СЕРЕДА Тетяна Миколаївна. Фітопланктон Десни як показник стану річкової екосистеми : Дис... канд. наук: 03.00.17 - 2008.
Анотація до роботи:
Середа Т. М. Фітопланктон Десни як показник стану річкової екосистеми. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук зі спеціальності 03.0017 – гідробіологія. – Інститут гідробіології НАН України, Київ, 2008.
Вперше вивчено просторово-часову динаміку розвитку фітопланктону р. Десни від витоку до гирла. Встановлено основні закономірності формування руслового фітопланктону (таксономічна структура, чисельність, біомаса, інформаційне різноманіття). В фітопланктоні річкової екосистеми зареєстровано 522 види (575 внутрішньовидових таксонів), що належать 165 родам, 35 порядкам, 14 класам і 8 відділам водоростей.
Визначено роль природних чинників (приток і заплавних водойм) та антропогенного впливу на формування фітопланктону Десни. Встановлено сукцесію руслового фітопланктону Десни за 70 років. Сучасний етап досліджень фітопланктону екосистеми Десни виявив домінування діатомово-зеленого комплексу в формуванні структури та різноманіття угруповань, посилення ролі дрібноклітинних форм (центричних діатомових, зелених хлорококових та синьозелених водоростей). Проведено районування річки за характером структурної організації фітопланктону з урахуванням пріоритетних чинників і умов формування стоку в річковому континуумі. В результаті оцінки якості води та трофічного статусу Десни стан її річкової екосистеми оцінено як задовільний, річка має статус евтрофного водотоку.
Встановлені закономірності формування структури та різноманіття фітопланктону Десни (за таксономічним багатством, чисельністю, біомасою, просторово-часовою динамікою розвитку угруповань в річковому континуумі) довели, що фітопланктон може слугувати репрезентативним показником стану річкової екосистеми .
В фітопланктоні річкової екосистеми зареєстровано 522 види (575 внутрішньовидових таксонів), що належать до 165 родів, 35 порядків, 14 класів та 8 відділів водоростей. Важливе значення в флористичному спектрі меандруючої річкової системи належить Chlorophyta (34%), Bacillariophyta (30%), Euglenophyta (13%), Cyanophyta (10%), а також Chrysophyta (6%), Xanthophyta, Dinophyta і Cryptophyta – в межах 1–3%.
Встановлено, що представники Bacillariophyta переважали у верхів’ї Десни і на перекатах, Chlorophyta відігравали визначальну роль в середній та нижній течіях річки. У слабко проточних та мілководних біотопах русла вегетували Cyanophyta, в місцях водообміну з заплавними водоймами розвивалися Euglenophyta, Dinophyta та інші представники ставкової альгофлори, що супроводжували домінуючий діатомово-зелений водоростевий комплекс.
Провідним чинником у формуванні структури і різноманіття фітопланктону основної річки є біотичний, який відображає взаємозв’язок та формуючу роль компонентів річкової системи (приток та заплавних водойм).
Важливе значення в збагаченні деснянського фітостоку мають крупні притоки зі значними витратами води в їх гирлових ділянках (Ветьма, Неруса, Навля, Судость, Сейм), які насичують фітопланктон основної річки алогенними формами.
Вирішальним фактором в формуванні структури та різноманіття альгофлори заплавних водойм, типових для меандруючої Десни, є наявність водообміну з русловою системою річки. Обмеження зв’язку з руслом зумовлює в водоймах генетичного ряду спрощення видової структури, розвиток угруповань з переважанням синьозелених, зелених вольвоксових, евгленових та динофітових водоростей.
Встановлено дискретний характер розвитку угруповань на ділянках Десни, що функціонують в умовах антропогенного навантаження. Зарегульованість стоку (Десногорське водосховище в верхній течії та порушення гідрологічного режиму в гирловій ділянці, спричинене добовими попусками Київської ГЕС) зумовлює перебудову структури фітопланктону та розвиток високопродуктивних угруповань. Кризові явища, які локалізовані в межах Чернігова та пов’язані з надмірним забрудненням русла Десни та приток Стрижень і Білоус, супроводжуються масовим розвитком водоростей-індикаторів органічного забруднення та спрощенням структури угруповань.
Фітопланктону Десни притаманна сталість сезонної динаміки структурних показників з вираженим літнім піком розвитку та наростанням чисельності і біомаси від витоку до гирла. Розвиток весняного фітопланктону залежить від інтенсивності та масштабів повені, осіннього та зимового визначається переважно кліматичними чинниками. Доведено, що структура і різноманіття фітопланктону в сезонному та багаторічному аспектах лімітуються внутрішньорічним розподілом стоку та умовами водності року.
Встановлено сукцесійні зміни фітопланктону Десни за 70 років: 30-і роки – переважання діатомово-зеленого комплексу у супроводі криптофітових водоростей; 60-і роки – масовий розвиток зелених хлорококових та синьозелених водоростей в місцях органічного забруднення; сучасний період досліджень (1986–2004 рр.) – домінування діатомово-зеленого комплексу за участі евгленових та синьозелених водоростей. Головна риса сукцесії річки – посилення ролі дрібноклітинних форм (центричних діатомових, зелених хлорококових та синьозелених водоростей).
Районування Десни за характером структурної організації фітопланктону з урахуванням чинників та умов в річковому континуумі встановило, що фітопланктон є невід’ємним біотичним компонентом стоку, спроможним відображати ситуацію в руслі і на водозборі річки.
В результаті проведеної оцінки якості води та встановлення трофічного статусу р. Десни з використанням інформативності показників фітопланктону в просторово-часовому аспекті стан річкової екосистеми оцінено як задовільний, річка відноситься до евтрофних водотоків.
