1. Вивчено фізіологічні особливості морфогенезу в культурі ізольованих меристем та зародків різних сортів і перспективних селекційних зразків троянди ефіроолійної (Лань, Аура, № 7806, № 782, № 2160, № 2030). Встановлено, що спрямованість морфогенезу в умовах in vitro детерміновано генотипом, сезонністю та місцезнаходженням експланту, а також типом та концентрацією фітогормонів у живильному середовищі. 2. Встановлено, що розвиток ізольованих меристем та індукція множинного пагоноутворення in vitro у більшості досліджуваних генотипів залежить від присутності в живильному середовищі БАП у концентраціях (0,5-3,0 мг/л). При цьому максимальний коефіцієнт розмноження досягав від 1:4,5 у зразка № 2160 до 1:10,8 у сорта Аура за один цикл вирощування. 3. Дослідження показали, що найкраще укорінення мікропагонів сортів та селекційних зразків троянди ефіроолійної (35 – 90 %) було досягнуто при замочуванні їхніх базальних частин у водному розчині ІМК 25 та 50 мг/л протягом 4 годин з подальшим культивуванням на живильному середовищі без регуляторів росту. 4. Розроблено повний цикл клонального мікророзмноження троянди ефіроолійної (сорта Аура та перспективних селекційних зразків № 782, № 2030, № 2160, № 7806), починаючи від введення меристем в ізольовану культуру до одержання укорінених рослин, адаптованих до умов in vivo. Показано можливість клонального мікророзмноження троянди ефіроолійної шляхом поєднання ембріокультури з множинним пагоноутворенням in vitro. Коефіцієнт розмноження при використанні в якості експлантів ізольованих зародків складав від 1:1,5 до 1:4,0 залежно від генотипу. Частота укорінення мікропагонів, отриманих в культурі ізольованих зародків, істотно вища (71- 95 %), порівняно до меристемних мікропагонів (35 - 90 %), що свідчить про залежність ризогенезу від природи і фізіологічних особливостей експланту.
7. Максимальна частота калюсоутворення сортів та селекційних зразків троянди ефіроолійної (до 70 - 80 %) спостерігалася при культивуванні стеблових та листкових сегментів на модифікованих живильних середовищах Мурасіге-Скуга, доповнених ауксинами та цитокінинами, причому концентрація цитокінину повинна бути однаковою або ж перевищувати концентрацію ауксину. 8. Калюсні культури, отримані зі стеблових та листкових сегментів, характеризувалися високим рівнем цитологічної гетерогенності та складалися з клітин меристемного типу, паренхімних клітин, елементів судинної системи, а також різних типів запасальних клітин, що містять крохмальні зерна та ліпіди. |