Анотація до роботи:

Корнійчук Н. М. Фітомікроперифітон різнотипних субстратів частково зарегульованої річки (на прикладі р. Тетерів). – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.17 – гідробіологія. – Інститут гідробіології НАН України, Київ, 2007.

Досліджено сучасний стан водоростевих обростань рослинних та кам’яних субстратів р. Тетерів та малих водосховищ, що на ній розташовані. Показано, що в досліджуваній екосистемі протягом 2003-2005 рр. вегетувало 626 видів водоростей, представлених 687 внутрішньовидовими таксонами, що належали до 7 відділів, 15 класів, 40 порядків, 203 родів з домінуванням діатомових та зелених водоростей.

Порівняння структурних та кількісних показників фітомікроепіфітону, фітомікроепілітону та органічної речовини обростань дозволило встановити, що максимальних значень вони досягали на річкових плесах, а мінімальних – на перекатах.

Встановлено, що зниження таксономічного багатства, інформаційного різноманіття, чисельності та біомаси водоростей відбувається від верхнього Трощанського до заключного в каскаді Житомирського водосховища. Також незалежно від типу субстрату ці показники на зарегульованих ділянках були вищими, ніж на річкових.

Вивчено особливості формування органічної речовини обростань рослинних та кам’яних субстратів. Показано, що домінуюча роль як у водосховищах, так і на незарегульованих ділянках річки Тетерів, належала детриту, складаючи в середньому 87,1%, частка фітомікроперифітону становила 11,5%, бактеріоперифітону – 1,0%, а зооперифітону – 0,4%.

Вперше встановлено, що водоростеві угруповання обростань як рослинних, так і кам’яних субстратів займають провідне положення у гідроекосистемах та є важливими біоіндикаторами стану водних об’єктів, що дає можливість ідентифікувати води середніх та малих річок та прийняти фітомікроперифітон як відповідний індикатор в моніторингу водного статусу відповідно до рамкових угод Європейського союзу (Directive 2000/60/EC).

1. Встановлено закономірності розвитку фітомікроепіфітону і фітомікроепілітону на гідроморфологічно різнотипних ділянках річки (плеси, перекати, малі водосховища і незарегульовані ділянки) та співвідношення основних біотичних компонентів перифітону.

2. Фітомікроперифітон рослинних та кам’яних субстратів р. Тетерів та її водосховищ нараховував 626 видів водоростей, представлених 687 внутрішньовидовими таксонами, що належали до 7 відділів, 15 класів, 40 порядків, 203 родів, з домінуванням діатомових (35%) та зелених хлорококових (27%) водоростей.

3. Сезонна динаміка структурних та кількісних показників водоростевих обростань різнотипних субстратів характеризувалася двохвершинною кривою розвитку з максимумами в осінній та весняний періоди.

4. Інформаційне різноманіття за індексом Шеннона було доволі високим та складало в середньому для фітомікроепіфітону 2,9, а для фітомікроепілітону 2,6 біт/екз., змінюючись у сезонному аспекті. Так, максимальних значень індекс Шеннона для водоростей обох типів субстратів досягав у весняний період – 3,3–3,5 біт/екз., а мінімальних –у зимовий – 1,9–2,1 біт/екз.

5. Якість водного середовища за сапробіологічними характеристиками фітомікроперифітону відповідала бета-мезосапробному рівню (помірно забруднені води) з середнім значенням індексу сапробності 1,95. Встановлено, що максимальними значеннями (2,5) характеризувалась середня частина р. Тетерів, що обумовлено її більш значною урбанізацією у порівнянні з іншими ділянками.

6. Порівняння структурних та кількісних показників фітомікроепіфітону, фітомікроепілітону та органічної речовини обростань дозволило встановити, що максимальних значень вони досягали на річкових плесах, а мінімальних – на перекатах.

7. Встановлено, що зниження таксономічного багатства, інформаційного різноманіття, чисельності та біомаси водоростей відбувається від верхнього Трощанського до заключного в каскаді Житомирського водосховища. Також незалежно від типу субстрату ці показники на зарегульованих ділянках були вищими, ніж на річкових.

