Анотація до роботи:

Зоріна-Сахарова К.Є. Фітофільна макрофауна водойм та водотоків пониззя Дунаю як індикатор їх екологічного стану. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук зі спеціальності 03.00.17 – гідробіологія. – Інститут гідробіології НАН України, Київ, 2009.

Вперше встановлені основні закономірності розвитку фауни заростей в залежності від екологічної групи макрофітів та типу водного об’єкту (таксономічна структура, чисельність, біомаса, біорізноманітність). Розширено уявлення про склад та функціонування фітофільної фауни одного з найбільш унікальних регіонів світу. У складі комплексів макробезхребетних заростей зареєстровано 214 видів організмів, найбагатшими з яких були комплекси занурених рослин дельти – 172 види безхребетних. Доведено, що таксономічна структура фітофільної фауни не залежить від типу водного об’єкту та екологічної групи заростей.

Відмічено значне збільшення видового багатства понто-каспійського реліктового комплексу в заростях пониззя Дунаю, знайдено 1 новий для Кілійської дельти вид цієї групи Dreissena bugensis (Andr.).

Встановлена залежність структури та кількісних показників фітофільних комплексів від абіотичних та біотичних факторів середовища, визначено переважаючий вплив швидкості течії на склад фауни заростей різнотипних водних об’єктів дельти Дунаю. За структурними характеристиками угруповань фітофільних безхребетних проведена сапробіологічна оцінка якості води зони заростей. Розроблена та апробована методика визначення екологічного стану водойм та водотоків дельти за гідробіологічними показниками фітофільних комплексів.

1. Встановлені основні закономірності розвитку фітофільних угруповань фауни макробезхребетних водойм та водотоків дельти Дунаю, які визначаються просторово-часовою динамікою видового багатства, таксономічного складу, індексів різноманіття, чисельністю, біомасою, сапробіологічними індексами; доведено доцільність використання фітофільних комплексів при оцінці екологічного стану водних об’єктів пониззя Дунаю.

2. У складі фітофільної фауни дельти Дунаю зареєстровано 214 видів макробезхребетних, в тому числі в рукавах – 153, каналах – 106, затоках – 138, озерах – 127 видів. Найбільшим видовим багатством відрізняються комплекси ЗР –172 види. В кожному з типів водних об’єктів більша кількість видів пов’язана з домінуючою групою водяних рослин: в рукавах з ПВР (128 видів), в затоках – з РПЛ (121 вид), в каналах та озерах – з ЗР (94 та 119 видів відповідно).

3. Подібність видового складу фітофільних угруповань дельти переважно визначалась типом водного об’єкту. За видовим складом всі досліджені водні об’єкти розділяються на 3 групи: рукави, водойми (озера та затоки), канали + оз. Матиця.

4. Найвищими значеннями різноманітності як на видовому (2,73-3,18 біт/екз), так і на рівні надвидових таксонів (1,96-2,24 біт/екз) характеризувались прісноводні затоки. Зареєстроване вірогідне збільшення кількості видів та кількості надвидових таксонів в фітофільних комплексах дельти Дунаю, між розрахованими на цих рівнях індексами різноманітності за Шенноном явної залежності не спостерігалось.

5. Угруповання заростей каналів пониззя Дунаю характеризувались найвищою чисельністю макробезхребетних (8,25±4,25 тис. екз/кг), а в рукавах дельти були зареєстровані найбільші біомаси фітофільних комплексів (13,03±6,71 г/кг). Найнижчі значення цих показників були характерні для фауни заростей заток дельти (2,22±0,80 тис. екз/кг та 2,62±0,74 г/кг).

6. Сезонна динаміка кількісних показників фітофільної фауни залежала від гідрологічних особливостей вегетаційного періоду. В маловодний рік вона була подібною у більшості водних об’єктах. В багатоводний рік синхронних змін чисельності та біомаси безхребетних заростей в різних водоймах та водотоках не відмічалось.

