Проведене у дисертаційній роботі дослідження теоретичного, методологічного аспектів та організаційних засад фінансування інвестицій дало змогу зробити наступні висновки і внести пропозиції, спрямовані на удосконалення процесу фінансування інвестиційних проектів в умовах трансформаційної економіки. 1. Інвестиційна діяльність є складовою економічної системи, тому в умовах економічних трансформацій відбувається зміни у організації інвестиційної діяльності відповідно до еволюції економіки з урахуванням об’єктивних та суб’єктивних факторів. Економічні реформи впливають на інвестиційну діяльність та змінюють інвестиційну політику щодо фінансування інвестиційних проектів. 2. У ході дослідження процесу фінансування інвестиційних проектів конкретизовано зміст поняття “інвестиційний проект”, виокремлено ознаки, зумовлені його специфікою. Новизна уточненого поняття така: дане визначення окреслює цілісну структуру, сутність якої багатогранна; інвестиційний проект – це сукупність економічних відносин та організаційних заходів між його учасниками, інтереси яких тісно переплітаються; інвестиційний проект – це своєрідна мікроекономічна система, мета якої спрямована на реалізацію інвестиційної ідеї та отримання доходу.
Внесені уточнення дають можливість чітко сформулювати суть поняття “фінансування інвестиційних проектів” 3. Узагальнення теоретичних та концептуальних засад щодо інвестиційної діяльності дало змогу сформулювати комплексний підхід до визначення поняття “фінансування інвестиційних проектів” як процесу забезпечення інвестиційної діяльності необхідними ресурсами. При цьому формою вираження цього процесу є окремий інвестиційний проект, а організаційним забезпеченням – діяльність конкретних економічних суб’єктів. В основу фінансування інвестиційних проектів покладено механізм фінансування інвестиційних проектів. Відповідно здійснено уточнення ролі механізму фінансування інвестиційних проектів в умовах ринкових відносин. 4. Проведене дослідження фінансування інвестиційних проектів підтверджує, що цей процес залежить від системи державного регулювання інвестицій. Дана проблема включає комплекс питань, пов’язаних з одержанням суб’єктами господарювання необхідних дозволів на виконання конкретного виду діяльності. З приводу цього автором запропоновано відповідні заходи щодо удосконалення системи державного регулювання інвестицій, які дали можливість визначити основні риси такого регулювання на макроекономічному та мікроекономічному рівнях. 5. У ході дослідження доведено, що інвестиційна діяльність за останніх три роки помітно активізувалася. Разом з тим вирішення стратегічних завдань економічного розвитку України можливе за умови рівномірного розвитку інвестиційної діяльності. З огляду на це, виокремлено ряд негативних факторів фінансування інвестицій: питома вага коштів за рахунок бюджетного фінансування реального сектора економіки є незначна; інвестиції вкладаються у короткотермінові проекти; розподіл інвестиційних ресурсів між регіонами здійснюється нерівномірно. Зроблено висновок щодо необхідності застосування удосконаленого механізму фінансування інвестицій, який дав би змогу забезпечити реальну зацікавленість у розвитку інвестиційної діяльності, включаючи врегулювання всіх видів фінансових відносин, що тут складаються. 6. Рекомендовано створити систему моніторингу інвестиційних проектів в Україні, яка передбачає врахування ряду макроекономічних факторів стосовно регіону (загальна сума інвестицій; темп приросту інвестицій за останній рік; середні темпи приросту інвестицій за останніх три роки; темпи приросту обсягів промислової продукції; питома вага оплаченої відвантаженої продукції; питома вага підприємств у регіоні, які знизили обсяг виробництва в порівнянні з минулим роком), стосовно галузі (прибуток на одиницю активів; частка збиткових підприємств галузі, темпи зміни прибутку на одиницю активів). 7. Результати проведеного моніторингу уможливили поділити всі регіони країни і м. Київ, залежно від обсягів фінансування інвестиційних проектів, на три групи: перша група м. Київ – з великим обсягом та стійкою позитивною динамікою фінансування інвестицій; друга група – промислово розвинуті області (Донецька, Харківська, Одеська, Дніпропетровська), де також помітно активізується інвестиційна діяльність; третя група – решта територій країни. Встановлено, що, з одного боку, “інвестиційний розрив” між першою та третьою групами регіонів поглиблюється; а з іншого боку, друга група поповнюється регіонами з третьої групи. Цей процес сприятиме збільшенню кількості інвестиційно привабливих регіонів у державі. 8. Досліджено мікроекономічні особливості розвитку інвестиційної діяльності у Вінницькій області на основі органічного поєднання інформаційного забезпечення та методичних прийомів економічного аналізу. Зокрема доведено, що ефективність фінансування інвестиційних проектів залежить від інвестиційної привабливості окремих регіонів області. Установлено коливання дослідної ознаки та здійснена комплексна оцінка процесу використання наявних інвестиційних ресурсів на основі вивчення систематичної варіації показників інвестиційної діяльності суб’єктів господарювання області. Результати такого дослідження дають можливість знизити вплив негативних наслідків фактора невизначеності та сприяють створенню необхідних умов щодо залучення додаткових ресурсів для фінансування інвестицій у Вінницькій області. 9. Запропоновані практичні підходи до прогнозного оцінювання доцільності втілення інвестиційних проектів та рівномірності територіального розподілу інвестиційних ресурсів між районами та містами Вінницької області з метою удосконалення процесу фінансування інвестицій. Зазначені підходи використані у процесі планування основних показників інвестиційної діяльності на регіональному рівні. Доведено, що даний підхід до формування інвестиційного середовища дасть можливість достовірно визначити обсяги фінансування інвестицій на регіональному рівні. 10. Запропоновано використання методичних підходів до побудови стохастичних регресійних моделей для проведення факторного експерименту оцінки впливу взаємозалежних показників (валова додана вартість, процентні ставки на кредити та депозити, питома вага збиткових підприємств, прибуток (збиток) від звичайної діяльності підприємств) на обсяг фінансування інвестицій, які дають можливість проаналізувати причинно-наслідкові параметри минулих тенденцій та визначити здатність підприємств знаходити необхідні інвестиційні ресурси і генерувати власні. На підставі розроблених моделей рекомендовано проведення процедури відбору напрямів фінансування інвестиційних проектів Вінниччини. 11. Для удосконалення системи контролю фінансування інвестиційних проектів у контексті сучасних потреб інвестиційного ринку автором виокремлено такі функції даної системи: надання консультаційних послуг у сфері планування інвестиційних проектів; управління проектом; маркетинг; пошук інформації; сприяння реалізації інвестиційних проектів. Відповідно здійснено уточнення щодо організації системи контролю, як комплексної, що має свою специфіку на кожній стадії проектного циклу. Основними учасниками зазначеної системи є: органи державного контролю, замовники та виконавці інвестиційного проекту. Такий підхід забезпечить синхронність функцій контролю на всіх стадіях реалізації інвестиційного проекту і уможливить здійснення дієвого, своєчасного і постійного контролю за фінансуванням інвестиційних проектів з урахуванням допустимих змін умов його виконання. Розроблені рекомендації щодо покращання процесу фінансування інвестиційних проектів можна використовувати в практичній діяльності підприємств, регіонів, галузей економіки. |