У дисертації проведено теоретичне дослідження, розв’язано важливу наукову проблему обґрунтування теоретичних та методологічних засад фінансово-кредитного забезпечення інноваційної діяльності малих підприємств в Україні. Це дозволило сформулювати теоретичні та науково-практичні висновки, які забезпечують вирішення основних завдань роботи відповідно до теми дисертації. 1. Для забезпечення інтенсивного економічного розвитку, довгострокового зростання та досягнення високого рівня економічних показників в Україні необхідно створити умови для активізації інноваційної діяльності як чинника економічного зростання. У роботі досліджено сутність категорій „інновації” та „інноваційної діяльності”. Під „інновацією” слід розуміти якісно новий (або істотно удосконалений) результат науково-дослідної або практичної діяльності, втілений у технології, продукти, послуги або рішеннях з метою подальшого просування на ринку до потенційного споживача та задоволення його потреб. Інноваційна діяльність являє собою сукупність дій, спрямованих на створення, використання та комерціалізацію результатів науково-дослідної або практичної діяльності з метою підвищення ефективності функціонування економіки в цілому та окремих її галузей. На основі розгляду основних теоретичних концепцій інноваційного аспекту теорії економічного зростання обґрунтовано необхідність формування механізму стимулювання економічного розвитку країни, в основу якого покладено фінансово-кредитний регуляторний цикл. Дія зазначеного циклу визначається використанням різних форм фінансових ресурсів, умовами формування кредитних відносин та зваженою державною політикою. 2. Проведене дослідження дозволило дійти висновку, що причина економічного спаду, насамперед, полягає у зменшенні загальної економічної активності. Зазначену проблему запропоновано вирішувати за допомогою ініціювання розвитку інноваційної діяльності малих підприємств. На основі узагальнення досвіду зарубіжних країн визначено, що роль малих підприємств у розвитку інноваційних процесів полягає, перш за все, у здатності генерувати та впроваджувати радикально нові ідеї, що відображують реальні потреби суспільства, визначені ринковими умовами. 3. Аналіз сучасного стану фінансово-кредитного забезпечення інноваційної діяльності малих підприємств в Україні дозволив дійти висновку про низьку ефективність використання наявних джерел фінансових ресурсів. Порівняльний аналіз наукових досліджень теоретичних основ дій загальних функцій кредиту та фінансів дозволив дійти висновку про те, що виконуючи ці функції, розглянуті категорії обслуговують процеси створення і використання грошових фондів держави, банківської системи, підприємств і організацій, частина яких може бути використана для розвитку інноваційної діяльності малих підприємств. Зазначено, що спільні властивості розглянутих функцій фінансів та кредиту є теоретичною основою виникнення та використання поняття „фінансово-кредитне забезпечення”. 4. У ході дослідження фінансово-кредитне забезпечення розвитку інноваційної діяльності малих підприємств розглянуто як систему, яка має свої елементи, принципи, функції, цілі і спрямована на розв’язання певних проблем. Дослідження стану фінансово-кредитного забезпечення за структурою джерел фінансування дало змогу виявити, що найбільш перспективним джерелом такого забезпечення можуть виступити позички банків, підтвердженням цьому стало виявлення відповідних передумов, що полягають у зростанні кредитного потенціалу, зменшенні процентних ставок, залученні власних коштів у кредитну діяльність, інвестиційної спрямованості кредитних вкладень, збільшені питомої ваги іноземного капіталу у банківській системі України. 5. У результаті проведеного дослідження діючих систем оцінки кредитоспроможності малих підприємств запропоновано удосконалити методику оцінки кредитоспроможності шляхом введення розділу аналізу інноваційного потенціалу підприємства. Для проведення такого аналізу в дисертації запропоновано класифікацію ознак інновацій та інноваційних процесів, яка складається з шістнадцяти груп можливих ознак, з урахуванням сутності нововведень, сфери їх створення, ступеня радикальності, етапів життєвого циклу як товару та технологій, так і організації інноватора тощо, що комплексно описують інноваційну діяльність. На основі зазначеної класифікації рекомендовано обчислити рейтинг малого підприємства, що надаватиме всебічну оцінку ступеню ризику, пов’язаного з його інноваційною діяльністю. Найбільш ефективним використання цього підходу буде для оцінювання кредитоспроможності малих підприємств через його простоту, зручність та швидкість отримання результатів. 6. Аналіз ефективності державної фінансово-кредитної підтримки інноваційної діяльності малих підприємств дозволив дійти висновку про зміну розуміння місця та ролі держави в процесі сучасного етапу побудови системи такої підтримки. Зазначено, що на сьогодні держава має обрати активну позицію для створення умов розвитку відповідних схем та інституцій, більшого застосування методів непрямої фінансової підтримки. Для цього запропоновано вважати інноваційними малі підприємства, обсяг реалізації інноваційної продукції яких становить 50% і вище від загального обсягу реалізації, що підвищить ефективність державного фінансового регулювання їх інноваційної діяльності; впровадити сприятливу податкову політику як для банків, що кредитують інноваційну діяльність малих підприємств, так і для самих підприємств. 7. У процесі аналізу економіко-математичних методів визначення інвестиційної привабливості малих підприємств, які займаються інноваційною діяльністю, запропоновано використання показника індексу життєздатності малого підприємства, котрий враховує оцінку якості його інноваційної діяльності. Зазначений індекс дозволяє оцінити ефективність діяльності підприємства на різних стадіях його розвитку і передбачає прийняття рішень стосовно доцільності забезпечення такого підприємства необхідними фінансовими ресурсами. 8. Встановлено, що для удосконалення фінансово-кредитного забезпечення розвитку інноваційної діяльності малих підприємств необхідна методика дослідження як інноваційної діяльності малих підприємств, так і їх фінансово-кредитного забезпечення, що передбачає впровадження нових статистичних форм, використання яких дозволить визначити реальну участь малих підприємств в інноваційному розвитку країни. 9. Узагальнення досвіду інноваційної діяльності малого підприємства дає змогу зрозуміти, що сприяти його розвитку можна лише шляхом поєднання, узгодження та комбінування різних форм, методів та засобів регулювання і підтримки, головним з яких є законодавчо-правова та фінансово-кредитна підтримка, яка передбачає прямі гарантовані позики, цільове субсидіювання, гарантії перед кредитними установами, цільове бюджетне фінансування, створення спеціалізованих фінансово-кредитних організацій. У зв’язку з розумінням важливості участі банків у кредитуванні інноваційної діяльності малих підприємств зазначено, що необхідним стає формування підходів до визначення напрямів та механізмів співпраці між банками та малими підприємствами, що впроваджують інновації. Основною метою цього етапу є формування між ними гнучкої та ефективно працюючої системи взаємозв’язків, що враховуватиме особливості залучення та надання банками кредитних ресурсів. Результати дослідження та узагальнення світового досвіду та вітчизняної практики дозволили запропонувати різні форми можливої участі банків у фінансуванні інноваційної діяльності малих підприємств. |