7. Багаторічна динаміка кількісних показників свідчить про зростання чисельності фітофільних безхребетних у водоймах та водотоках Кілійської дельти Дунаю, однак підвищення біомаси зареєстровано лише в рукавах дельти.

8. Незалежно від типу водного об’єкту в фітофільних угрупованнях за чисельністю домінували личинки Chironomidae та Oligochaeta. За біомасою в рукавах переважали молюски (Gastropoda та Bivalvia), в водоймах Gastropoda були субдомінантами (в озерах) або домінантами (в затоках), в каналах до домінуючого комплексу обов’язково входили личинки Odonata.

9. В складі фауни заростей пониззя Дунаю знайдено 28 видів понто-каспійського комплексу. Найбільшим багатством відрізнялись ракоподібні – 14 видів. Знайдено новий вид реліктової фауни для Кілійської дельти Dreissena bugensis Andr.

10. Зона заростей водних об’єктів дельти Дунаю за сапробіологічними індексами Пантле-Букк належала до -мезосабпробних вод. Сапробність води, яка визначена за індикаторними видами фітофільної фауни, залишається незмінною протягом останніх 15 років досліджень.

11. За розробленою системою оцінки стану водойм та водотоків дельти Дунаю з використанням гідробіологічних показників фітофільної фауни, екологічний статус водних об’єктів визначався як “добрий-задовільний” і залишався незмінним протягом всього періоду досліджень.

12. Склад та структура домінуючого комплексу фітофільних угруповань залежала від двох факторів: типу водного об’єкту та екологічної групи макрофітів. У водоймах спостерігалась подібність фітофільної фауни, асоційованої з різними видами макрофітів. Фітофільні комплекси очерету звичайного рукавів дельти значно відрізнялись від аналогічних угруповань водойм та водотоків зі слабкою течією.

Публікації автора:

1. Структурно-функциональные характеристики зооценозов разнотипных водоемов и водотоков (биоценотическое разнообразие, качество воды, самоочистительный потенциал) А. Украинская часть низовий Дуная / Т.А. Харченко, А.В. Ляшенко, Е.Е. Зорина-Сахарова, В.В. Маковский, Ю.Н. Воликов // Биоразнообразие и качество среды антропогенно измененных гидроэкосистем Украины. – К.: ИГБ НАН Украины. – 2005. - С. 104-140. (участь у проведенні натурних та лабораторних досліджень, узагальненні даних та написанні статті)

2. Зоріна-Сахарова К.Є. Різноманітність угруповань безхребетних на ділянках заростей Кілійської дельти Дунаю / К.Є. Зоріна-Сахарова, Г.В. Шалаєва // Наук. записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В.Гнатюка Сер. Біологія. Спец. вип. “Гідроекологія”. – 2005. - № 3 (26). – 174-175 (участь у проведенні натурних та лабораторних досліджень, узагальненні даних та написанні статті).

3. Савицкий А.Л. Распространение водяного ореха Trapa natans L.s.l. в Украине и некоторые новые подходы к его охране и ограничению численности / А.Л. Савицкий, С.А. Афанасьев, Е.Е. Зорина-Сахарова // Наук. записки Тернопільського національного педуніверситету ім. В.Гнатюка. Сер. Біологія. Спец. вип. “Гідроекологія”. – 2005. - № 3 (26). – С. 388-390. (участь у проведенні натурних та лабораторних досліджень, узагальненні даних та написанні статті)

4. Харченко Т.А. Оцінка оригінальності складу ценозів естуаріїв України за показниками біорізноманітності макрозообентосу / Т.А.Харченко, А.В. Ляшенко, К.Є. Зоріна-Сахарова // Природничий альманах. Біологічні науки, вип. 8. Збірник наукових праць. – Херсон, 2006. – С. 273-282. (узагальнення даних, написання статті)

5. Ляшенко А.В. Современное состояние макрофауны беспозвоночных украинской части низовий Дуная/ А.В. Ляшенко, Е.Е. Зорина-Сахарова, В.В. Маковский // Гидробиол. журн. – 2007. – Т. 43, № 2. – 23-36. (участь у проведенні натурних та лабораторних досліджень, узагальненні даних та написанні статті).

