Анотація до роботи:

Фекета І.Ю. Фізіологічні особливості культурних та природних форм лядвенця рогатого (Lotus corniculatus L.). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.12 – фізіологія рослин.- Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2004.

Дисертація присвячена вивченню фізіологічних особливостей культурних та природних форм лядвенця рогатого (Lotus corniculatus L.). Вперше вивчено фізіологічні основи вирощування, особливості росту та розвитку, стійкість до низької температури лядвенця рогатого в умовах Закарпатської області. Встановлено зміни в вмісті біологічно цінних речовин в зеленій масі лядвенця, що дозволило виділити фази розвитку рослин, найпридатніші для практичного використання. Виявлено, що фізіологічні і морфологічні показники (облисненість, вміст білка, клітковини, сухих речовин, аскорбінової кислоти) сортів лядвенця рогатого залежать від фаз онтогенезу рослин, погодних умов року. Сумісне внесення фосфорних і калійних добрив індукує накопичення у кореневих шийках цукрів, загального і білкового азоту, зменшення випадання та підвищення стійкості лядвенця рогатого до несприятливих умов зимівлі.

Лядвенець рогатий – перспективна кормова рослина, яка сприяє розширенню видового складу багаторічних бобових трав, що пристосовані до місцевих умов, характеризується високою кормовою цінністю, невибагливістю до родючості ґрунтів, тривалістю використання, формує високі і сталі врожаї.

У результаті дослідження фізіологічних особливостей росту і розвитку, динаміки накопичення біологічно-цінних речовин в процесі вегетації, а також зимостійкості культурних та природних форм лядвенця рогатого в умовах Закарпатської області, отримані наступні висновки:

1. Високим показником схожості насіння відрізняються популяції полонина Руна (42,6%) та Великий Березний (44,6%). Найбільшою масою насіння характеризувались сорти Московський-25, Nagykalloi та зразки популяції з полонини Руна.

2. Вміст сухих речовин і клітковини з фази початку бутонізації до плодоношення в зеленій масі лядвенця рогатого зростає, а білка та аскорбінової кислоти зменшується. Вміст каротину збільшується до фази цвітіння, а потім зменшується. Найвищим вмістом білка відрізнялись сорти Московський-25, місцева форма і популяція полонини Руна.

3. Вміст хімічних речовин лядвенця рогатого змінюється залежно від форми, сорту, місця зростання, кліматичних умов тощо. В умовах Закарпаття найбільшим вмістом загального і білкового азоту й фосфору відзначалися сорти лядвенця рогатого Московський-25, Nagykalloi і місцева форма, а серед природних популяцій полонина Руна та Великий Березний.

4. Найвищу суму розчинних вуглеводів протягом зими акумулюють зимостійкі сортозразки Фарсівський, Nagykalloi, МФ та популяції полонина Руна.

5. Сумісне внесення фосфорних та калійних добрив сприяє зменшенню випадання лядвенця рогатого під час зимівлі, накопиченню у кореневих шийках вуглеводів, загального та білкового азоту.

6. Високим нагромадженням вегетативної маси, кількістю білка, врожаєм зеленої маси характеризувались місцева форма та сорт лядвенця рогатого Смоленський.

7. Найстійкішим до впливу льодової кірки є сорт Московський-25. Серед природних популяцій виділяються гірські популяції полонина Руна та Великий Березний. Протягом зимового періоду у зразків лядвенця рогатого ступінь пошкодження від льодової кірки не перевищував 28%.

8. Найвищою зимостійкістю відзначались сорти Московський-25, Nagykalloi і МФ (79-84%), а найнижчою Cru, Viglassky та Гельсвіс (14-25%). Серед природних популяцій найзимостійкішими є гірські зразки, зокрема полонина Руна і Великий Березний (75-85%). Одним із важливих факторів, що лімітує виживання лядвенця рогатого є відсутність снігового покриву. Оптимально розвинуті рослини лядвенця витримують пониження температури на поверхні ґрунту до –15 ⁰С лише за умов наявності снігового покриву.

9. Лядвенець рогатий – вид з широкою екологічною амплітудою, який у регіоні Карпат зустрічається в різних висотних поясах і ґрунтах з різними фізичними і хімічними властивостями. Лядвенець рогатий віддає перевагу менш кислим і родючішим ґрунтам, на яких виявляється ширша амплітуда пристосування рослин витримувати низькі температури. У травосумішах лядвенець рогатий успішніше зростає на середньо кислих супіщаних, легких і середніх суглинних ґрунтах, де рH коливається від 4,7 до 5,1.

