Анотація до роботи:

Кобза М. Т. Фізіологічний аналіз впливу занять фізичним вихованням на адаптацію до фізичних навантажень і здоров’я студентів.– Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук по спеціальності 03.00.13 – фізіологія людини і тварин. Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, Сімферополь, 2001.

Ефективна система фізичного виховання (ФВ) студентів, здатна забезпечити істотнє поліпшення їх здоров’я і фізичної підготовленості, може бути забезпечена за рахунок такого використання засобів і методів ФВ, за якого формується довготривалий адаптаційний ефект (ДАЕ). Виявлена можливість досягнення ДАЕ, що зберігається на протязі року після припинення занять ФВ при збільшенні кількості або інтенсивності цих занять. Виявлена етапність розвитку ДАЕ. Спочатку посилюються відновні процеси, що забезпечують стимуляцію м’язової працездатності за рахунок збульшеня вкладу гемодинаміки у це зростання. У подальшому активізуються тканинні фактори відновлення працездатності, проявом цього є економізація діяльності серця. Розвиток ДАЕ супроводжується зростанням рівня кореляційних зв’язків рухової функції з гемодинамікою, підвищенням енергетики і інтеграції функцій організму.

1. Перспективним напрямом в розробці проблеми ФВ студентів є системний підхід, що базується на використанні теорії функціональної системи, основним корисним результатом – системоформуючим фактором – якої є формування тривалої стійкої адаптації.

2. Тривалий адаптаційний ефект, що зберігається на протязі року після припинення програмних занять ФВ є в своїй функціональній основі різностороннім явищем, змість якого становлять прогресивні зміни рухової функції (збільшення в середньому на 21,2%) з її окремими елементами (підвищення в середньому від 8,1 до 73,3%), економізація діяльності серця як в відпочинку (в середньому на 3,1%), так і в умовах стандартних фізичних навантажень (в середньому на 9,8%), а також зниження "серцевої ціни" роботи (в середньому на 5,6%), а також прискорення процесів відновлення рухової функції і реакцій серцево-судинної системи.

3. В розвитку тривалого адаптаційного ефекту має місце певна етаповість: спочатку спостерігається посилення відновних процесів, які забезпечують підвищення м’язової працездатності і прогресивні зміни рухової функції. На цьому етапі реєструється посилення вкладу судинних реакцій, які забезпечують м’язову працездатність. Пізніше, в умовах зростання м’язової працездатності спостерігається активізація тканинних факторів відновлення. При цьому зменьшуються потреби стомлених м’язів до гемодинаміки, тобто відбувається своєрідна "автономізація" м’язів, що стають меньш залежними від судинного фактору їх відновлення. Проявом цих змін є економізація діяльності серця і зниження "серцевої ціни" роботи.

4. В процесі формування тривалого адаптаційного ефекту під впливом оптимальних занять ФВ в організмі студентів зростає рівень кореляційних взаємозалежностей рухової функції з гемодинамікою і оздоровчим потенціалом організму. Звичайні, неконтрольовані за величиною і інтенсивністю навантажень, заняття ФВ, як правило, істотньо знижують рівень цих взаємозалежностей.

5. Найбільш важливою стороною тривалого адаптаційного ефекту, що формується під впливом систематичних занять ФВ, є збільшення потенціалу здоров’я, яке зберігається на протязі року після припинення програмних занять ФВ. Виразом цього є підвищення максимального використання кисню (енергетичний компонент здоров’я) в середньому на 5,1% і показника моторно-кардіальної кореляції (інтеграційний компонент здоров’я) в середньому на 5,5% в порівнянні з вихідним рівнем, зареєстрованим на початку занять ФВ на першому році навчання. Загальна захворювальність при цьому виявляється зниженою в середньому на 12,8%.

6. В процесі дворічних занять ФВ тривалий адаптаційний ефект в організмі студентів формується або тоді, коли збільшується – до 6-8 годин на тиждень кількість звичайних, тобто із середньою інтенсивністю навантажень (максимальна частота серцевих скорочень до 140-150 скор./хв), занять, або коли при звичайній кількості таких занять – два півторагодинних заняття на тиждень – в них збільшується (відповідно, до рівня 160-180 скор./хв) інтенсивність фізичних навантажень.

7. Звичайні заняття ФВ, в яких на протязі перших двох років навчання використовуються два півторагодинних заняття на тиждень, а інтенсивність фізичних навантажень, вимірювана за частотою серцевих скорочень, не перевищує 140-150 скор./хв, не забезпечують тривалого адаптаційного ефекту. Через рік після припинення таких занять слабо виражені адаптаційні зміни повністю зникають. Відсутність контролю за інтенсивністю фізичних навантажень і моторною плотністю звичайних занять ФВ призводить до того, що такі заняття супроводжуються погіршенням функціонального стану організму і зростанням захворювальності студентів в процесі їх навчання у вузі.

8. Положення про формування тривалого адаптаційного ефекту як основного корисного результату ФВ і системоформуючого фактору функціональної системи "ФВ – організм і особистість студента" відкриває перспективу конкретизації значення кожного з елементів методики і організації занять фізичними вправами, а також умов учбової діяльності, режиму праці і відпочинку як конкретних внесків у досягнення цього результату. Такий підхід може дозволити цілеспрямовано і ефективно вирішувати не тільки "власне рухові", але не менш важливі оздоровчі і соціально-психологічні завдання ФВ студентів.

