Анотація до роботи:

Кузнєцов А.О. Фізіологічні механізми пристосування організму хлопчиків 10-16 років до систематичних циклічних навантажень – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.13 – фізіологія людини і тварин. – Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського, 2007.

Дисертація присвячена вивченню фізіологічних механізмів пристосування організму хлопчиків 10-16 років до систематичних циклічних навантажень.

Доведено, що в процесі систематичних занять фізичними вправами циклічного характеру у дітей цього віку спостерігається підвищення проводимості серця й активізація в ньому відновних процесів, посилення парасимпатичних впливів вегетативної нервової системи на периферичні відділи системи кровообігу, зниження ступеня функціональної напруги регуляторних механізмів, перехід на більш економічний еукінетичний тип регуляції серцевої діяльності і більш ефективний ємкісний тип кровообігу, підвищення загальної кисневої ємності крові. Саме комплекс цих фізіологічних механізмів забезпечує зростання загальних адаптивних можливостей організму, що розвивається. Треба відзначити, що суттєвих змін інтегральних параметрів систем кровообігу і зовнішнього дихання під впливом регулярної м’язової роботи не спостерігається.

Результати проведеного дослідження дозволили також констатувати, що систематичні фізичні навантаження циклічного характеру приводять до вираженої зміни вікової динаміки функціонального стану й адаптивних можливостей серцево-судинної системи хлопчиків у віковому діапазоні від 10 до 16 років.

Отримані в ході дослідження експериментальні дані дозволили констатувати високу інформативність нового методичного підходу щодо кількісної оцінки поточного функціонального стану серцево-судинної і дихальної систем організму.

1. Пристосування організму хлопчиків 10-16 років до впливу систематичних фізичних навантажень циклічного характеру здійснюється за рахунок таких фізіологічних механізмів:

посилення симпатичних впливів на центральні відділи серцево-судинної системи (підвищення швидкості проведення збудження і оптимізація відновних процесів в серці);

перехід системи кровообігу на більш ефективний еукінетичний тип регуляції серцевої діяльності і більш економічний ємкісний тип кровообігу;

підвищення парасимпатичних впливів вегетативної нервової системи на периферичні відділи апарату кровообігу, що виражалося в суттєвому зниженні ступеня функціональної напруги механізмів регуляції серцевої діяльності, підвищенні ролі автономної системи регуляції функціонального стану серцево-судинної системи організму;

підвищення загальної кисневої ємності крові.

2. Систематичний вплив фізичних навантажень призводить до суттєвої зміни вікової динаміки функціонального стану серцево-судинної системи хлопчиків 10-16 років:

• у представників контрольної групи у віковому діапазоні від 10 до 16 років реєструвалися періоди достовірного зниження РФСссс (10-11, 12-13, 14-15 років)
  і виражені етапи оптимізації функціонального стану апарату кровообігу (11-12, 13-14
  і 15-16 років);

• у представників експериментальної групи спостерігалося своєрідне “згладжування” вікових коливань РФСссс, зокрема, реєструвалися вікові періоди росту РФСссс (10-11, 11-12 років), відносної стабілізації цього показника (12-14 років) і достовірного зниження РФСссс (14-15 років);

• величина відносного приросту значень РФСссс у віковому діапазоні
  10-16 років була статистично достовірно вища в експериментальній групі (відповідно 9,87±1,34 % і 0,44±1,10 %).

1. Дослідження вікової динаміки функціонального стану системи зовнішнього дихання дозволило встановити її відносну незалежність від застосування систематичних фізичних навантажень:

для школярів контрольної і експериментальної груп характерним було підвищення РФСзд у віці від 10 до 12 і від 15 до 16 років, його відносна стабілізація від 12 до 14 років і виражене погіршення у віковому діапазоні від 14 до 15 років;

позитивний вплив систематичних занять фізичними вправами було зафіксовано щодо величин відносного приросту РФСзд у віковому діапазоні від 10 до 16 років. У хлопчиків експериментальної групи було зареєстровано підвищення РФСзд на 32,15±1,19 %, тоді як у представників контрольної групи спостерігалось зниження цього показника на 0,49±1,11 %.

4. Систематичні фізичні навантаження приводили до суттєвої зміни рівня і вікової динаміки адаптивних можливостей серцево-судинної системи хлопчиків 10-16 років:

для школярів зі звичайним рівнем рухової активності характерне зниження адаптивних можливостей серцево-судинної системи у віковому діапазоні від 11 до 13 років з наступною їх стабілізацією від 14 до 16 років;

у процесі адаптації до систематичних фізичних навантажень у обстежених хлопчиків відзначалися періоди вираженого росту адаптивних можливостей апарату кровообігу
(11-12 і 15-16 років), їх відносної стабілізації (10-11, 12-14 років), а також тенденції до зниження (14-15 років);

“критичним” періодом процесу адаптації організму, що розвивається, до систематичних фізичних навантажень у віковому діапазоні 10-16 років є вік від 14 до 15 років, який характеризується синхронним погіршенням функціонального стану серцево-судинної системи і системи зовнішнього дихання;

в кінці вікового періоду 10-16 років приріст величин адаптаційного потенціалу
серцево-судинної системи (АПссс) у школярів експериментальної групи склав достовірно значно більшу величину, ніж у їхніх однолітків зі звичайним рівнем рухової активності (відповідно 199,27±1,05 % і 26,10±1,09 %).

5. Результати проведеного дослідження дозволили констатувати досить високу інформативність комп’ютерної програми експрес-діагностики функціонального стану кардіореспіраторної системи організму “ШВСМ-інтеграл” і можливість її практичного використання під час проведення масових обстежень дітей шкільного віку.