8. У формуванні органічної речовини обростань рослинних та кам’яних субстратів домінуюча роль як у водосховищах, так і на незарегульованих ділянках річки Тетерів, належала детриту, складаючи в середньому 87,1%, частка фітомікроперифітону становила 11,5%, бактеріоперифітону – 1,0%, а зооперифітону – 0,4%.

9. У біоті домінуюче значення належало фітомікроперифітону – 89,0%, отже він є основою трофічної піраміди обростань, а бактеріо- та зооперифітон – її наступними компонентами.

10. Незалежно від типу субстрату максимального розвитку фітомікроепіфітон та фітомікроепілітон досягали в поверхневому горизонті, тоді як в придонному показники їх кількісного та якісного розвитку були на порядок нижчими. Для бактеріо- та зооперифітону репрезентативних закономірностей у вертикальному розподілі не встановлено.

11. Встановлені закономірності відгуку фітомікроепіфітону і фітомікроепілітону на вплив природних та антропогенних чинників є підставою для використання біоіндикаційних можливостей фітообростань різних типів субстратів, які розвиваються в антропогенно змінених водних екосистемах, з метою оцінки якості водного середовища середніх річок, згідно Directive 2000/60/EC.

Публікації автора:

1. Щербак В.І., Корнійчук Н.М. Синьозелені водорості обростань Житомирського водосховища // Наукові записки Тернопіль. держ. пед. ун-ту ім. В. Гнатюка. Серія: Біологія. – 2004. – № 1–2 (23). – С. 77–81 (проведення натурних досліджень, камеральне опрацювання, узагальнення матеріалу, формулювання висновків).

2. Корнійчук Н.М. Сезонна динаміка різноманіття фітомікроепілітону різних ділянок річки Тетерів // Вісник держ. агроеколог. ун-ту. – Житомир, 2004. – № 2 (13). – С. 211–217.

3. Щербак В.І., Сіренко Л.Я., Корнійчук Н.М. Фітомікроепіфітон різнотипних ділянок річки Тетерів: структура та пігментний комплекс // Укр. ботан. журн. – 2005. – Т. 62, № 3 – С. 423–430 (проведення натурних досліджень, камеральне опрацювання, узагальнення матеріалу, формулювання висновків).

4. Щербак В.І., Корнійчук Н.М. Континуальність та дискретність річкового фітомікроепіфітону // Доповіді НАНУ, 2005. – № 9. – С. 208–212 (проведення натурних досліджень, камеральне опрацювання, участь у написанні статті).

5. Щербак В.И., Корнейчук Н.Н. Контурные сообщества водорослей каменного субстрата р. Тетерев ниже города Житомира в различные сезоны года // Гидробиол. журн. – 2005. – Т. 41, № 5. – С. 45–52 (наукове обґрунтування, аналіз літературних джерел, формулювання висновків).

6. Щербак В.І., Корнійчук Н.М. Структура водоростей контурних угруповань басейну річки Тетерів // Наукові записки Тернопіль. нац. пед. ун-ту ім. В. Гнатюка. Серія: Біологія. Спец. вип. «Гідроекологія», 2005. – № 3 (26). – С. 494–496 (проведення натурних досліджень, камеральне опрацювання, участь у написанні статті).

7. Щербак В.И., Корнейчук Н.Н. Влияние гидроморфологических характеристик реки на структуру фитомикроэпилитона // Гидробиол. журн. – 2006. – Т. 42, № 3. – С. 27–40 (наукове обґрунтування, аналіз літературних джерел, формулювання висновків).

8. Щербак В.И., Сиренко Л.А., Корнейчук Н.Н. Структура и содержание хлорофилла сообществ водорослей фитомикроэпилитона реки Тетерев // Альгология. – 2006. – Т. 16, № 3. – С. 355–363 (проведення натурних досліджень, аналіз літературних джерел, участь у написанні статті).

9. Щербак В.І., Корнійчук Н.М. Різноманіття фітомікроепілітону Житомирського водосховища та річки Тетерів // Матеріали ІІ міжнар. наук. конф. «Екологічна географія: історія, теорія, методи, практика». – Тернопіль, 2004. – С. 153–154 (проведення натурних досліджень, камеральне опрацювання, участь у написанні).

