без мікробіологічних препаратів, так і при комплексній їх дії з метою вдосконалення сортової технології вирощування продовольчої картоплі.

Рекомендовано оптимальні норми добрив у поєднанні з мікробіологічними препаратами та без застосування їх, які сприяють оптимізації росту та розвитку фотосинтетичної діяльності, формуванню максимальної урожайності екологічно чистих і біологічно повноцінних бульб, властивих конкретному сорту картоплі.

Обґрунтовано економічну ефективність вирощування картоплі нових сортів при різних нормах мінеральних добрив та застосування мікробіологічних препаратів. Приведено оптимальні норми внесення мінеральних добрив під картоплю нових сортів.

У дисертації викладено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового питання, яке полягає у встановленні закономірностей формування фотосинтетичної діяльності рослин, якою визначається врожайність і якість бульб картоплі сортів Повінь, Ольвія, занесених до Державного реєстру сортів рослин України, і вирішене шляхом застосування мікробіологічних препаратів діазофіту і фосфороентерину сумісно з мінеральними добривами та їх комплексної дії на чорноземі типовому легкосуглинистому Центрального Лісостепу України.

1. Обробка садивних бульб мікробіологічними препаратами діазофітом і фосфороентерином забезпечує вищу загальну продуктивність фотосинтезу, зростання листкового індексу на 10-12%, урожайності на 16-24 ц/га порівняно з контрольним варіантом.

2. При сумісному застосуванні мікробіологічних препаратів з мінеральними добривами вплив цих препаратів на фотосинтетичну діяльність обох сортів проявлявся лише при нормі мінеральних добрив N₆₀P₆₀K₆₀.

3. Приріст урожайності бульб картоплі на фоні N₆₀P₆₀K₆₀ від застосування діазофіту складав в середньому для обох сортів 25-28 ц/га, а фосфороентерину 20-22 ц/га. На більш високих агрохімічних фонах застосування цих препаратів не підвищувало врожайність бульб досліджуваних сортів картоплі.

4. Рівень врожайності і якості бульб картоплі визначається особливостями фотосинтетичної діяльності сорту. Вища загальна продуктивність фотосинтезу сорту Ольвія забезпечує вищу врожайність порівняно з сортом Повінь. В середньому за три роки урожайність бульб Ольвії при нормі добрив N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀ становила 334 ц/га, а Повені – 298 ц/га.

5. На фотосинтетичну діяльність і врожайність сортів картоплі мали вплив погодні умови періоду вегетації, сукупна дія яких характеризується величиною гідротермічного коефіцієнта (ГТК). За цим показником найкращі метеорологічні умови для обох сортів були у 2005 році – ГТК 1,3, а менш сприятливі у 2003 році – ГТК 1,1.

6. Підвищення збору основних сполук – компонентів біохімічного складу бульб у середньому за три роки зростало з підвищенням норм добрив до максимальної, приріст збору сухих речовин становив 20,9-26,8 ц/га, крохмалю 14,8-18,6 ц/га, сирого протеїну 3,8-4,3 ц/га. Сорт Ольвія забезпечив на найвищому агрохімічному фоні збір сухих речовин – 76 ц/га і крохмалю – 54 ц/га; сорт Повінь відповідно – 65,5 ц/га та 45,2 ц/га. Мікробіологічні препарати діазофіт і фосфороентерин не позначалися на якості бульб, але завдяки підвищенню врожайності сприяли підвищенню збору цих компонентів з одиниці площі посіву.

7. Максимальна кількість нітратів у бульбах картоплі за три роки спостерігалась на найвищому агрохімічному фоні – N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀ і досягала в середньому 96 та 98 мг/кг сирої маси бульб, що вище на 246 % у бульбах Ольвії і на 217 % у бульбах Повені, ніж у контрольному варіантові досліду. Але навіть такий вміст нітратів був значно меншим від гранично допустимої концентрації, що пов’язано головним чином з біологічними особливостями цих сортів картоплі. Мікробіологічні препарати діазофіт і фосфороентерин суттєво не впливали на накопичення нітратів.

8. Кулінарні якості картоплі, такі як смак варених бульб, ферментативне та неферментативне потемніння м’якушу, визначалися як внутрішніми, так і зовнішніми факторами. Бульби досліджуваних сортів картоплі мали практично однакові смакові якості – 6,7-6,8 бала. Підвищені норми добрив сприяли погіршенню смаку бульб, зростанню їх ферментативного і неферментативного потемніння м’якуша. Значне погіршення смаку бульб (на 1,1 бала у Повені і 1,3 бала у Ольвії) спостерігається тільки на максимальному агрохімічному фоні. При невисоких нормах мінеральних добрив цей показник якості бульб не зазнає значних змін.

9. Вирощування високопродуктивних сортів картоплі із застосуванням мінеральних добрив та мікробіологічних препаратів є економічно доцільним. Рівень рентабельності залежно від сорту картоплі становив 85,7-90,5 % при собівартості 1 тонни бульб 289-296 грн. При внесенні мінеральних добрив з розрахунку N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀ рівень рентабельності підвищився на 45,1-55,1% при зниженні собівартості 1 тонни бульб на 58-66 грн. Комплексне застосування мікробіологічних препаратів з мінеральними добривами в нормі N₆₀P₆₀K₆₀ сприяло підвищенню рівня рентабельності на 16,0-23,8% та зниженню собівартості 1 тонни бульб на 19-23 грн порівняно з фоном мінеральних добрив.

10. Сорти картоплі Повінь і Ольвія, рекомендовані для чорноземів Центрального Лісостепу, позитивно реагують на високий агрохімічний фон (N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀), забезпечуючи значні прирости врожаю на 158-161%. При цьому зростає на 147-155% збір сухих речовин, крохмалю – на 149-153%, протеїну – на 174-176%. Разом з тим дещо погіршуються кулінарні якості бульб (смак та потемніння м’якуша бульб), збільшується вміст нітратних форм азоту, який не перевищує гранично допустимих концентрацій.