У дисертаційній роботі проведено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення актуального завдання практичної педіатрії – підвищення ефективності лікування синдрому функціональної диспепсії у дітей раннього віку шляхом вивчення особливостей показників фізичного розвитку та показників окремих видів обміну речовин у дітей з цією патологією, розробки і впровадження удосконалених методів лікування з використанням фітотерапевтичних засобів. 1. Найбільш вагомими факторами ризику розвитку синдрому функціональної диспепсії у дітей раннього віку можна вважати певну невідповідність харчування функціональним можливостям дитячого організму у вигляді штучного вигодовування (100% дітей) та раннього введення підгодовування (64,8%), що може слугувати основою розробки заходів по попередженню розвитку функціональної диспепсії. 2. Встановлено, що у клінічній картині синдрому функціональної диспепсії як у немовлят, так і у дітей віком старше 1 року домінують явища метеоризму (74,2%), больового абдомінального синдрому (70,4%), зниження апетиту (48,6%) або тимчасової відмови від їжі (36,0%), порушення моторики кишок у вигляді функціональних закрепів (34,8%), які супроводжуються порушенням фізичного розвитку (у вигляді дефіциту маси тіла (79,4%) та/або низького рівня фізичного розвитку та його дисгармонійністю). Ці зміни типово виникають на фоні порушення перетравлювання харчових інгредієнтів та поєднуються з гіпопротеїнемією, диспротеїнемією, гіпокальціємією, характерними змінами у копрограмі (помірна кількість лейкоцитів (83,9%), наявність слизу (83,2%), нейтрального жиру (42,0%), крохмалю та рослинної клітковини (24,5%). 3. Для дітей раннього віку з синдромом функціональної диспепсії характерним є нормальний рівень імуноглобулінів та запальних цитокінів, відсутність візуальних змін слизової оболонки стравоходу, шлунку та дванадцятипалої кишки при проведенні фіброезофагогастродуоденоскопії, що підтверджує відсутність запальних процесів та значних проявів імунологічного дисбалансу в організмі дітей з цією патологією. 4. Найкраща ефективність лікування досягається при комбінації традиційних медичних препаратів (лінекс, хілак, ріабал) з фітопрепаратом Бебівіта «Для покращення травлення». Спільне застосування цих препаратів приводить до достовірно більш швидкого зменшення наявної клінічної симптоматики (p<0,01), зменшення дефіциту маси тіла у 14,6% дітей (p<0,05) підвищення ступеню фізичного розвитку у 18,6% дітей (p<0,05), покращення показників білкового обміну (збільшення рівня загального білка до 61,2±0,5 г/л (p<0,01), зменшення диспротеїнемії (p<0,01)) порівняно з групою дітей, які отримували тільки базову або фітотерапію. При комбінованому лікуванні синдрому функціональної диспепсії відбувається достовірне зростання рівня іонів Са до 2,27±0,10 ммоль/л (p<0,01), соматотропного гормону до 11,01±0,9 мМО/л (p<0,01), трийодтироніну до 2,0±0,04 нмоль/л (p<0,01) та тироксину до 151,0±1,0 нмоль/л (p<0,05), збільшення рівня Ig А до 0,69±0,10 мг/мл (p<0,01), достовірного зменшення кількості лейкоцитів та слизу в копрограмі, що може свідчити про покращення основних метаболічних та захисних реакцій дитячого організму. 5. При катамнестичному дослідженні найкращі показники стійкого, довготривалого покращення спостерігаються у дітей з комплексним застосуванням базових препаратів та фітокорекції. При застосуванні тільки базових препаратів або фітокорекції позитивна динаміка настає повільніше, а показники, що вивчалися, відзначаються своєю лабільністю. |