10. Щербак В.І., Корнійчук Н.М. Залежність динаміки кількісного розвитку фітомікроепілітону від різних гідроекологічних умов // Вісник Харківського ін-ту соціального прогресу. Сер.: Екологія, техногенна безпека і соціальний прогрес. – 2004. – Вип. 1 (6). – С. 28–33 (наукове обґрунтування, проведення натурних досліджень, узагальнення матеріалу та участь у написанні статті).

11. Щербак В.І., Корнійчук Н.М. Різноманіття водоростевих угруповань фітомікроепіфітону Житомирського водосховища та незарегульованої ділянки річки Тетерів // Материалы междунар. науч.-практ. конф. «Эколого-биологические проблемы водоёмов бассейна реки Днепр». – Новая Каховка, 2004. – С. 139–146 (наукове обґрунтування, аналіз літературних джерел, формулювання висновків).

12. Щербак В.І., Кузьмінчук Ю.С., Корнійчук Н.М. Характеристика планктонних та контурних угруповань водоростей та оцінка їх впливу на гідрохімічні показники Житомирського водосховища р. Тетерів // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. – К.: ВГЛ «Обрії», 2004. – Т. 6. – С. 277–281 (участь у проведенні досліджень та написання статті).

13. Щербак В.І., Кузьмінчук Ю.С., Корнійчук Н.М. Вплив антропогенного забруднення м. Житомира на структуру фітопланктону і фітоперифітону р. Тетерів // Матеріали VІІ міжнар. наук.-практ. конф. «Наука і освіта 2004». – 58, Екологія. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 80–81 (участь у проведенні досліджень та аналізі літературних джерел).

14. Корнійчук Н.М. Коливання структурних показників фітомікроепіфітону під впливом температурного чинника // Тези доп. І міжнар. конф. студентів та аспірантів «Молодь і поступ біології». – Львів: СПОЛОМ, 2005. – С. 93.

15. Щербак В.І., Корнійчук Н.М. Оцінка стану Житомирського водосховища за структурою фітомікроепілітону // Матеріали VІІІ міжнар. наук.-практ. конф. “Наука і освіта 2005”. – 17: Екологія. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – С. 90–92 (проведення натурних досліджень, камеральне опрацювання, участь у написанні).

16. Щербак В.І., Корнійчук Н.М. Контурні угруповання автотрофної ланки річки Тетерів // Вісник Житомир. держ. ун-ту імені Івана Франка. – Житомир, 2005. – № 20. – С. 196–200 (проведення натурних досліджень, камеральне опрацювання, участь у написанні статті).

17. Корнійчук Н.М. Характеристика фітомікроепілітону річки Тетерів та її притоків // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. „Наукові дослідження – теорія та експеримент 2005”. – 7. – Полтава, 2005. – С. 26–28.

18. Корнійчук Н.М., Кузьмінчук Ю.С. Різноманіття евгленових водоростей фітомікроепілітону та фітопланктону річки Тетерів // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. «Розвиток наукових досліджень 2005». – 7. – Полтава: ІнтерГрафіка, 2005. – С. 101–105 (проведення натурних досліджень, камеральне опрацювання, формулювання висновків, написання роботи).

19. Щербак В.І., Корнійчук Н.М. Роль фітомікроепіфітону у формуванні якості середовища для іхтіофауни Житомирського водосховища // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. «Актуальні проблеми аквакультури та раціонального використання водних біоресурсів». – Київ, 2005. – С. 300–302 (наукове обґрунтування, аналіз літературних джерел, формулювання висновків).

Подяка

Автор висловлює щиру вдячність д.б.н. Щербаку В. І. та групі альгологів відділу екології водоймищ Інституту гідробіології за надання цінних порад та консультацій, зокрема д.б.н. Якушину В. М., к.б.н. Плігіну Ю. В., Короткевич Т. М, Багнюк Л. І.; зав. кафедрою ботаніки к.б.н. Киричук Г. Є. за практичну та моральну підтримку.