У дисертації зроблено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в удосконаленні теоретичних і практичних засад аналізу та прогнозування фінансового стану підприємств. Результати проведеного дослідження дозволили зробити наступні висновки і пропозиції. 1. В даний час в економічній літературі немає однозначного визначення поняття «фінансовий стан підприємства». Дослідивши існуючі точки зору, їх переваги та недоліки, запропоновано розглядати фінансовий стан, як складну систему, що включає взаємопов’язані елементи (ефективність використання капіталу, ліквідність та платоспроможність, фінансова стійкість), які залежать від внутрішнього і зовнішнього середовища функціонування підприємства. 2. Дослідження сутності економічного прогнозування дозволило виокремити та визначити поняття «прогнозування фінансового стану підприємства». Це поняття автор пропонує розуміти як розробку системи науково-обґрунтованих імовірнісних припущень про базові й альтернативні структурні зміни в активах та пасивах підприємства, обумовлених використанням капіталу. Нами обґрунтовано наступні етапи прогнозування: - підготовчий – де визначається мета прогнозування, здійснюється збір і перевірка вхідної інформації; - аналітичний – що включає аналіз фінансового стану; - прогностичний – де здійснюється вибір або розробка моделі прогнозування. 3. На основі вивчення різних методичних підходів до аналізу фінансового стану підприємства автором для цілей прогнозування упорядковано послідовність його проведення, яка передбачає: дослідження структурних змін у активах і капіталі підприємства, аналіз фінансової стійкості, ліквідності та платоспроможності, оцінку ефективності використання капіталу. 4. Важливе значення в процесі прогнозування фінансового стану мають його методи. Проведена класифікація дала змогу виокремити ті методи, які доцільно використовувати для прогнозування фінансового стану підприємства: методи експертних оцінок, методи обробки просторово-часових сукупностей, ситуаційні методи. Останні дві групи методів, як формалізовані, дозволяють уникнути суб’єктивізму та підвищити адекватність прогнозних даних. 5. Проведений автором аналіз та оцінка фінансового стану металургійних підприємств України дозволяє зробити висновок, що в основі моделей прогнозування необхідно використовувати фінансові показники, які відображають вертикальну структуру активів і пасивів та ефективність використання капіталу. 6. Вчені та практики значну увагу приділяють удосконаленню інтегрального показника оцінки фінансового стану підприємства, оскільки він є ефективним інструментом узагальнення різнопланових результатів аналізу. Більшість підходів до інтегральної оцінки ґрунтуються на методах дискримінантного аналізу і мають високий рівень узагальнення та низький ступінь деталізації результатів аналізу. Останнє не дозволяє об’єктивно оцінити фінансовий стан підприємства. З метою удосконалення інтегральної оцінки фінансового стану підприємства автором використана її геометрична інтерпретація, яка передбачає розкладання інтегрального показника на окремі складові. Такий підхід дозволяє дослідити вплив ефективності використання капіталу, ліквідності та платоспроможності на загальну оцінку фінансового стану. 7. Залежно від мети прогнозування фінансового стану, автором виокремлено такі його напрями: екстраполяція динаміки фінансових показників та розрахунок на їх основі прогнозного інтегрального показника фінансового стану; моделювання фінансового стану підприємства на базі абсолютних показників; прогнозування основних елементів фінансового стану на основі горизонту прогнозування та динаміки зміни фінансових коефіцієнтів; прогнозування інтегрального показника залежно від структури активів і капіталу з урахуванням рентабельності реалізації та фактору часу. На основі визначених напрямів були розроблені такі моделі прогнозування фінансового стану підприємства: - логічно-описова модель - передбачає визначення прогнозного фінансового стану залежно від динаміки зміни окремих фінансових коефіцієнтів. Даний підхід дозволяє швидко прогнозувати фінансовий стан підприємства, тому його доцільно використовувати як експрес-модель прогнозування фінансового стану у короткостроковому періоді; - факторна модель - ґрунтується на прогнозуванні інтегрального показника на основі рівня отриманого прибутку й абсолютних фінансових показників – статей балансу підприємства. Даний підхід дозволяє знайти оптимальне співвідношення використання окремих фінансових ресурсів для досягнення певного фінансового стану, що дозволяє використовувати розроблену автором модель для імітаційного моделювання; - трендова модель - ґрунтується на прогнозуванні основних складових інтегральної оцінки (рівня ефективності використання капіталу, фінансової стійкості, ліквідності та платоспроможності). Запропонований автором підхід передбачає специфікацію окремих трендових рівнянь, які максимально апроксимують (наближають) тенденції зміни основних складових фінансового стану підприємства; - регресійна модель - дозволяє визначити залежність інтегральної оцінки фінансового стану підприємства від відносних показників, що характеризують склад активів і капіталу підприємства з урахуванням ефективності використання останнього; - динамічна модель - передбачає прогнозування фінансового стану з урахуванням фактору часу і базується на регресійній моделі. Такий підхід ґрунтується на визначенні тенденцій змін окремих показників, що характеризують структуру активів і капіталу підприємства на основі методу плинної середньої. |