Публікації автора:
Середа Т.Н. Специфика формирования структуры сообществ водорослей реки Десны / Т.Н. Середа // Гидробиол.журн. – 1999. – Т. 35, №4. – С. 22–31.
Карпова Г.А. Высшая водная растительность и фитопланктон р. Десна и водоемов ее поймы (трансграничный участок) / Г.А. Карпова, Т.Н. Середа // Наук. записки Тернопільського держ. педуніверситету. Серія Біологія. Спец. випуск «Гідроекологія». – 2001. – №4 (15). – С. 75–76 (проведення натурних досліджень, камеральне опрацювання, узагальнення матеріалів щодо фітопланктону, участь у написанні статті).
Фитопланктон /А.Г. Васенко, Л.Ф. Глущенко, Т.Н. Середа, О.В. Мантурова // Экологическое состояние трансграничных участков рек бассейна Днепра на территории Украины. Под ред. А.Г. Васенко и С.А. Афанасьева. – К.: Академпериодика, 2002. – С. 103–119 (проведення натурних досліджень, камеральне опрацювання, узагальнення матеріалів щодо фітопланктону бассейну Десни, Дніпра та Ворскли, участь у написанні статті).
Середа Т.М. Критерії оцінки біотичного потенціалу річкових систем за структурними показниками фітопланктону (на прикладі Десни) / Т.М. Середа // Наук. записки Тернопільського держ. педуніверситету. Серія Біологія. – 2005. – №3 (26). – С. 393–395.
Экологические аспекты решения проблем малых рек (на примере р. Стрижень) / А.Е.Усов, Т.Н.Середа, Л.В.Гулейкова, С.А.Афанасьев // Гидробиол. журн. – 2007. – Т. 43, № 1. – С. 24–37 (проведення натурних досліджень, камеральне опрацювання, узагальнення матеріалів щодо фітопланктону, участь у написанні статті).
Экологические риски в водотоках, возникающие вследствие сброса загрязненных вод г. Чернигова / А.Е. Усов, С.А. Афанасьев, Л.В. Гулейкова, Т.Н.Середа, А.И. Цыбульский // Гидробиол. журн. – 2008. – Т. 44, № 1. – С. 46–60 (проведення натурних досліджень, камеральне опрацювання, узагальнення матеріалів щодо фітопланктону, участь у написанні статті).
Середа Т.Н.Экологические фазы в сукцессиях фитопланктона реки Десны / Т.Н. Середа // Сборник трудов Гидроэкологического общества: тез. 2 съезда ГЭО, 27–31 октября 1997 г. – Киев, 1997. – С. 146–148.
Середа Т.Н. Пространственно-временная структура сообществ водорослей незарегулированной реки как основа моделирования и прогнозирования экологических процессов в речных системах (на примере р. Десны) / Т.Н. Середа // Зб. наук. праць Інституту проблем моделювання в енергетиці. – Львів: Вид-во “Світ”, 1998. – С. 27–32.
Середа Т.Н. Локальные климаксовые сообщества фитопланктона в незарегулированных реках / Т.Н. Середа // Вода – проблемы и решения: материалы IV Всеукр. науч.-практ. конф., 27–28 мая 1998 г. – Днепропетровск: Гамалия, 1998. – С. 58–59.
Середа Т.Н. Стрессовые явления в структуре речных фитопланктонных сообществ / Т.Н. Середа // Вода и здоровье–1998: материалы науч.-практ. конф., 17–19 мая 1998 г. – Одесса: Астропринт, 1998. – С. 113–115.
Середа Т.Н. Структурная организация водорослевых сообществ в условиях антропогенизации речных систем / Т.Н. Середа // Итоги и перспективы гидроэкологических исследований: материалы Междунар. науч. конф.– Минск, 1999. – С. 225–228.
Середа Т.Н. Сукцессии альгоценозов пойменных водоемов Десны / Т.Н. Середа // Гидроботаника-2000: тез. ІІ Всерос. науч. конф., 10–13 окт. 2000. – Борок,.2000. – С. 76.
Середа Т.Н. Специфика формирования фитопланктонных сообществ пойменных водоемов незарегулированных рек (на примере Десны) / Т.Н. Середа // Озерные экосистемы: биологические процессы, антропогенная трансформация, качество воды: материалы II Междунар. науч. конф., 22–26 сент. 2003, Минск–Нарочь. – Минск: Изд. центр БГУ, 2003. – С. 358–360.
Середа Т.Н. Маркерные виды фитопланктона – индикаторы интенсивности прохождения половодья в устье Десны / Т.Н. Середа // Биоиндикация в мониторинге пресноводных экосистем: материалы Междунар. науч. конф., 23–27 окт. 2006 г., – Санкт-Петербург, 2006. – С. 136.
Середа Т.Н. Особенности формирования структуры фитопланктона пойменных водоемов Десны во временном аспекте / Т.Н. Середа // Озерные экосистемы: биологические процессы, антропогенная трансформация, качество воды: материалы III Междунар. науч. конф., 17–22 сент. 2007 г., Минск – Нарочь. – Минск: Изд. центр БГУ, 2007. – С. 180–181.
Подяка
Автор висловлює глибоку шану та щиру вдячність д.б.н., професору О.І.Мережко за консультації в плануванні роботи.
Велика подяка к.б.н. Л.Н.Черницькій, к.б.н. С.О.Афанасьєву, колегам інституту за надання цінних порад та всебічну підтримку.
Автор завдячує співробітникам Деснянського регіонального басейнового управління (і особисто М.М. Кобижчі) за плідну співпрацю в проведенні експедицій.