6. Отримані результати можуть використовуватися для оптимізації процесу пристосування організму, що розвивається, до впливу систематичних фізичних навантажень шляхом врахування виявлених особливостей адаптаціоґенезу і фізіологічних механізмів забезпечення цього процесу.

Публікації автора:

1. Маликов Н.В., Кузнецов А.А. Изучение динамики функционального состояния кардиореспираторной системы организма детей школьного возраста в процессе адаптации к физическим нагрузкам // Вісник Запорізького національного університету. Серія: Біологія. – 2006. – №1. – С. 90-95 (особистий внесок полягає в проведенні експериментальних досліджень, обробці матеріалів, формуванні деяких висновків).

2. Кузнєцов А.О. Вікова динаміка деяких гемодинамічних показників у хлопчиків шкільного віку при систематичних заняттях спортом // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Біологія. – 2006. – Випуск 19. – С. 15-19.

3. Кузнєцов А.О. Аналіз вікової динаміки деяких показників системи зовнішнього дихання школярів при систематичних заняттях спортом // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: Біологія. – 2006. – №1(28). – С. 58-62.

4. Богдановська Н., Маліков М., Кузнєцов А. Сучасні підходи до визначення функціонального стану серцево-судинної системи та оцінка їхньої інформативності // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. – 2006. – Випуск 42. – С. 101-106 (особистий внесок полягає в проведенні експериментальних досліджень, обробці матеріалів).

5. Кузнєцов А.О. Особливості формування адаптивних можливостей серцево-судинної системи школярів у процесі систематичних занять спортом // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. – 2007. – Випуск 43. – С. 197-201.

6. Богдановская Н.В., Кузнецов А.А. Изменение параметров системы внешнего дыхания организма мальчиков школьного возраста в процессе адаптации к систематическим физическим нагрузкам // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту Харків. – №2. – 2006. – С. 66-69 (особистий внесок полягає в проведенні експериментальних досліджень, обробці матеріалів, формуванні деяких висновків).

7. Маликов Н.В., Сватьев А.В., Кузнецов А.А. Влияние продолжительных занятий спортом на величины интегральных показателей сердечно-сосудистой системы организма детей школьного возраста // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. – Зб. наук. пр. – Харків: ХХПІ, 2007. – №6. – С. 175-177 (особистий внесок полягає в проведенні експериментальних досліджень, обробці матеріалів, формуванні деяких висновків).

8. Маликов Н.В., Богдановская Н.В., Кузнецов А.А. О новых методических подходах к оценке адаптивных возможностей сердечно-сосудистой системы организма // Вариабельность сердечного ритма: Теоретические и прикладные аспекты: Материалы Международного симпозиума. – Ижевск, 2003. – С. 131 (особистий внесок полягає в проведенні експериментальних досліджень, обробці матеріалів).

9. Маліков М.В., Сущенко Л.П., Сватьєв А.В., Богдановська Н.В., Кузнєцов А.О. Використання нових методичних підходів до оцінки рівня функціональної підготовленості спортсменів // Теорія і практика фізичного виховання: Науково-методичний журнал. – Донецьк. – Випуск 3. – 2004. – С. 217-221 (особистий внесок полягає в проведенні експериментальних досліджень, обробці матеріалів).

10. Маликов Н.В., Богдановская Н.В., Кузнецов А.А. Использование новых компьютерных технологий при оценке функциональной подготовленности и функционального состояния организма // Материалы Международной научно-практической конференции. – Харьков, 2005. – С. 183 (особистий внесок полягає в проведенні експериментальних досліджень, обробці матеріалів).

11. Маликов Н.В., Богдановская Н.В., Кузнецов А.А. Влияние солнечной активности на адаптивные возможности развивающегося организма // Гелиогеофизические факторы и здоровье человека: Материалы Международного симпозиума. – Новосибирск, 2005. – С. 90-91 (особистий внесок полягає в обробці та узагальненні матеріалів).

12. Маликов Н.В., Богдановская Н.В., Кузнецов А.А, Цыганок А.В. Анализ особенностей возрастных изменений функционального состояния сердечно-сосудистой и дыхательной систем организма школьников-спортсменов с использованием новых методических подходов // Улучшение, сохранение и реабилитация здоровья в контексте международного сотрудничества: Материалы Международной научно-практической конференции. – Брест, 2005. – С. 107-108 (особистий внесок полягає в проведенні експериментальних досліджень, обробці матеріалів, формуванні деяких висновків).

13. Маликов Н.В., Богдановская Н.В., Кузнецов А.А. О новых взглядах на роль систематических занятий физическими упражнениями в повышении адаптивных возможностей организма // Актуальні проблеми фізичної культури та спорту в сучасних соціально-економічних і екологічних умовах: Матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції. – Запоріжжя, 2005. – С. 194-199 (особистий внесок полягає в проведенні експериментальних досліджень, обробці матеріалів).

14. Маліков М.В., Богдановська Н.В., Кузнєцов А.О. Особливості регуляції серцево-судинної системи організму школярів при адаптації до систематичних фізичних навантажень // Психофізіологічні та вісцеральні функції в нормі і патології: Тези доповідей Всеукраїнської наукової конференції. – Київський національний університет ім. Т. Шевченка. – Київ, 2006. – С. 11 (особистий внесок полягає в проведенні експериментальних досліджень, обробці матеріалів).

15. Маликов Н.В., Богдановская Н.В., Кузнецов А.А., Цыганок А.В. О некоторых особенностях формирования функциональных возможностей организма при адаптации к систематическим занятиям спортом // Эколого-физиологические проблемы адаптации: Материалы VII Международного симпозиума. – Москва: Изд-во РУДН, 2007. –
    С. 277-278 (особистий внесок полягає в проведенні експериментальних досліджень, обробці матеріалів, формуванні деяких висновків).