У дисертації наведено теоретичне узагальнення та розроблено практичні рекомендації щодо фінансово-економічного регулювання зовнішньоекономічних операцій з рибою та морепродуктами на основі здійсненого імітаційного моделювання торговельної політики в умовах поглиблення процесів світової лібералізації торгівлі. Проведені дослідження дають підстави зробити наступні висновки. 1. Реформування механізму державного регулювання зовнішньої торгівлі України та її лібералізації значною мірою пов’язане з міжнародним співробітницт-вом, насамперед набуттям членства у Світовій організації торгівлі, яка активно впливає на міжнародні обсяги імпорту та експорту аграрної продукції. Проблема регулювання торгівлі рибою та морепродуктами ускладнюється тим, що вони не є предметом домовленості Угоди про сільське господарство, і поліпшення доступу до ринку відповідно пов’язують з прогресом в переговорах щодо доступу до ринку для несільськогосподарської продукції (NAMA). 2. Функціонування світового ринку рибної продукції відбувається в умовах постійної регулюючої функції країн. Досить широко використовуються методи підтримки внутрішнього виробника – субсидії та тарифні механізми й кількісні квоти, інтервенційні механізми. Як показало дослідження, держава зобов’язана брати участь в управлінні ринку через неможливість повного поширення на цю галузь усіх принципів ринкової економіки. Тобто можна стверджувати, що дедалі виразніші тенденції глобалізації та лібералізації світової торгівлі спонукають ЄС здійснювати більш активне регулювання внутрішнього ринку. Нині досить активну участь у формуванні світових обсягів пропозиції відіграють міжнародні рибогосподарські організації (IFO), встановлюючи загальнодопустимі обсяги виловів на більшість видів продукції. 3. Дослідження підтверджує, що в рибному господарстві торговельні бар’єри значно нижчі порівняно з традиційними ринками аграрної продукції, імпортні тарифи є суттєво нижчими, а імпортні квоти значно ліберальнішими. Саме завдяки цьому міжнародна торгівля рибою та морепродуктами розвивається швидкими темпами. Одночасно на європейському ринку щодо аналізованої продукції широко використовують нетарифні методи регулювання і в перспективі, за оцінками експертів, саме вони стануть домінуючими. 4. Аналіз кон’юнктури світового ринку, його виробників, імпортерів, експортерів, а також структури, дозволяє нам стверджувати, що на даному сегменті ринку відбуваються тенденції збільшення обсягів продукції, виробленої штучним шляхом (продукція рибництва) у загальних обсягах споживання. Так, частка такої продукції забезпечує 33% попиту на рибу та морепродукти і обсяги її видобутку з 1996 по 2005 рік зросли з 25,6 до 48,1 млн тонн відповідно. 5. У дисертації доведено, що важливим напрямом регулювання вітчизняного ринку є всебічна диверсифікація зовнішньоекономічних зв’язків з метою досягнення їх збалансованої структури. Зважаючи на те, що споживання риби та морепродуктів в Україні забезпечується, за різними оцінками експертів, на 60-85% за рахунок імпорту, держава повинна відігравати домінуючу роль у процесі формування й коригування імпортних потоків, використовуючи методи та інструменти дозволені в рамках міжнародних організацій і які є традиційними для даного ринку з врахуванням національних особливостей розвитку галузі. 6. Результати дослідження підтверджують, що показники видобутку в Україні у 2006 р. риби та морепродуктів мали негативну тенденцію. Місткість внутрішнього ринку становить 705 тис. тонн з перспективою збільшення, тому Україна й надалі залишатиметься імпортозалежною країною. Обсяги імпорту до України мають позитивну тенденцію і з 2000 р. зросли більше, ніж у 5 разів. Різке зростання спостерігається в 2005-2006 роках, що пояснюється збільшенням споживання рибної продукції населенням та легалізацією поставок у 2005 р. в результаті лібералізації ставок ввізного мита. Як показав аналіз структури імпорту риби та морепродуктів, за рахунок імпорту досягається постачання на ринок тих видів риб та безхребетних, до яких не мають доступу українські рибалки, або розведення яких в Україні неможливе через кліматичні умови чи стримується необхідністю великих за обсягами капіталовкладень. 7. Наведена калькуляція ціни при імпорті продукції, що класифікується в підпозиції 030350 згідно УКТ ЗЕД на український ринок, підтверджує особливості формування ціни у рибальстві як продукції видобутої в природних водоймах та її вплив на ефективність здійснення експортно-імпортних операцій з даною групою товарів. 8. Проведений багатоаспектний економічно-статистичний аналіз імпорту та експорту рибних товарів дозволив виявити особливості зовнішньої торгівлі і чинники можливого підвищення ефективності здійснення імпортних операцій. Зважаючи на те, що даний сегмент ринку є імпортозалежним, на нашу думку, вступ України до СОТ має також поліпшити показники забезпечення населення даною групою товарів. 9. Дослідження фінансово-економічних інструментів регулювання імпорту дало змогу виявити, що такий інструмент регулювання зовнішньоекономічної діяльності, як ввізне мито, суттєво впливає на формування заявленої митної вартості імпорту групи товарів 03 УКТ ЗЕД. У результаті здійснених розрахунків та проведеного нами аналізу виявлено факт зростання митної вартості продукції на фоні загального зменшення митних ставок та збільшення надходжень до Державного бюджету від сплати ввізного мита та ПДВ . |