Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Біологічні науки / Фізіологія та біохімія рослин


Мордерер Євген Юлійович. Фізіологічні основи комплексного застосування гербіцидів: Дис... д-ра біол. наук: 03.00.12 / НАН України; Інститут фізіології рослин і генетики. - К., 2002. - 324арк. - Бібліогр.: арк. 267-307.



Анотація до роботи:

Мордерер Є.Ю. “Фізіологічні основи комплексного застосування гербіцидів”

Дисертація (рукопис) на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук зі спеціальності 03.00.12 – фізіологія рослин. Інститут фізіології рослин і генетики НАН України. Київ, 2002 р.

Дисертація присвячена вивченню закономірностей змін вибірної фітотоксичності при комплексному застосуванні гербіцидів. З використанням специфічних до дії компонентів гербіцидних комплексів та сумішей фізіологічних критеріїв було встановлено, що фітотоксична дія кожного з них може змінюватись незалежно від зміни дії другого. Дослідження механізмів цих змін показало, що вони можуть бути детерміновані змінами накопичення токсикантів у сайтах дії, змінами інгібуючої активності у цих сайтах, або змінами у розвитку індукованого гербіцидами патогенезу. Конкретний механізм зміни фітотоксичності залежить від механізму дії кожного з компонентів, а також від притаманних їм побічних властивостей. Встановлено, що характер та величина цих змін у більшості випадків залежать від чутливості певних видів рослин до гербіцидів та їх дози. Таким чином, вибірна фітотоксичність при відповідному доборі компонентів гербіцидних комплексів та сумішей, може бути збільшена, оскільки антагоністичне зменшення фітотоксичності має прояв по відношенню до середньостійких та стійких видів, якими є культурні рослини, а адитивна взаємодія або синергічне підвищення фітотоксичності – по відношенню до середньочутливих та чутливих видів, до яких належить переважна більшість видів бур’янів.

На основі результатів фізіологічних досліджень розроблені та випробувані комплекси та суміші гербіцидів з підвищеною вибірною фітотоксичністю для захисту від бур’янів посівів зернових колосових, кукурудзи, посадок картоплі, посівів овочевих культур.

  1. Вибірна фітотоксичність кожного компонента гербіцидного комплексу може змінюватись незалежно від зміни активності другого компонента.

  2. Гербіциди інгібітори транспорту електронів (сим-триазини, похідні урацилу) синергічно посилюють фітотоксичну дію гербіцидів інгібіторів проростання (хлорацетаніліди, тіокарбамати) на чутливі до них види рослин (однорічні злакові бур’яни).

  3. Гербіцид ленацил (похідний урацилу) підвищує дію хлорацетанілів та тіокарбаматів, посилюючи їх інгібуючу дію на синтез білка та РНК в період проростання насіння злаків.

  4. Гербіцид атразин підвищує вибірну фітотоксичність гербіцидів похідних хлорацетаніліду, підвищуючи інтенсивність їх надходження у чутливі види рослин, одночасно прискорюючи процес їх детоксикації в стійких видах (кукурудза).

  5. Гербіциди похідні динітроаніліну та хлорацетаніліду не впливають на фітотоксичну дію гербіцидів інгібіторів транспорту електронів по відношенню до чутливих дводольних бур’янів та антагоністично зменшують її по відношенню до стійких видів рослин і таким чином підвищують вибірну фітотоксичність гербіцидів цього класу.

  6. Антидотна активність похідних хлорацетаніліду та динітроаніліну зумовлена їх здатністю впливати на електронний транспорт у хлоропластах, але не пов’язана з безпосередньою взаємодією з гербіцидами інгібіторами транспорту електронів у сайті їх дії.

  7. Вибірна фітотоксичність гербіцидів інгібіторів транспорту електронів може бути підвищена шляхом використання потрійних сумішей цих гербіцидів з синергістами (тіокарбамати) та антагоністами (хлорацетаніліди).

  8. Гербіциди похідні АОФПК синергічно посилюють фітотоксичність гербіцидів інгібіторів транспорту електронів, стимулюючи їх активність у сайті дії.

  9. Гербіциди інгібітори транспорту електронів зенкор (ас-триазинон) та прометрин (сим-триазин) не впливають або синергічно збільшують фітотоксичність гербіцидів похідних АОФПК, а бетанал (фенілкарбомат) – антагоністично її зменшує.

  10. Гербіциди похідні сульфонілсечовини не впливають на фітотоксичну дію гербіцидів похідних АОФПК на чутливі злакові бур’яни та антагоністично зменшують їх дію на середньостійкі культурні рослини і таким чином підвищують вибірну фітотоксичність грамініцидів.

