Анотація до роботи:

Перепелиця Л.О. Фізіологічно активні речовини грибів і їх вплив на ріст і розвиток вищих рослин. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.12. – фізіологія рослин. – Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2002.

Дисертація присвячена теоретичному обґрунтуванню та отриманню експериментальних доказів можливостей практичного використання комплексних препаратів на основі відходів грибної промисловості для регуляції росту і розвитку рослин.

Вперше проведені дослідження гормонального комплексу компостів після культивування грибів Agaricus bisporus (J.Lange) Imbach та Pleurotus ostreatus (Jacq.:Fr) Kumm, вирощених в умовах інтенсивних технологій. Виявлено, що компости після вирощування гливи і шампіньйонів, як і їх плодові тіла, містять значну кількість фітогормонів із переважанням гормонів стимулюючого типу. Отримано нові дані стосовно їх впливу на ріст і розвиток сільськогосподарських культур.

Встановлені оптимальні концентрації комплексних препаратів на основі відходів грибівництва для передпосівної обробки насіння, які дозволяють керувати продукційним процесом рослин.

Вперше показано, що компости після вирощування гливи відчутно сприяли перебігу важливих фізіологічних процесів – енергії проростання та схожості насіння, росту проростків, розвитку рослин, а також істотному підвищенню продуктивності сільськогосподарських рослин. Для стимуляції проростання насіння можна рекомендувати КПК гливи та шампіньйонів (солома пшениці), а для прискорення формування та підвищення врожаю овочевих і кормових культур – КПК гливи (лушпиння соняшника), який характеризується більшим вмістом ріст регулюючих речовин порівняно з КПК гливи (солома пшениці).

Результати проведених досліджень можуть розглядатися як теоретичне обґрунтування можливості використання грибних компостів як сировини в технології виробництва регуляторів росту і як джерел екологічно безпечних органічно-гормональних комплексів для сільськогосподарських рослин.

Згідно з поставленими завданнями проведено дослідження фізіологічно активних речовин, зокрема фітогормонального комплексу шампіньйонів, гливи і компостів після їх культивування та впливу фізіологічно активних речовин грибів на процеси росту і розвитку рослин. Уперше експериментально доведена можливість застосування компостів після культивування грибів у сільському господарстві з метою направленої зміни обміну речовин, зокрема активації фізіологічних процесів, які обумовлюють підвищення продуктивності рослин.

1. Вперше встановлено якісний склад і кількісні співвідношення фітогормонів (ІОК, ГПР, ЦТК та АБК) компостів після культивування базидіальних грибів Pleurotus ostreatus (Jacq.:Fr.) Kumm., Agaricus bisporus (Lange) Imbach. та власне їх плодових тіл, вирощених в умовах інтенсивних технологій. Ідентифіковані вільні та кон’юговані форми фітогормонів.

2. Встановлено, що компост із соломи пшениці після культивування шампіньйонів більш збагачений ріст регулюючими речовинами (ІОК, ГПР, ЦТК та АБК), ніж компости із лушпиння соняшника і соломи пшениці після культивування гливи. В свою чергу КПК гливи (лушпиння соняшника) порівняно з КПК гливи (солома пшениці) містить більшу кількість речовин стимулюючого типу, в основному цитокінінів.

3. Встановлено підвищення функціональної активності меристем коренів гороху під впливом фізіологічно активних речовин КПК гливи (лушпиння соняшника) та КПК шампіньйонів (солома пшениці), максимум мітозів спостерігається при дії КПК гливи (лушпиння соняшника).

4. Вперше досліджено ріст регулюючий вплив і встановлені оптимальні концентрації (6,25; 12,5 г/л) препаратів на основі відходів грибівництва на ріст і розвиток овочевих і кормових культур.

5. Показана стимуляюча дія препаратів (в концентрації 6,25; 12,5 г/л) на енергію проростання і схожість насіння редьки, гірчиці, огірків і модифікація таких морфологічних показників проростків, як довжина і маса кореня, надземної частини або в цілому проростка.

6. Для стимуляції проростання насіння можна рекомендувати КПК гливи та шампіньйонів (солома пшениці), а для прискорення формування та підвищення врожаю овочевих і кормових культур – КПК гливи (лушпиння соняшника), який характеризується більшим вмістом ріст регулюючих речовин порівняно з КПК гливи (солома пшениці).

7. Обробіток фізіологічно активними речовинами КПК гливи (лушпиння соняшника) посадкового матеріалу та вегетуючих рослин зумовив активацію ростових процесів і прискорив їх розвиток, зокрема:

- Локалізоване внесення КПК гливи (лушпиння соняшника) (150 г/рослину) під розсаду перцю, томатів і огірків обумовило формування більш сильних рослин з краще розвиненою кореневою системою, прискорення цвітіння рослин (на 3-4 дні). Обробка вегетуючих рослин перцю у фазі бутонізації – початку цвітіння у концентрації 12,5 г/л прискорила на 7-8 днів дозрівання плодів у відкритому грунті, удвічі підвищила вихід раннього врожаю.