Публікації автора:

1. Кобза М. Т. Физиологический анализ изменений адаптации к физическим нагрузкам и здоровья студентов в процессе занятий спортом // Ученые записки Симферопольского государственного университета.– 1998.– № 7 (46).– С. 35-38.

2. Кобза М. Т. Тканевой и сосудистый компоненты адаптации организма к физическим нагрузкам и их изменения в процессе физической тренировки // Ученые записки Симферопольского государственного университета.– 1999.– № 12 (51).– Том 1.– С. 108-110.

3. Буліч Е. Г., Кобза М. Т. Фізіологічні критерії оцінки оздоровчого впливу занять з фізичного виховання // Нові технології навчання.– Київ: НМЦВО, 2000.– Вип. 27.– С. 174-179.

4. Bulich E., Kobza M., Muravov O., Chebanenko N. Physical activity and sport in prevention and cessation of smoking // Smoke Free Europe / Conference on tobacco or health, Helsinki, Finland, October 2-4, 1996.– P. 85.

5. Leykin M., Alexandrova M., Bulich E., Chrominsky Z., Tsisovska G., Kobza M., Muravov O. The smoking in working places: influence on working capacity and health // Smoke Free Europe / Conference on tobacco or health, Helsinki, Finland, October 2-4, 1996.– P. 164-165.

6. Muravov O., Alexandrova M., Bukov Y., Bulich H., Kobza M., Taha A. Primary prevention of hypertension in school and university students // Abstracts from the 4^th International Conference on preventive cardiology, Montreal, 1997.– P. 105 B.

7. Кобза М. Т. Обучение студентов в высшем учебном заведении как процесс адаптации к жизненным условиям // Матеріали IV Всеукраїнської науково-практичної конференції "Актуальні проблеми валеологічної освіти в навчальних закладах України", Кіровоград, 1998.– С. 20-21.

8. Кобза М. Т. Физиологический анализ двух факторов восстановления работоспособности мышц под влиянием физической тренировки
// Матеріали IV Всеукраїнської науково-практичної конференції "Актуальні проблеми валеологічної освіти в навчальних закладах України", Кіровоград, 1998.– С. 21-24.

9. Muravov I., Alexandrova M., Cisovskaya G., Kobza M., Tuzinek S. Physical activity in strengthening of health and stimulation of mental abilities of students // Sport Kinetics’97: Theories of human motor performance and their reflections in practice. Prague: Czech Republic, 1998.– P. 181-184.

10. Bulich E., Alexandrova M., Cisovskaya G., Karpyuk I., Kobza M., Muravov O., Tuzinek S. Physical activity in the process of removal of risk factors of the most widespread health disorders // Sport Kinetics’97: Theories of human motor performance and their reflections in practice. Prague: Czech Republic, 1998.– P. 208-211.

11. Kobza M. Aktywnosc ruchowa a zdrowie studentow // Kultura fizyczna.– 3-4/99.– S. 12-14.

12. Kobza M. Zdrowie, a wychowanie fizyczne mlodziezy // Miedzynarodowa Konferencja Naukowa "Zdrowie: istota, diagnostyka i strategie zdrowotne", Krynica Gorska, 10-12 maja 1999 r.– S. 226-228.

13. Kobza M. O nowe oblicze wychowania fizycznego // Miesiecznik Kuratorium Oswiaty "Orbi".– 6/1999.– S. 21-22.

14. Kobza M. Wplyw aktywnosci ruchowej о roznej objetosci na wydolnosc fizyczna studentow // Kultura fizyczna.– 9-10/99.– S. 6-8.

15. Муравов И. В., Булич Е. В., Кобза М. Т., Ходинов В. Н. Ближайшие и отдаленные последствия недооценки физического воспитания в университетском образовании // Актуальні проблеми оздоровчої фізичної культури, фізичної реабілітації та валеології у сучасних умовах / Збірник наукових праць Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка, Кіровоград, 1999.– С 236-239.

16. Murawow I., Bulicz E., Kobza M., Sobien J. Socjalno-higieniczna ocena wplywu zajec z wychowania fizycznego jako komponentu calosciowego procesu dydaktyczno-wychowawczego // Kultura fizyczna studentow w okresie transformacji szkolnictwa wyzszego w Polsce / Politechnika Warszawska.– Warszawa, 2000.– S. 40-45.

17. Кобза М. Т. Медицинское освобождение от физического воспитания студентов в аспекте изменений состояния здоровья // VI Міжнародная науково-практична коференція "Сучасні досягнення валеології та спортивної медицини".– Одеса, 2000.– С. 45-46.

18. Булич Е. В., Гальчинская И. Е., Кобза М. Т., Тузинек С. Я. Валеологический подход к решению практических вопросов укрепления здоровья и профилактики заболеваний // Материалы II Международного конгресса валеологов.– СПб., 2000.– С. 22-23.

19. Bulicz E., Adamiec K., Kobza M., Murawow O., Sobiek J., Tuzinek S. Analiza antropologiczna pracy i nauczania jako sytuacji dezadaptacji i naruszania zdrowia // Antropologia a medycyna i promocja zdrowia.– Lodz: Wyd. Uniw. Lodzkiego, 2000.– S. 283-291.