  11. Антагоністичне зменшення фітотоксичності гербіцидів похідних АОФПК у сумішах з похідними сульфонілсечовини зумовлено тимчасовим гальмуванням процесу проліферації, яке передує розвитку індукованого похідними АОФПК патогенезу та викликане або безпосереднім пригніченням поділу клітин сульфонілсечовинами або стресовою реакцією рослин на дію цих гербіцидів.

  12. Суміші гербіцидів похідних сульфонілсечовини з гербіцидом пума супер (грамініцид) забезпечують ефективне знищення одно- та багаторічних дводольних та однорічних злакових бур’янів у посівах зернових колосових при зменшеній за рахунок взаємодії вірогідності ушкодження культури гербіцидами.

  13. Підвищення ефективності знищення окремих видів особливо шкідливих дводольних бур’янів в посівах зернових колосових та кукурудзи можна досягти за рахунок застосування синергічних сумішей ауксиноподібних гербіцидів з гербіцидами похідними сульфонілсечовини.

  14. Застосування комплексів та сумішей гербіцидів з синергічно посиленою фітотоксичною дією: зенкору або прометрину (на посадках картоплі), депри або пенітрану (на посівах томатів), прометрину (на посівах моркви) з грамініцидами забезпечує ефективний захист від одно- та багаторічних злакових та дводольних бур’янів. Додавання інсектицидів (децис) та фунгіцидів (ридоміл, арцерід, полікарбацин) до гербіцидів не впливає на їх вибірну фітотоксичність.

Публікації автора:

  1. Мордерер Е.Ю. Избирательная фитотоксичность гербицидов. – К.: Логос, 2000. – 240 с.

  2. Мережинський Ю.Г., Мордерер Є.Ю. Сучасні досягнення та перспективи розвитку досліджень по проблемі фізіології дії гербіцидів //Фізіологія рослин в Україні на межі тисячоліть /Під редакцією В.В.Моргуна. – К.: Логос, 2001. – Т. 1. – С. 345 – 361.

  3. Ходеева Л.В., Мордерер Е.Ю., Мережинский Ю.Г. Особенности взаимодействия некоторых гербицидов в бинарных комплексах //Физиология и биохимия культ. растений. – 1991. – 23, № 3. – C. 286 – 290.

  4. Ходеева Л.В., Мордерер Е.Ю., Мережинский Ю.Г. Особенности накопления дуала и тиллама в прорастающих семенах при совместном их использовании с атразином // Физиология и биохимия культ. растений. - 1993. -25, № 6.- С. 620 – 622.

  5. Мордерер Е.Ю., Ходеева Л.В., Мережинский Ю.Г. Физиологическа оценка стойкости растений огурца к гербициду дуалу //Физиология и биохимия культ. растений. – 1995. - 27, № 1 – 2. - С. 70 – 73.

  6. Мордерер Є.Ю., Ходєєва Л.В., Мережинський Ю.Г. Неспецифічні реакції рослин на дію гербіцидів інгібіторів проростання в зв’язку з їх антагоністичною взаємодією з гербіцидами інгібіторами фотосинтезу //Доповіді АН України. –1994. - № 8. – С. 157 – 159.

  7. Мордерер Е.Ю., Ходеева Л.В. Физиологическая оценка эффекта взаимодействия в комплексах флуазифоп-бутила с некоторыми гербицидами //Физиология и биохимия культ. растений. – 1996. – 28, № 6. – С. 359 – 365.

  8. Мордерер Е.Ю., Мережинский Ю.Г. Фитотоксичность гербицидов производных арилоксифеноксипропионовой кислоты с инсектицидами и фунгицидами // Физиология и биохимия культ. растений. – 1996. – 28, № 6. – С. 355 – 358.

  9. Мордерер Е.Ю. Коррекция избирательной фитотоксичности гербицидов в тройных комплексах // Физиология и биохимия культ. растений. – 1998. – 30, № 3. – С. 181 – 186.

  10. Мордерер Є.Ю., Мережинський Ю.Г., Григоренко Н.В., Лук’янченко О.С. Бакові суміші пестицидів дають змогу істотно поліпшити захист посівних томатів від бур’янів та хвороб //Захист рослин. – 1998. – № 9. – С. 16 – 17.

  11. Мордерер Е.Ю., Мережинский Ю.Г., Григоренко Н.В., Лукьянченко А.С. Применение гербицидов с добавлением инсектофунгицидов при возделывании картофеля //Вісник аграрної науки. – 1999. – № 9. – С. 22 – 25.

  12. Макарчук Т.Л., Мордерер Е.Ю., Золотарёва Г.Ф., Дубровская А.А. Влияние смеси гербицидов ацетала и атразина на растения кукурузы //Физиология и биохимия культ. растений. - 2000. – 32, № 1. – С. 64 – 68.

