У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано вирішення окремих питань науково-прикладної проблеми вдосконалення фінансового механізму прямої державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників. Проведені дослідження дали підстави зробити такі висновки. 1. Фінансовий механізм прямої державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників це сукупність фінансових відносин з державою з приводу бюджетного фінансування, які реалізуються за допомогою фінансових методів та інструментів з метою підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. 2. Необхідність врахування інтересів сільськогосподарських підприємств у процесі державної фінансової підтримки зумовила доцільність обґрунтування принципу обов'язковості виділення бюджетних коштів, передбачених на всіх рівнях бюджетної системи. Він знаходить своє відображення у фінансових відносинах з приводу бюджетного фінансування у рамках прямої підтримки сільськогосподарських товаровиробників з метою забезпечення повного і своєчасного запланованого фінансування. 3. Методичні основи формування механізму прямої державної підтримки сільського господарства в Україні тотожні цілям, структурі та інструментарію підтримки сільського господарства у країнах Центральної і Східної Європи. Як і інші пост-соціалістичні країни, Україна успадкувала механізм державної підтримки сільського господарства, зорієнтований, по-перше, на фінансові відносини з великими господарствами, по-друге, на виконання функцій, не властивих ринковій економіці. 4. Комплексний аналіз цільових програм, спрямованих на підтримку сільськогосподарських товаровиробників, показав, що найважливішими серед них є: «Зерно України 2001-2004» (24% від загального обсягу фінансування цільових державних програм), комплексна програма розвитку меліорації земель і поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених угідь (24%), програма стабілізації та розвитку тваринництва і птахівництва (16%) та інші. 5. Пряма фінансова підтримка сільськогосподарських товаровиробників Хмельницької області впродовж 2001-2004 років здійснювалася за такими напрямами: дотації на виробництво молока і м'яса (15,2% загального обсягу фінансування сільського господарства), дотації за проданий молодняк великої рогатої худоби підвищених кондицій (27,6%), дотації за наявне поголів'я вівцематок (0,1%) та бджоло сім'ї (0,7%), підтримка селекції у тваринництві і рослинництві (2,4%), часткове відшкодування складної сільськогосподарської техніки (13,1%), дотації за посіяне зерно (62,1%), за сортові надбавки (1,2%), підтримка садівництва (4,2%) і хмелярства (1,2%). 6. Визначений рівень підтримки виробництва сільськогосподарської продукції у Хмельницькій області показав, що: на 1 га ріллі держава сплачує 13,8 грн. компенсацій за посіяні зернові, 1,4 грн. підтримки селекції у галузі рослинництва і 0,9 грн. підтримки садівництва і хмелярства; на 1 умовну голову держава сплачує 1,2 грн. дотацій на селекцію у галузі тваринництва, на 1 умовну голову держава сплачує 8,3 грн. дотацій на виробництво продукції тваринництва; на 1 га ріллі держава сплачує 3,5 грн. кредитних субсидій, 0,2 грн. - компенсацій вартості складної техніки та 1,1 грн. інших видів підтримки (крім галузей рослинництва і тваринництва); на 1 літр реалізованого молока держава сплачує 9 копійок дотацій господарствам; на 1 центнер м'яса великої рогатої худоби та свиней держава сплачує 2,1 гривні дотацій; на 1 голову молодняку великої рогатої худоби підвищених кондицій 12,9 гривень. 7. Бюджетне фінансування підприємств Хмельницької області у їх виручці і витратах від виробництва і реалізації сільськогосподарської продукції 2001-2004 років характеризується зростанням частки у виручці галузі рослинництва з 0,2 до 5,7%, тваринництва з 4,2 до 6,9%, а також частки дотацій у витратах виробництва продукції рослинництва з 0,3 до 3,7%, тваринництва з 2,6 до 3,7%. 8. При визначенні залежності обсягів бюджетного фінансування від виручки з реалізації продукції рослинництва та тваринництва високорентабельних господарств 20 районів Хмельницької області встановлено тісний зв'язок (коефіцієнти парної кореляції 0,63 і 0,92 відповідно). Це доводить, що фінансову підтримку рентабельних господарств забезпечує ефективне використання бюджетних коштів. 9. Кредитне субсидіювання сільськогосподарських підприємств Хмельницької області за рахунок державного бюджету здійснювалося за такими напрямами: за кредити на поточні витрати (42%), за нові кредити (33%), за відстрочені кредити (22%), за кредити для пересіву озимих зернових (3%). Негативними рисами кредитного субсидіювання 2001-2004 років є зменшення обсягів фінансування з бюджету при недостатньому рівні забезпечення кредитними ресурсами сільськогосподарських підприємств. 10. Розроблена модель пріоритетних напрямів розподілу бюджетних коштів для підтримки сільськогосподарських виробників дозволяє планувати ефективний розподіл бюджетних коштів, а за необхідності дає можливість здійснити коригування існуючих правил виділення коштів сільськогосподарським товаровиробникам. Вона може бути використана органами державного управління при розподілі прямих дотацій, кредитних субсидій та інших форм адресної підтримки сільськогосподарських товаровиробників. 11. Запропонована методика розподілу бюджетних коштів дозволяє здійснювати фінансування за такими пріоритетними напрямами: підтримка продукції тваринництва; підтримка племінного тваринництва; дотації на проведення протиепізоотичних і протилейкозних заходів; дотації на підтримку програм і заходів з рослинництва; дотації на технічне оснащення сільськогосподарських підприємств, що створює умови для стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції. При проведенні розрахунків обсягів фінансування за цими напрямами враховано рівень обсягів виробництва, зональний фактор та рівень рентабельності виробництва. 12. З метою вдосконалення кредитного субсидіювання запропоновано доповнення до нормативно-правової бази щодо створення Спеціального фонду у рамках дії пільгового кредитування сільськогосподарських підприємств, а також кредитного кооперативу як агенту Спеціального фонду. Такий механізм спрямований на більш ефективний розподіл кредитів для сільськогосподарських підприємств та гарантування державою їх повернення. Статті у наукових фахових виданнях: 1. Папуніцька Н.В. Про паритет цін у відносинах сільського господарства з іншими галузями// Зб. наук. пр. Подільської державної аграрно-технічної академії. – Вип. 9. – Кам.-Под., 2001. – С. 319-321. 2. Папуніцька Н.В. Стан державної фінансової підтримки аграрного сектору// Зб. наук. пр. Подільської державної аграрно-технічної академії. – Вип. 11. – Кам.-Под., 2003. – С. 252-255. 3. Папуніцька Н.В. Значення державного бюджету у фінансуванні сільськогосподарського виробництва// Зб. наук. пр. Подільської державної аграрно-технічної академії. – Вип. 12. Т.2. – Хмельницький, 2004. – С. 141-143. 4. Папуніцька Н.В. Проблеми кредитного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників у регіоні// Вісник Технологічного університету Поділля. Част. 2., Т.2. – Хмельницький, 2004. – С. 139-141. Тези доповідей на науково-практичних конференціях: 5. Папуніцька Н.В. Напрямки удосконалення державної фінансової підтримки сільськогосподарських товаровиробників// Науковий вісник Національного аграрного університету. – Вип. 52. - Київ, 2002. – С. 191-193. 6. Папуніцька Н.В. Розвиток системи державної підтримки в АПК// Матеріали науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень ’2004”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта. Т.37. – 2004. - С. 47-51. 7. Папуніцька Н.В. Досвід державної фінансової підтримки сільського господарства країн з розвинутою економікою// Вісник Миколаївського державного аграрного університету. – Спеціальний випуск 2(26), том 2. – Миколаїв, 2004. – С. 228-234. | 