- Передпосівна обробка КПК гливи (лушпиння соняшника) (12,5 г/л) насінневого матеріалу і повторне підживлення суміші (овес-вика-гірчиця біла) в період виходу в трубку – колосіння вівса сприяла збільшенню в 1,5 рази врожаю зеленої маси.

8. При дослідженні дії препарату КПК гливи (лушпиння соняшника) (12,5 г/л) на захворюваність Allium ceрa L. несправжньою борошнистою росою встановлено зменшення її ураження на 42%, що можливо, свідчить про підвищення захисних властивостей організму.

9. Результати проведених досліджень можуть розглядатись як теоретичне обґрунтування можливості використання компостів після культивування грибів як сировини в технології виробництва регуляторів росту і як джерел екологічно безпечних органічно-гомональних комплексних препаратів для сільськогосподарських рослин.

Практичні рекомендації

На основі виконаних досліджень розроблені практичні рекомендації впровадження в сільське господарство комплексних препаратів:

1. Для підвищення схожості овочевих культур, зокрема насіння редьки, гірчиці, огірків, рекомендується застосування в концентрації 6,25; 12,5 г/л КПК шампіньйонів та гливи (солома пшениці) методом передпосівного опудрювання чи замочування на 2-3 години у суспензіях даних препаратів. Особливо це стосується насіння з низькою контрольною схожістю (як наслідок тривалого зберігання).

2. Для прискорення формування та підвищення врожаю овочевих, зокрема моркви, цибулі, перцю, томатів, огірків і картоплі, рекомендується комплексний обробіток:

передпосівна обробка (замочування) насінневого та посадкового матеріалу суспензією КПК гливи (лушпиння соняшника) на 2-3 години у концентрації 12,5 г/л;

- локалізоване внесення препарату (150 г/рослину) при вирощенні розсади пер- цю, томатів, огірків;

прикореневе підживлення в період формування плодів, коренеплодів та цибулин (150 г/рослину чи 2 кг/м²).

Такий обробіток забезпечив прискорення на 7-8 днів дозрівання плодів у відкритому ґрунті, удвічі підвищив вихід раннього врожаю і зростання продуктивності овочевих культур.

3. Для збільшення виходу зеленої маси суміші (овес – вика - гірчиця біла) рекомендується:

• внесення під культивацію КПК гливи (лушпиння соняшника) у нормі 2 кг/м²;

передпосівна обробка насінневого матеріалу суспензією КПК гливи (лушпиння соняшника) на 2-3 години у концентрації 12,5 г/л;

обприскування посівів у період виходу в трубку – колосіння вівса суспензією КПК гливи (лушпиння соняшника) у концентрації 12,5 г/л;

Такий обробіток забезпечив отримання у 1,5 рази більшого врожаю зеленої маси суміші (овес-вика-гірчиця біла) при загальному врожаї 276 ц/га.

4. Для підвищення стійкості Allium ceрa L. до захворювання переноспорозом пропонується обробіток посадкового матеріалу суспензією КПК гливи (лушпиння соняшника) (12,5 г/л), при дії якої встановлено зменшення враження цибулі несправжньою борошнистою росою на 42%.

Результати досліджень можуть бути включені у програми лекційних курсів “Гормональна система регуляції”, “Ріст і розвиток рослин”, “Вторинні метаболіти грибів - токсини, фітогормони, антибіотики та ін., їх роль у природі та використання людиною”, “Технічна та медична мікологія – препарати грибів, отримання біологічно активних речовин”, “Імунітет рослин”.

Акти про впровадження результатів дисертаційної роботи у сільськогосподарську практику і в навчальний процес наводяться у додатку дисертації.

Публікації автора:

1. Перепелиця Л.О., Генералова В.М., Васюк В.А., Мусатенко Л.І. Фітогормони деяких базидіоміцетів // Укр. бот. журн. – 2000. –Т. 57, №4. –С. 437-442.

2. Перепелиця Л.О., Генералова В.М., Мусатенко Л.І., Ситник К.М. Індолілоцтова та абсцизова кислоти у вищих базидіоміцетів // Доп. НАНУ. –2000. - №12. – С. 188-190.

3. Перепелица Л.А., Нестерова А.Н., Мусатенко Л.И. Действие метаболитов грибов на прорастание семян // Физиол. и биохим. культ. раст. –2001. – Т. 33, №1. – С. 64-68.

4. Ковтун Т.І., Перепелиця Л.О. Застосування екологічно чистих ріст регулюючих речовин // Вісник ДААУ. - №2. – С. 84-89.

5. Перепелица Л.А., Мусатенко Л.И. Влияние физиологически активных веществ грибов на рост высших растений // Труды 1-й Международной конференции “Методологические основы познания биологических особенностей грибов – продуцентов физиологически активных соединений и пищевых продуктов”. – Донецк: ДГУ. – 1997. – С. 38-39.

6. Перепелиця Л.О. Біологічно активні речовини деяких базидіальних грибів та їх вплив на ріст і розвиток вищих рослин // Матеріали конференції молодих вчених-ботаніків України “Актуальні проблеми ботаніки та екології”. – Чернігів: ЧДПУ. – 2000. – С.94.