  13. Мордерер Є.Ю. Прояви антагонізму у сумішах гербіцидів похідних арил-оксифеноксипропіонової кислоти з гербіцидами похідними сульфонілсечовини, не пов’язані зі зменшенням антиауксинової активності // Физиология и биохимия культ. растений. – 2000. – 32, № 2. – С. 151 – 154.

  14. Мордерер Е.Ю., Корнеев Д.Ю. Индукционные кривые флуоресценции листьев и хлоропластов гороха при воздействии гербицидов дуала и трефлана //Физиология и биохимия культ. растений. - 2000. – 32, № 6. – С. 484 – 489.

  15. Мордерер Є.Ю. Вплив гербіцидів похідних сульфонілсечовини та температури на інтенсивність проліферації в меристемах коренів проростків кукурудзи (Zea mays L.) та їх чутливість до дії гербіцидів похідних арилоксифеноксипропіонової кислоти //Физиология и биохимия культ. растений. – 2001. – 33, №2. – С. 154 – 158.

  16. Мордерер Є.Ю. Підвищення вибірної фітотоксичності у сумішах гербіцидів // Физиология и биохимия культ. растений. – 2001. – 33, № 3. – С. 251 – 255.

  17. Мордерер Є.Ю. Антидотна активність гербіциду дуалу по відношенню до фітотоксичної дії гербіцидів інгібіторів транспорту електронів у хлоропластах // Физиология и биохимия культ. растений. – 2001. – 33, № 5. – С. 394 – 397.

  18. Мордерер Є.Ю., Мережинський Ю.Г. Бакові суміші гербіцидів. Застосування препаратів похідних сульфонілсечовини з похідними арилоксифенокси-пропіонової кислоти для захисту посівів озимої пшениці та ярого ячменю //Захист рослин. – 2001. – № 9. – С. 11 – 12.

  19. Мордерер Є.Ю., Мережинський Ю.Г., Григоренко Н.В., Лук’янченко О.С. Ефективна суміш. Застосування гербіцидів гезагарду та фузиладу супер, з додаванням інсектициду децис, на посівах моркви // Захист рослин. – 2002. – № 2. – С. 17 – 18.

  1. Мордерер Є.Ю., Мережинський Ю.Г., Лук’янченко О.С. Застосування бакових сумішей гербіцидів гранстару та ланцету на посівах озимої пшениці //Физиология и биохимия культ. растений. – 2002. – 34, №1. – С. 35 – 39.

  2. Мордерер Є.Ю., Лук’янченко О.С. Застосування бакових сумішей гербіциду титусу з ауксиноподібними гербіцидами на посівах кукурудзи //Физиология и биохимия культ. растений. – 2002. – 34, № 3. – С. 265 – 269.

  3. Cпосіб визначення ефекту взаємодії гербіцидів при їх комплексуванні: пат. Ua № 20988, МКИ А01G 7/00, A01G/13/00 /Мордерер Є.Ю., Ходєєва Л.В., Мережинський Ю.Г. Заявлено 15.12.1992; опубл. 27.02.1998, Бюл. № 1. – 2с.

  4. Ходеева Л.В., Мордерер Е.Ю., Мережинский Ю.Г. Усиление деградации тиллама в прорастающих семенах ячменя при его комплексном применении с атразином //Тезисы докладов симпозиума «Деградация пестицидов при комплексной защите сельскохозяйственных культур от вредных организмов»; Ленинград, 1990. – С.70.

  5. Мережинский Ю.Г., Ходеева Л.В., Мордерер Е.Ю. Синергический эффект взаимодействия гербицидов в бинарных и тройных комплексах //Материалы конференции «Агроэкологическая обстановка на с/х угодьях УССР и пути снижения их загрязнения токсическими веществами»; Черкассы, 1989. – С. 87.

  6. Мережинський Ю.Г., Мордерер Є.Ю., Ходєєва Л.В. Підвищення стійкості культурних рослин до токсикантів при застосуванні комплексів гербіцидів //Тези доповідей 2-го з’їзду українського товариства фізіологів рослин.- К., 1993. – С. – 151.

  7. Morderer Ye.Yu., Khodeeva L.V. Physiological mechanisms of herbicides interaction in binary complexes //Abstracts of 9th FESPP congress. Brno, 1994. – Biol. Plantarum. – 1994. – 36. – Suppl. – P. 234.

  8. Morderer Ye.Yu., Shiyanovskiy S.V. The simulation of phytotoxic action for auxin like herbicides // Abstracts of 10th FESPP congress. Florence, 1996. - Plant Physiol. and Biochem. Spesial issue. – 1996. – P. 295.