6. Фитофильная макрофауна как показатель экологического состояния водных объектов Килийской дельты Дуная / С.А. Афанасьев, А.В. Ляшенко, Е.Е. Зорина-Сахарова, Е.А. Романенко // Гидробиол. журн. 2008. т. 44, № 2. С. 3-14. (участь у проведенні натурних та лабораторних досліджень, узагальненні даних та написанні статті)

7. Зоріна-Сахарова К.Є. Оцінка екологічного стану рукавів Кілійської дельти Дунаю за структурними характеристиками фітофільної фауни / К.Є. Зоріна-Сахарова, А.В. Ляшенко // Наук. записки Тернопільського національного педуніверситету ім. В.Гнатюка. Серія: Біологія. – 2008. № 3 (37). С. 62-65. (участь у проведенні натурних та лабораторних досліджень, узагальненні даних та написанні статті)

8. Зорина-Сахарова Е.Е. Фитофильная фауна водоемов Килийской дельты Дуная / Е.Е. Зорина-Сахарова, А.В. Ляшенко, Е.В. Волошкевич // Гидробиол. журн. – 2008. – Т. 44, № 6. - С. 41-46. (участь у проведенні натурних та лабораторних досліджень, узагальненні даних та написанні статті)

9. Зоріна-Сахарова К.Є. Оцінка рівня подібності між різними комплексами макрофауни безхребетних Кілійської дельти Дунаю / К.Є. Зоріна-Сахарова, А.В. Ляшенко, В.В. Маковський // Современные проблемы гидробиологии. Перспективы, пути и методы исследований: международ. науч. конф. 24-27 июля 2006 г. – Херсон, 2006. – С. 60-64. (участь у проведенні натурних та лабораторних досліджень, узагальненні даних та написанні статті)

10. Lyashenko A. Comparative evaluation of invertebrates macrofauna from Kyliya Danube delta / A. Lyashenko, K. Zorina-Sakharova, V. Makovskiy // Proceedings 36^th International Conference of IAD. Austria. 4–8 September, 2006. - Vienna. – 2006 – P. 255–259. (участь у проведенні натурних та лабораторних досліджень, узагальненні даних та написанні статті)

11. Ляшенко А.В. Методические подходы к экологической индикации состояния водных экосистем / А.В. Ляшенко, Е.Е. Зорина-Сахарова // Мониторинг природных и техногенных сред: Мат-лы Всеукраинской науч. конф., 24-26 апреля 2008 г. Симферополь: ДИАЙПИ, 2008. С. 187-189. (участь у проведенні натурних та лабораторних досліджень, узагальненні даних та написанні статті)

12. Lyashenko A. Ecological characteristic of Danube delta water bodies / A. Lyashenko, K. Zorina-Sakharova // Proceedings 37^th International Conference of IAD. Moldova 29.10–1.11. 2008. – Chisinau – 2008 – P. 163–167. (участь у проведенні натурних та лабораторних досліджень, узагальненні даних та написанні статті)

ПОДЯКА

Автор виказує надзвичайну подяку науковому керівнику роботи, який передчасно пішов з життя, д.б.н., професору Харченку Тарасу Андрійовичу за настанови та проявлене терпіння в період роботи здобувача над дисертацією. Щира вдячність висловлюється к.б.н., ст.н.спів. Ляшенку Артему Володимировичу за допомогу в отриманні та аналізі гідробіологічного матеріалу, поради та всебічну підтримку. Автор дякує д.б.н., професору Щербаку Володимиру Івановичу за консультації протягом заключного етапу підготовки роботи.