Анотація до роботи:

Пілунська О.А. Фізіологічні особливості клонального мікророзмноження троянди ефіроолійної.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за cпеціальністю 03.00.12 – фізіологія рослин. Інститут фізіології рослин і генетики НАНУ, Київ, 2003.

Дисертацію присвячено дослідженню особливостей морфогенезу в культурі ізольованих тканин та органів перспективних сортів і селекційних зразків троянди ефіроолійної (Лань, Аура, № 782, № 2030, № 2160, № 7806). Виявлено особливості гормональної регуляції в культурі ізольованих меристем і розроблено методику клонального мікророзмноження перспективних сортів та селекційних зразків троянди ефіроолійної. Досліджено деякі особливості морфогенезу в культурі ізольованих зародків троянди ефіроолійної і показано можливість мікророзмноження на основі поєднання ембріокультури з множинним пагоноутворенням in vitro. Оптимізовано умови одержання калюсних культур зі стеблових та листкових сегментів троянди ефіроолійної, подано їхню цитологічну характеристику. Показано, що для калюсних культур властива гетерогенність за клітинним складом, обумовлена наявністю клітин меристемного та паренхімного типів, запасальних клітин, а також елементів судинної системи.

1. Вивчено фізіологічні особливості морфогенезу в культурі ізольованих меристем та зародків різних сортів і перспективних селекційних зразків троянди ефіроолійної (Лань, Аура, № 7806, № 782, № 2160, № 2030). Встановлено, що спрямованість морфогенезу в умовах in vitro детерміновано генотипом, сезонністю та місцезнаходженням експланту, а також типом та концентрацією фітогормонів у живильному середовищі.

2. Встановлено, що розвиток ізольованих меристем та індукція множинного пагоноутворення in vitro у більшості досліджуваних генотипів залежить від присутності в живильному середовищі БАП у концентраціях (0,5-3,0 мг/л). При цьому максимальний коефіцієнт розмноження досягав від 1:4,5 у зразка № 2160 до 1:10,8 у сорта Аура за один цикл вирощування.

3. Дослідження показали, що найкраще укорінення мікропагонів сортів та селекційних зразків троянди ефіроолійної (35 – 90 %) було досягнуто при замочуванні їхніх базальних частин у водному розчині ІМК 25 та 50 мг/л протягом 4 годин з подальшим культивуванням на живильному середовищі без регуляторів росту.

4. Розроблено повний цикл клонального мікророзмноження троянди ефіроолійної (сорта Аура та перспективних селекційних зразків № 782, № 2030, № 2160, № 7806), починаючи від введення меристем в ізольовану культуру до одержання укорінених рослин, адаптованих до умов in vivo.

1. Показано можливість клонального мікророзмноження троянди ефіроолійної шляхом поєднання ембріокультури з множинним пагоноутворенням in vitro. Коефіцієнт розмноження при використанні в якості експлантів ізольованих зародків складав від 1:1,5 до 1:4,0 залежно від генотипу.

2. Частота укорінення мікропагонів, отриманих в культурі ізольованих зародків, істотно вища (71- 95 %), порівняно до меристемних мікропагонів (35 - 90 %), що свідчить про залежність ризогенезу від природи і фізіологічних особливостей експланту.

7. Максимальна частота калюсоутворення сортів та селекційних зразків троянди ефіроолійної (до 70 - 80 %) спостерігалася при культивуванні стеблових та листкових сегментів на модифікованих живильних середовищах Мурасіге-Скуга, доповнених ауксинами та цитокінинами, причому концентрація цитокінину повинна бути однаковою або ж перевищувати концентрацію ауксину.

8. Калюсні культури, отримані зі стеблових та листкових сегментів, характеризувалися високим рівнем цитологічної гетерогенності та складалися з клітин меристемного типу, паренхімних клітин, елементів судинної системи, а також різних типів запасальних клітин, що містять крохмальні зерна та ліпіди.

Публікації автора:

1. Пилунская О.А., Бугара А.М. Микроразмножение розы эфиромасличной in vitro // Бюл. Никит. ботан. Сада. - Ялта. - 2001. - № 83. - С. 84-86.

2. Пилунская О.А., Бугара А.М. Цитологические особенности каллусных культур розы эфиромасличной // Ученые записки Таврического национального университета.– Симферополь: ТНУ. – 2001. – Т. 14. - № 1. - С. 167-170.

3. Пилунская О.А., Бугара А.М Использование биотехнологических методов для размножения розы эфиромасличной // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. Труды Крымского государственного медицинского университета. - Симферополь. - 2001. - Т. 137. - С. 91-93.

4. Пилунская О.А. Введение в культуру in vitro розы эфиромасличной // Научные труды Крымского государственного аграрного университета. - Симферополь. - 1999. - Вып. № 58. - С. 88-97.

5. Бугара А.М., Пилунская О.А. Оптимизация условий индукции каллусных культур розы эфиромасличной // Труды института эфиромасличных и лекарственных растений. - Симферополь: ИЭЛР. - 1999.- Т. 25. - С. 212-215.

6. Бугара А.М., Пилунская О.А. Культура изолированных зародышей розы эфиромасличной in vitro // Научные труды Крымского государственного аграрного университета. - Симферополь. - 2000. - Вып. № 66. - С. 140-143.

7. Пилунская О.А. Изучение факторов, влияющих на клональное микроразмножение розы эфиромасличной // 8 Междунар. конф. “Современные научные исследования в садоводстве”. – Ялта. – 2000. – С. 44-48.

8. Pilunskaya O.A. Application of the biotechnologic methods for propagation of rose essential oil // 12^th Congress of the Federation of European Societies of Plant Physiology. Plant Physiology and Biochemistry. - Budapest. - 2000. – P. 61.

9. Пилунская О.А., Бугара И.А. Некоторые особенности морфогенеза изолированных меристем розы эфиромасличной и мяты in vitro // 12 Междунар. науч. конф. “Вивчення онтогенезу рослин природних та культурних флор у ботанiчних закладах i дендропарках Євразiї”. - Полтава. – 2000. – С. 240-241.

10. Пилунская О.А., Бугара А.М. Особенности морфогенеза и регенерации розы эфиромасличной в условиях in vitro // Междунар. конф. “Современные проблемы беспочвенного культивирования растений”.– Ереван. – 1999. – С. 94.

11. Пилунская О.А. Клональное микроразмножение розы эфиромасличной // 1 Республиканская конф. молодых ученых Крыма “Актуальные вопросы современной биологии”. – Симферополь: ТНУ. – 2000. – С. 46.