  9. Morderer Ye.Yu. The antagonism in the mixtures of aryloxyphenoxypropionic acid and sulphonylurea derivative herbicides does not relate to the reduction of antiauxin activity // Abstracts of 12th Congress of the FESPP. Budapesht, 2000. - Plant Physiology and Biochemistry. – v. 38 – Suppl. August 2000. – P. 253.

  10. Мережинский Ю.Г., Макарчук Т.Л., Швартау В.В., Иванищев В.Н., Мордерер Е.Ю., Ходеева Л.В., Акименко Л.И. Пути повышения эффективности и эко-логической безопасности гербицидов //Материалы межрег. конф. ”Экологические проблемы аграрного производства” Днепропетровск, 1992. – С. 126.

  11. Мережинский Ю.Г., Макарчук Т.Л., Швартау В.В., Иванищев В.Н., Мордерер Е.Ю., Трач В.В., Григоренко Н.В. Разработка способов снижения отрицательного воздействия гербицидов на агроэкосистемы //Збірник наукових праць Міжнародної науково-практичної конференції “Геоекологічні дослідження: стан і перспективи”; Івано-Франківськ, 1995. – ч.3. – С. 38.

  12. Кофман И.Ш., Мордерер Е.Ю. Методические рекомендации по определению этилена методом газовой хроматографии //Методические рекомендации по определению фитогормонов. – К.: Інститут ботаніки ім.Н.Г.Холодного, 1988. – С. 60 – 63.

  13. Мордерер Є.Ю., Мережинський Ю.Г. Фізіологічні основи комплексного застосування гербіцидів //Забур’яненість посівів та засоби і методи її зниження. Матеріали 3-ої науково-теоретичної конференції Українського наукового товариства гербологів. – Київ, 2002. – С. 91 – 98.

  14. Мережинський Ю.Г., Мордерер Є.Ю. Гродил ультра: ультраможливості в одному препараті //Пропозиція. – 2000. – № 2. – С. 60 – 61.

  15. Мережинський Ю.Г., Мордерер Є.Ю. Гродил ультра: восени чи навесні? //Пропозиція. – 2000. - № 10. – С. 46 – 47.

  16. Мордерер Є.Ю., Мережинський Ю.Г. Новий гербіцид прима – гарантія високих урожаїв //Пропозиція. – 2000. – № 11. – С. 63.

36 – 38. Прогноз появи шкідників, хвороб та бур’янів сільськогосподарських культур в господарствах Київської області та рекомендації по боротьбі з ними /Лисенко С.В., Джам О.В., Ретьман С.В., Ушакова Л.Т., Кумак В.Д., Мережинський Ю.Г., Мордерер Є.Ю., Гребенюк М.В., Чмир Т.В., Манжора О.В.. – К.: Київська обласна станція захисту рослин. – 1997. – 66с; 1999. – 68с.; 2000. – 45с.

39 - 42. Прогноз фітосанітарного стану агроценозів та рекомендації щодо захисту рослин від шкідників хвороб та бур’янів в господарствах України /Бабич С.М., Бакланова О.В., Венгер В.М., Венгер І.Л., Вигера С.М., Головаш Л.І., Гончаренко Л.І., Гончаренко О.І., Горбач Т.І., Гребенюк М.Т., Гресь Ю.А., Грищенко В.М., Грищенко О.М., Дрозда В.Ф., Дрозда Т.В., Дудка Є.Л., Запольська Н.М., Знаменський О.П., Іванова О.І., Іващенко О.О., Козар І.М., Корнієнко В.Ю., Корнійчук М.С., Кошевський І.І., Кулєшов А.В., Кунак В.Д., Линник Л.І., Лошицький В.П., Матвієвський О.С., Марков І.Л., Мережинський Ю.Г., Мордерер Є.Ю., Омелюта В.П., Пащенко І.М., Пащенко В.І., Пластун І.М., Петренкова В.П., Секун М.П., Скляр В.І., Струкова С.І., Сядриста О.Б., Ткачов В.М., Трибель С.О., Устінов І.Д., Устінова А.Ф., Ушакова Л.Т., Федоренко В.П., Фещин Д.М., Чайка В.М., Чернишов О.В., Чучвага В.І., Шевчук І.В., Шендрик Р.Я., Яковенко О.І.. – К.: Мін. агропромислового комплексу України, УААН, УДО «Украгрохім», 1998. – 115с.; К.: Мін. агропромислового комплексу України, УААН, Центральна державна станція родючості грунтів і захисту рослин, 1999. – 115с.; К.: Мін. аграрної політики України, УААН, Центральна державна станція родючості грунтів і захисту рослин, 2000. – 122с.; К.: Мін. аграрної політики України, УААН, Головна державна інспекція захисту рослин, 2001. – 145с.