10. В умовах Закарпаття найвищою зимостійкістю, хімічним складом зеленої маси, невибагливістю до родючості ґрунту і оптимальною продуктивністю вегетативної маси характеризуються сорти лядвенця рогатого Московський-25, Nagykalloi, та місцева форма, які пропонуються для районування. В подальшій селекційній роботі рекомендуємо використовувати високогірну популяцію полонина Руна.

Публікації автора:

1. Ніколайчук В.І., Смужаниця Я.В., Фекета І.Ю. Ефективність використання різних методів селекції Lotus corniculatus L. // Физиология и биохимия культ. растений. - 2000. - 32, №6. – С. 462-468 (автором проведено аналіз літератури та виконання експериментальної частини).

2. Ніколайчук В.І., Фекета І.Ю. Рекурентна селекція на підвищення продуктивності лядвенця рогатого Lotus corniculatus L. // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Біологія.– 1999.- №6. – С. 182-185 (автором проведено виконання експериментальних досліджень).

3. Ніколайчук В.І., Фекета І.Ю., Глагола В.С. Продуктивність вегетативної маси деяких сортозразків та місцевих форм Lotus corniculatus L. в умовах Закарпаття // Науковий вісник Ужгородського державного університету. Серія Біологія.– 2000. - №7. – С. 72-74 (авторові належить планування та виконання експериментальних досліджень, формулюванні висновків)

4. Ніколайчук В.І., Фекета І.Ю. Продуктивність та урожай насіння Lotus corniculatus L. // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Біологія.– 2000. - №8. – С. 81-83 (участь автора у польових дослідженнях, в обговоренні та інтерпретації результатів).

5. Ніколайчук В.І., Фекета І.Ю. Схожість насіння деяких сортозразків Lotus corniculatus в умовах Закарпаття. // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Біологія.– 2001. - №9. – С. 314-316 (авторові належить участь у плануванні та виконанні експериментальних досліджень, в формулюванні висновків та написання статті).

6. Фекета І.Ю. Фітоценологічні дослідження природних популяцій Lotus corniculatus L. // Науковий вісник Чернівецького університету.– Чернівці “Рута”, 2001. – Вип. 126. - С. 202-207.

7. Ніколайчук В.І., Фекета І.Ю., Григорюк І.П. Зимостійкість Lotus corniculatus L. в умовах Карпат // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Біологія.– 2003. - №13. – С. 48-50 (авторові належить опрацювання робочої схеми експерименту, участь у виконанні польових досліджень, в формулюванні висновків та написання статті).

8. Фекета І.Ю., Ніколайчук В.І., Григорюк І.П. Зміна хімічного складу зеленої маси лядвенця рогатого у різні фази розвитку // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Біологія.– 2004. - №14. – С. 131-134 (участь автора полягала в аналізі літератури, опрацювання робочої схеми експерименту, аналіз результатів, написання статті).

9. Ніколайчук В.І., Смужаниця Я.В., Фекета І.Ю., Кордон Т.І., Чонка І.І., Гливляс Н.В. Комплексне вивчення генетичних особливостей та господарсько-цінних ознак лядвенця - кормової рослини Закарпаття // Матеріали з’їзду генетиків. Генетика і селекція в Україні на межі тисячоліть – К.: Логос, 2001. – С. 295 – 304 (авторові належить участь у опрацюванні робочої схеми експерименту, проведенні експериментів та інтерпретації результатів).

10. Ніколайчук В.І., Фекета І.Ю., Панько М.М. Адаптація рослин-регенерантів лядвенця рогатого до ґрунтових умов // Проблеми екологічної стабільності Східних Карпат: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 10-річчю Національного парку “Синевір” (24-27 червня 1999 р., Синевір, Україна).- Ужгород: ТОВ “Колір прінт”, 1999. – С. 133-135 (автору належить участь у проведенні експериментів, формулюванні висновків).

11. Фекета І.Ю. Пристосування рослин-регенерантів до ґрунтових умов на прикладі Lotus corniculatus L. // Тези доповідей VII Конференції молодих вчених.- Київ, 18-20 жовтня 2000 р.-К.: Україна-СВІТ, 2000.-С. 68.

12. Фекета І.Ю. Екологічна характеристика високогірної природної популяції Lotus corniculatus L. // Збірка тез доповідей V Міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Екологія. Людина. Суспільство” (13-15 травня 2002 р. м. Київ)/. – К.: ІВЦ “Видавництво “Політехніка”, 2002. - С. 177 – 179.